28.Схема аналізу впливу окремих факторів на розмір валового доходу.

Валовий дохід — загальна сума доходу підприємства від всіх видів

діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій,

матеріальній або нематеріальній формах.

На рівень доходів впливає безліч факторів, основними з котрих є:

1) Економічний стан країни та рівень доходів населення.

Вплив економічного стану країни та рівня доходів населення на рівень

доходів підприємств зумовлений залежністю попиту від цих показників на

продукцію та послуги, що виробляються підприємствами.

2) Суми грошових вкладень у діяльність (оборотні засоби).

Підприємства мають у своєму розпорядженні основні та оборотні засоби, які

входять до складу їх фінансових ресурсів. Оборотні – це грошові засоби,

авансовані в оборотні фонди та фонди обігу, які знаходяться в постійному

кругообігу і забезпечують безперервний процес виробництва і обігу.

Збільшення оборотних засобів сприяє підвищенню доходів підприємств.

3) Розмір витрат виробництва продукції (або розмір витрат обігу).

Витрати виробництва являють собою сукупні витрати живої та

уречевленої праці на виробництво продукції. В умовах товарного виробництва

вони виступають у вартісній формі.

Витрати виробництва в основних галузях матеріального виробництва

набувають форми собівартості продукції і відображують витрати засобів

виробництва та оплату праці.

Витрати обігу пов”язані з процесом обігу у галузях, що обслуговують

цей процес, тобто витрати по реалізації товарів ї доведенню їх до

конкретного споживача. Основну частину витрат обігу становлять додаткові

витрати, які пов”язані з продовженням процесу виробництва у сфері обігу

(транспортування, зберігання, доробка, розфасування, пакування та ін.).

4) Персонал підприємства, його ділові якості та активність.

5) Конкурентна перевага підприємства у обраній сфері діяльності (ринку),

та інші.

29. Суть, завдання та система показників аналізу фінансового стану підприємства.

Фін. стан під-ва - показник, його фін конкурентоспромож, тобто кредитоспроможності, платоспроможності , виконання зобов`язань перед державою та ін.під-ми.

Завдання: своєчасно виявити та усунути недоліки фін.діяльн., знайти управлін.рішення для поліпшення фін.стану під-ва та його платоспроможності.

Процес фінансового аналізу за інформаційними ресурсами підприємства забезпечують три системотворчих елементи:

• об’єкт дослідження;

• суб’єкт дослідження;

• методика, яка опосередковує відносини між об’єктом, який вивчається та суб’єктом, який пізнає.

30. Аналіз ліквідності балансу та фінансової незалежності підприємства.

Ліквідність підприємства – це його спроможність швидко реалізувати активи й одержати гроші для оплати своїх зобов’язань, тобто це співвідношення величини його високоліквідних активів (кошти, ринкові ЦП, дебіторська заборгованість) і короткострокової заборгованості

Про незадовільний стан ліквідності під-ва свідчитиме той факт, що потреба під-ва в коштах перевищує їх реальні надходження.

ліквідності потребує ретельного аналізу структури кредиторської заборгованості підприємства. Він здійснюється на підставі порівняння обсягу поточних зобов’язань із наявності ліквідних коштів.

Розрізняють наступні показники ліквідності:

1. Коеф загальної ліквідності:

Коеф.ліквідності =Поточні активи / Поточні зобов'язання

Нормативним вважається значення цього коефіцієнта більше 2.

При значенні коефіцієнта менше 2, платоспроможність підприємства незначна, а значить існує фінансовий ризик, як для самого підприємства, так і для його партнерів. Низький рівень ліквідності, як правило свідчить про ускладнення збуту продукції, або ж погану організацію матеріально-технічного забезпечення.

При значно високому коефіцієнті ліквідності (3,4) виникають сумніви щодо ефективності використання оборотних активів підприємства.

2. Коефіцієнт термінової ліквідності обчислюється як відношення високоліквідних активів до поточних зобов'язань і має бути більший за 1.

Коеф.терм.ліквідності = Високоліквідні активи / Поточні зобов'язання

Цей коефіцієнт показує, чи спроможне підприємство у разі падіння обсягів реалізації покрити свої зобов'язання перед кредиторами.

Ліквідність коштів вкладених у дебіторську заборгованість залежить від швидкості платіжного документообороту в банках, своєчасності оформлення банківських документів, термінів надання комерційних кредитів окремим покупцям та їх платоспроможності.

Якщо коефіцієнт термінової ліквідності більше 1, то підприємство має низький фінансовий ризик, а значить потенційні можливості для залучення додаткових фінансових ресурсів.

3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності характеризується відношенням грошових коштів та короткострокових цінних паперів до поточних зобов'язань.

Коеф. абс. ліквідності = Абсолютно ліквідні активи / Поточні зобов'язання

Значення даного коефіцієнта є достатнім, якщо перевищує 0,2 - 0, 25.

З двох підприємств фінансовий стан кращий у того, хто має більшу частку грошових засобів та короткострокових цінних паперів у поточних активах.

При значенні коефіцієнта абсолютної ліквідності менше 0,2, а коефіцієнта покриття менше 0,5 підприємство вважається банкрутом і може підлягати ліквідації з продажем майна.

Зазначимо, що коефіцієнти ліквідності не можуть виступати точними індикаторами фінансового стану підприємства. Вони відображають ліквідність лише на дату складання балансу і не враховують сплату боргів.

Тому в міжнародній практиці використовують показник - інтервал захищеності.

Інтервал захищеності - це період часу, протягом якого підприємство може здійснювати поточну виробничо-господарську діяльність на базі тих ліквідних активів, які має в своєму розпорядженні, не звертаючись до додаткових джерел фінансування. Даний показник розраховується як відношення ліквідних активів до середньоденних витрат.

Інтервал захищеності =Ліквідні активи/Середньоденні витрати

При цьому середньоденні витрати включають усі передбачені витрати на виготовлення та реалізацію продукції за вирахуванням тих, що мають безготівкову форму (амортизаційні відрахування).

Платоспроможність – це наявність у підприємства грошових коштів та їх еквівалентів, достатніх для своєчасного погашення своїх боргових зобов’язань.

Платоспроможність вимірюється коефіцієнтом платоспроможності, який розраховується як відношення грошових коштів та їх еквівалентів до суми термінових платежів на певну дату або на наступний період.

За нагальної необхідності погасити термінові платежі підприємство може перетворити активи (ліквідні активи) в

готівку.

Звідси з поняттям "платоспроможність" тісно пов’язано поняття "ліквідність", проте, друге більш ємне.