- •1. Економічний аналіз: сутність, основні принципи та функції.
- •2. Суть та класифікація резервів.
- •1. За просторовою ознакою:
- •2. За ознакою часу:
- •3. За стадіями життєвого циклу виробу резерви бувають:
- •4. Інформаційне забезпечення економічного аналізу.
- •5.Використання таблиць в економічному аналізі.
- •6.Поняття кореляційного аналізу, його завдання та умови застосування.
- •7.Сутність та завдання аналізу виробничої програми.
- •8.Дослідження економічної обґрунтованості виробничої програми.
- •9. Суть, завдання та напрямки аналізу основного виробництва.
- •10.Система показників для аналізу якості продукції.
- •11.Аналіз ритмічності виробництва та фактори, що впливають на ритмічність випуску продукції.
- •12.Аналіз основних фондів: суть, напрямки та завдання.
- •13. Оцінка технічного стану основних фондів.
- •14.Аналіз ефективності використання основних засобів.
- •16.Аналіз продуктивності праці та трудомісткості продукції.
- •19. Фактори, що впливають на зміну матеріальних витрат: аналіз фактора «норма», аналіз втрат від відходів, аналіз факторів цін.
- •20. Аналіз природно-екологічних умов специфікації та інтенсифікації виробництва.
- •21. Аналіз собівартості продукції: суть, завдання та система показників.
- •22. Аналіз витрат на одну гривню товарної продукції та фактори, що на них впливають.
- •23. Аналіз оплати праці.
- •24. Визначення впливу факторів на відхилення від планових нормативів витрат.
- •25. Поняття фінансового результату діяльності підприємства.
- •26. Аналіз впливу факторів на розмір відрахувань до фондів підприємства.
- •27.Рентабельність одиниці продукції та методика її розрахунку
- •28.Схема аналізу впливу окремих факторів на розмір валового доходу.
- •29. Суть, завдання та система показників аналізу фінансового стану підприємства.
- •30. Аналіз ліквідності балансу та фінансової незалежності підприємства.
- •31.Аналіз руху робочої сили.
- •32.Аналіз використання робочого часу на підприємстві.
- •33.Аналіз використання виробничих потужностей.
- •34.Основні способи,що використовуються для оцінки сортності продукції.
- •35. Показники,що використовуються в економічному аналізі.
31.Аналіз руху робочої сили.
При аналізі руху робочої сили необхідно користуватися коефіцієнтом плинності, що виражається відношенням числа працівників, які пішли з підприємства за власним бажанням, з дозволу адміністрації і звільнених за порушення трудової дисципліни, до середньоспискового числа працюючих.
До числа можливих причин плинності відносять: зміну місця проживання, незадоволеність розмірами заробітку, незадоволеність професією, несприятливі умови і режим праці, віддаленість житла від місця роботи, використання не за фахом, відсутність можливості прасування по службі, несприятливі соціально-психологічні умови.
Важливим напрямком аналізу плинності варто вважати угруповання звільнившихся по статевовіковим ознакам, рівню механізації й автоматизації виробничих процесів і ін.
Крім показників зовнішнього руху робочої сили аналізуються і показники внутрішнього руху –– міжцехового, міжпрофесійного і кваліфікаційного. Коефіцієнт внутрішнього обороту розраховується відношенням чисельності працюючих, що прийняли участь у внутрішньому русі незалежно від числа змін в їх позиціях, до середньоспискової чисельності.
Показники руху робочої сили можуть розраховуватися як в цілому по підприємству, так і по окремих підрозділах. В процесі аналізу здійснюється порівняння показників звітного періоду із аналогічними показниками за ряд попередніх років, що дозволяє оцінити тенденцію їх зміни. Тенденція погіршення показників свідчить про посилення негативних явищ на підприємстві, що стосується умов, оплати праці і т.ін., що потребує невідкладних заходів по їх усуненню.
Коефіцієнт постійності кадрів розраховується розподілом чисельності працівників, що знаходяться в списках підприємства протягом усього року (з 1 січня по 31 грудня включно), до середньої чисельності працівників.
Коефіцієнт стабільності кадрів характеризує частку працівників, що мають стаж роботи на підприємстві п’ять або більше років в загальній сукупності працюючих
32.Аналіз використання робочого часу на підприємстві.
Раціональне використання робочої сили багато в чому залежить від економного і ефективного використання робочого часу. Аналіз використання робочого часу проводиться за даними статистичної звітності — форма №3-ПВ "Звіт про використання робочого часу" (піврічна). В додатку до статистичної звітності для більш поглибленого дослідження використання робочого часу залучають матеріали фотографії і само фотографії робочого дня, хронометражу, вибіркових спостережень тощо.
Виявленню втрат і непродуктивному використанню приділяється найбільша увага в аналізі використання робочого часу. Зменшення втрат робочого часу сприяє зростанню продуктивності праці внаслідок кращого використання трудових ресурсів.
Для аналізу використання робочого часу для всіх категорій робітників застосовується два показники: середня кількість днів, відпрацьованих одним робітником (тривалість робочого періоду) і середня тривалість робочого дня (зміни).
Зазначені показники можна оцінити на підставі даних, що містяться у вищеназваній статистичній звітності.
Тривалість робочого періоду, в днях, залежить від кількості вихідних і святкових днів, кількості днів тимчасової непрацездатності, кількості днів відпусток, неявок на роботу з дозволу адміністрації, прогулів тощо.
Тривалість робочого дня (зміни) робітника залежить від нормативної величини встановленого робочого тижня, часу простою протягом робочого дня (зміни), неповного робочого дня (скорочений робочий день, тиждень), часу інших скорочень робочого дня, передбачених законом (для підлітків, матерів-годувальниць) тощо.
Кількість годин, відпрацьованих в середньому одним робітником, є інтегральним показником, який характеризує загальну величину ефективного фонду робочого часу одного робітника.
Фонд робочого часу визначається за формулою:
де ФРЧ — фонд робочого часу;
Ч — чисельність робітників;
Д — кількість днів, відпрацьованих робітником в середньому за досліджуваний період;
Т — середня тривалість робочого дня.