1.7. Визначення відгодівельних та м'ясних якостей.

При визначенні відгодівельних якостей враховують по кожному підсвинку середньодобо­вий приріст за період відгодівлі від 30 до 100 кг вік досягнення маси 100 кг. а при наявності відповідних умов — витрати кор­му на 1 кг приросту.

Для оцінки м'ясних якостей враховують забійну масу парної туші, довжину охолодженої туші, товщину шпику, площу «м'язового вічка», масу задньої третини охолодженої півтуші. Для визначення цих показників проводять забій всіх відгодованих кастратів і частину свинок із зняттям шкіри. Свинок відбирають на забій рівномірно з кожного гні­зда, але не менше 4 голів по оцінюваному кнуру.

Забійну масу парної туші (в кг) визначають зважуванням маси туші без голови, ніг, внутрішніх органів і внутрішнього жиру; голову відділяють поперечним розрізом перпендикулярно до хребта між потиличними виростами і першим шийним хребцем; передні ніжки відрізають по нижній межі зап'ястного суглобу, задні - по нижній межі скакального суглобу. При визначенні цього показника до маси туші додають масу шкіри.

Довжину охолодженої туші (в см) вимірюють на столі, у горизнтальному положенні від переднього краю лобкового зрощення до передньої поверхні першого шийного хребця.

Товщину шпику (в мм) вимірюють міліметровою лінійкою на охолодженій півтуші в лежачому горизонтальному положенні на рівні 6—7 грудних хребців.

Площу «м'язового вічка» (в см²) визначають за площею поперечного розрізу найдовшого м'яза спини між першим і другим поперековими хребцями. Площу визначають планіметром по контуру «м'язового вічка», перенесеного з туші на прозору плівку. Допускається визначати площу «м'язового вічка» перемноженням його довжини на ширину і коефіцієнт 0,8.

Масу задньої третини охолодженої півтуші (в кг) визначають зважуванням відрубу, відділеного поперечним розрізом між передостаннім і останнім поперековими хребцями [11].

1.8 Обробка результатів.

При обробці результатів відгодівлі потомків для оцінки кнура-плідника і свиноматки допускається об’єднувати результати за два суміжних тури відгодівлі за умови, що різниця в середньодобових приростах об'єднуваних груп не перевищує 10% [14].

Якщо результати відгодівлі одержані більше ніж по 15 потомках, а результати забою — більше ніж по 7 нащадках кнура, що оцінюється, то його оцінку проводять за всіма врахованими потомками.

Свиноматку оцінюють за відгодівельними та м'ясними якостями при наявності даних відгодівлі не менше 4-х і забою не менше 2-х її потомків. При порушенні цих умов свиноматку вважають не оціненою.

Кнура з результатами відгодівлі менше 16 і забою менше 7 потомків вважають не оціненим.

Допускається зняття підсвинків з відгодівлі при фактичній масі від 95 до 105 кг. У цьому випадку проводять перерахунок всіх показників, крім витрат кормів на одиницю приросту, на масу 100 кг. При знятті підсвинків з відгодівлі масою менше 95 кг або понад 105 кг одержані результати для оцінки кнурів і свиноматок не використовують.

Витрати кормових одиниць на 1 кг приросту враховують за фактичними даними без перерахунку.

Забійну масу визначають з урахуванням поправки 0,7 кг на 1 кг маси, зменшуючи або збільшуючи фактичний показник забійної маси туші залежно від збільшення або зменшення від величини 100 кг.

Аналогічними розрахунками вносять поправки і для інших показників, які враховуються при відгодівлі і забої оцінених тварин.

Величини поправок на 1 кг передзабійної маси становлять:

• довжини туші — 0,2 см:

• товщини шпику — 0,3 мм;

• площі «м'язового вічка» — 0,1 см²;

• маси задньої третини півтуші — 0,1 кг. Результати оцінки за якістю нащадків використовують для остаточної оцінки відгодівельних і м'ясних якостей племінних кнурів і свиноматок.

Усіх кнурців, а також свинок, що були оцінені за відгодівельними якостями і не підлягають забою, господарство-власник може використовувати як племінний молодняк. Тому запропонований метод оцінки можна назвати комбінованим, оскілки в даному випадку характеризується генотип тварин (кнурів і свиноматок), і частина молодняку оцінюється за власною продуктивністю — з наступним використанням у селекції.

Враховуючи складнощі при оцінці свиней в умовах племінних господарств — молодняку свиней за власною продуктивністю, а кнурів і свиноматок — за якістю потомства, облік витрат кормів практично не проводиться [13].