2.3 Технологія виконання зварювально-наплавочних операцій при ремонті сільськогосподарських машин

Основною особливістю дефектів, які виникають внаслідок зношування, є необхідність компенсації зношеного шару. При цьому в загальному випадку технологічний процес за своїм призначенням повинен складатися з трьох технологічних частин: компенсації зношеного поверхневого шару; відновлення розмірно - точносних характеристик; зміц­нення відновленого поверхневого шару.

Фізико-металургійні і технологічні основи зварювання. Зварюванням називають технологічний процес одержання нероз’ємного з’єднання твердих матеріалів через встановлення міжатомних зв'язків між зварювальними деталями .

Для одержання міцного зварювального шва, метал нагрітий до пластичного стану, осаджують. Якщо температуру зварювальних деталей довести до температури плавлення, то процес проходить без осадження за рахунок сплавлення об'ємів розплавленого металу деталей у загальній зварювальній ванні.

Залежно від способу зближення атомів, зварювальні процеси можна поділити на зварювання наплавленням і пластичним деформуванням.

Зварювання і наплавлення металів класифікується за фізичними, технічними і технологічними ознаками.

Фізичні ознаки характеризують форму підведеної при зварюванні та наплавленні енергії і дозволяють виділити три класи зварювальних процесів:

- термічний який характеризується підведенням енергії,

- термомеханічний - поєднання підведення теплової і механічної енергії тиску.

- механічний - з використанням механічної енергії.

Технічні ознаки характеризуються способом захисту зони зварювання від взаємодії з оточуючим середовищем та безперервністю процесу.

Технологічні ознаки характеризують особливості техно­логічного процесу зварювання.

Найважливішим, з точки зору кінцевих властивостей виробу, є зміна хімічного складу, структури, властивостей матеріалу деталі та рівень внутрішніх напруг та деформацій у зоні з'єднання.

2.4 Технологія ремонту агрегатів гідравлічних систем

Основні несправності агрегатів гідросистем - падіння об’ємного ККД нижче встановленої технічними умовами норм, порушення регулювань, погіршення керованості, граничні зноси деталей. Головний знос деталей гідроагрегатів - абразивний та гідроабразивний.

Несправності гідросистем і їх агрегатів виявляють діагностуванням., оскільки необґрунтоване розбирання порушує герметичність з’єднань, взаємне розміщення і припрацювання спряжень.

Ремонт гідроциліндрів. Під час експлуатації гідроциліндрів найбільше зношуються внутрішня поверхня корпуса, зовнішня поверхня поршня і штока, кришки, клапан і його гнізда, ущільнення.

Зношену внутрішню поверхню корпуса відновлюють розточуванням з наступним хонінгуванням пій збільшений розмір поршня, який відновлюють сталюванням. Зовнішня поверхню штока обробляють на безцентрово-шліфувальному станку з наступним хромуванням і шліфуванням. Зношені отвори вилок штока обробляють зінкером, а потім розвертками.

Ущільнення замінюють новими, якщо вони зносилися або втратили пружність.