58. Гідроцефалія.

Водянка шлуночків і тканини мозку - хронічна безгарячкова хвороба, що характеризується розширенням порожнин мозку, скупченням серозної рідини в шлуночках і субарахноїдальному просторі, підвищенням внутрішньочерепного тиску, здавленням мозкової тканини і зниженням її функцій.

Етіологія. До числа причин відносять багаторічне вітамінно-мінеральне голодування дійних корів, запалення мозкових оболонок (туберкульозний менінгоенцефаліт), ускладнення після багатьох інфекційних хвороб, механічні перешкоди, що утрудняють відток ліквору (закупорка лікворних шляхів паразитами, новоутвореннями).

Гідроцефалія у телят може бути вродженою і успадкованою як аутосомний фактор з простим рецесивним проявом. Аномалії розвитку центральної нервової системи (гіпоплазія мозочка, ахондроплазія, звуження Сільвієвого водопроводу, непрохідність отворів Маженді і ін.) Зумовлює виникнення вродженої гідроцефалії.

Патогенез.Звуження монроєва отвора, сильвиєва водопроводу і отворів Люшков і Маженді створює перешкоджання вільному току ліквору з бічних шлуночків в третій і четвертий шлуночки і далі в велику цистерну. Застоюється ліквор, здавлює стінки шлуночків, викликаючи розширення їх порожнин і венозний застій. Останній сприяє підвищенню секреції і одночасно зниження всмоктування ліквору.

Затримка значного обсягу ліквору підвищує внутрішньочерепний тиск, викликає здавлювання і атрофію оточуючих шлуночки відділів мозку, що тягне за собою появу загальномозкових симптомів.

Симптоми.Початкові ознаки хвороби проявляються короткочасними нападами неспокою, безцільним ходінням, клонічними судомами жувальної мускулатури і мускулатури кінцівок. Незабаром період збудження змінюється нетривалим пригніченням, млявістю і малорухомістю тварини, після чого настає безсимптомний період перебігу хвороби, тривалість якого коливається від декількох днів до тижнів. У цей час спостерігають зниження апетиту, атонію передшлунків, невелике пригнічення. Напади збудження з'являються періодично. Подальший перебіг хвороби характеризується послабленням реакції на навколишнє подразнення, появою неприродного положення тіла. Тварина стоїть з простягнутою і опущеною вниз головою і шиєю, лягає на землю вкрай обережно, при ходьбі високо піднімає кінцівки. Відзначають також хитку ходу з розмашистими рухами тазових кінцівок. Характерне тривале збереження неприродного положення грудних кінцівок (при спонтанному або вимушеному їх перехрещенні). Чутливість шкіри знижується, тварина слабо реагує на уколи, дотик руки, на введення пальця в вушну раковину і т. д. У хворих корів пульс рідкий, часом з'являється змішана задишка. Апетит зменшений. Жуйка уповільнена, рідкісна, млява. Скорочення рубця рідкі, слабкі. Удій знижується. Линька затримується, шерсть продовжує рости і влітку, в результаті чого корови обростають шерстю. Такі тварини в спеку швидко втомлюються, у них виникає задишка.

Діагнозставлять на підставі клінічних ознак порушення функцій кори головного мозку (розлад рухової і чутливої функції), враховуючи при цьому стан дна ока і набряклість зорового соска. У скрутних випадках вдаються до пробі Беренса. Для цього дворазово з 48-годинним інтервалом роблять спинномозкову пункцію і визначають тиск і кількість ліквору.

Лікуваннягідроцефалії неефективне. Однак, з огляду на можливість тривалих ремісій, в окремих випадках виникає необхідність збільшити термін використання тварини. Це досягається хорошим годуванням, дотриманням зоогігієнічних умов утримання. Для зменшення внутрішньочерепного тиску вдаються до підшкірного введення пілокарпіну або Карбохоліну. Застосовують препарати йоду і проводять осмотерапію (внутрішньовенне введення гіпертонічних розчинів натрію хлориду і глюкози).