7.Сутність та завдання аналізу виробничої програми.

Виробнича програма — це система адресних завдань з виробництва і доставки продукції споживачам у розгорнутій номенклатурі, асортименті, відповідної якості і у встановлені терміни згідно з договорами поставок.  Основним завданням виробничої програми є максимальне задоволення потреб споживачів у високоякісній продукції, яка випускається підприємствами при найкращому використанні їх ресурсів та отриманні максимального прибутку. З метою вирішення цього завдання в процесі розробки виробничої програми на всіх рівнях потрібно дотримуватися

таких вимог: 

— правильного визначення потреби в продукції, що випускається, і обґрунтування обсягу її виробництва попитом споживача; 

— повного ув'язування натуральних і вартісних показників обсягів виробництва і реалізації продукції;  — обґрунтування плану виробництва продукції ресурсами і, насамперед, виробничою потужністю. 

Виробнича програма включає в себе: 

— план виробництва продукції (за номенклатурою, асортиментом, кількістю та терміном постачань); 

— план збуту продукції; 

— розрахунок виробничої потужності. 

В основу розробки виробничої програми має бути покладена реальна потреба в конкретній продукції. На рівні промислового підприємства конкретизація потреби в продукції забезпечується за допомогою попиту споживачів і господарських договорів за розгорнутою номенклатурою виробів. 

8.Дослідження економічної обґрунтованості виробничої програми.

Визначення виробничої програми діяльності підприємства в умовах формування ринкових відносин тісно пов'язане з оцінками внутрішнього та зовнішнього економічного середовища, яке зумовлює параметри оптимізації "портфеля замовлень". Схематично модель аналітичних досліджень зображено на рис. 6.2.

Рис. 6.2. Модель аналітичного обґрунтування виробничої програми підприємства 

Комплекс задач блоку 1 пов'язаний з дослідженням місткості ринку продукції, робіт, послуг, інтенсивності його насичення, можливостей формування нових місткостей та ін. Оцінка параметрів регулювання ринку (блок 2) передбачає комплекс досліджень з визначення дієвості економічних (ціни, кредитної ставки, митної та податкової політики та ін.) і правових (законодавчих актів регулювання економічних відносин) регуляторів. їх аналіз не лише сприяє оптимальній адаптації виробників до правил регульованого ринку правової держави, а й забезпечує вибір найефективнішої сфери підприємництва. Аналіз виробничого потенціалу (блок 3) має на меті системне дослідження виробничих можливостей підприємства (обсяг виробництва конкурентоспроможної продукції, оптимізований за асортиментом і тривалістю виготовлення), можливостей їх нарощування залежно від кон'юнктури ринку та зони переходу на нову місткість продукції, робіт, послуг. Такий аналіз супроводжується дослідженням ринку засобів виробництва, ринку капіталу, ринку робочої сили та ін.

9. Суть, завдання та напрямки аналізу основного виробництва.

Аналіз діяльності підприємства потрібно розпочинати з вивчення обсягу виробництва, бо від цього залежить розвиток економіки країни, задоволення потреб населення продукцією, яку випускає підприємство. Від обсягу, складу, асортименту та якості випущеної продукції залежить і обсяг реалізованої продукції, її собівартість, прибутковість, рентабельність, оборотність оборотних коштів, платоспроможність та інші показники, що характеризують виробництво.

Основними завданнями аналізу обсягу виробництва та реалізації продукції є:

1. Оцінка виконання договорів минулого періоду з тим, щоб визначити розширення або пролангування яких договорів при наявних ресурсах може дати підприємству максимальну вигоду;

2. Оцінка виконання договорів за обсягом і ритмічністю поставок, якістю та комплектністю продукції. Визначаються розміри втрат у результаті несвоєчасного або неповного виконання згідно договорів, їх вплив на основні економічні показники діяльності підприємств: обсяг реалізації, прибуток, рентабельність та інше;

3. Виявлення внутрішніх і зовнішніх причин невиконання договірних зобов’язань. При виявленні зовнішніх причин, потрібно щоб винні (постачальники, транспортні чи інші організації) відшкодували суму спричиненого збитку за порушення строків та умов договорів;

4. Виявлення внутрішньогосподарських резервів збільшення виробництва і реалізації продукції;

5. Розроблення пропозицій по провадженню виявлених резервів.

Обсяг виробництва промислової продукції може вимірюватись у натуральних (м,т,шт…), умовно натуральних (пряжа в км., консерви в тис. шт. умовних банок), вартісних (валова товарна реалізована продукція – в оптових цінах) показниках. 

Натуральні показники використовуються при аналізі обсягів виробництва за окремими видами однорідної продукції. Умовно – натуральні – для узагальненої характеристики обсягів виробництва продукції.

Валова продукція – вартість усієї виробленої продукції, включаючи незавершене виробництво, виражається, як правило, у порівняльних цінах.

Товарна продукція – вартість виробленої продукції, але без залишків незавершеного виробництва і внутрішньогосподарського обороту. Виражається в оптових цінах звітного року. Якщо на підприємстві відсутні залишки незавершеного виробництва і внутрішньогосподарських оборотів, то ВП = ТП.

Реалізована продукція – відвантажена продукція, визначається у діючих цінах (оптових, договірних)

Для забезпечення більш повного задоволення потреб населення у продукції, необхідно, щоб підприємство виконало план не лише по загальному обсягу продукції, але й по асортименту (номенклатурі). 

Особливо важливе значення має для підприємства виконання контрактів на поставку товарів для державних потреб. Це гарантує підприємству збут продукції, своєчасну її оплату, пільгу по податкам і т.п.. 

Номенклатура – це план випуску виробів у натуральних одиницях (загальносоюзний класифікатор промислової продукції, яка діє на території СНД).

Асортимент – перелік найменувань продукції із зазначенням її обсягу випуску по кожному виду чи обсяг, встановлений планом, або це сукупність виробів, що випускаються за різними властивостями і в різній кількості. Асортимент може бути повним і груповим.

План по номенклатурі виконано – це означає, що підприємство випустило всі назви виробу.

План по асортименту вважається виконаним, якщо він виконаний або перевиконаний за всіма без винятку видами продукції. Якщо хоча б по одному виробу план не виконано, то і в цілому план по асортименту не виконано.  Аналіз виконують шляхом порівняння фактичного і планового випуску продукції по виробу.

Оцінка виконання плану по асортименту може виконуватись:

а) за способом найменшого відсотку (%);

б) за питомою вагою окремих виробів, за якими не виконано план;

в) за середнім відсотком, який розраховується шляхом ділення загального фактичного випуску продукції в межах плану на загальний плановий випуск продукції.