19.Причини і види глюкозурії

При виявленні в сечі тварини глюкози, йому ставиться діагноз глюкозурія. У нормі в сечі глюкози бути не повинно (точніше, вона є, але в таких кількостях, що не виявляється лабораторними методами). У більшості випадків глюкозурія є симптомом цукрового діабету. У деяких випадках глюкозурія свідчить про порушення реасорбции в нирці - ця патологія називається ниркова глюкозурія.

 Поява глюкозурії може бути викликано: цукровий діабет; лікарськими препаратами; вагітністю;порушенням роботи нирок; дисфункція ендокринних залоз;сепсисом, обширними опіками, злоякісними процесами тощо; Глюкозурія може бути патологічною і фізіологічною. Фізіологічну спостерігають після вживання їжі багатої на вуглеводи, деяких ліківфізичних навантажень, а також при деяких емоційних станах. Патологічна глюкозурія може бути інсулярною та екстраінсулярною. Інсулярні глюкозурії розвиваються при зменшенні виробки інсуліну підшлунковою залозою. Екстраінсулярні (непанкреотичні) глюкозурії охоплюють велику групу різних станів, при яких глюкозурія пов’язана не роботою підшлункової залози, а з порушенням роботи інших органів і систем, які беруть участь в регуляції вуглеводного обміну. Виділяють:

- аліментарну глюкозурію, яка виникає при вживанні великої кількості вуглеводної їжі;

- емоційну, яка виникає після емоційних збуджень;

- глюкозурії, які виникають при порушенні роботи центральної нервової системи (при черепно-мозкових травмах, пухлинах мозку, менінгітах та інших), так як кора головного мозку та центральна нервова система беруть участь в регуляції вуглеводного обміну;

- гормональні глюкозурії розвивається при порушенні роботи деяких ендокринних залоз, які беруть участь в регуляції вуглеводного обміну (гіпофіз, щитовидна залоза, надниркові залози);

- глюкозурії при захворюваннях печінки, в результаті порушення глікопексичної функції печінки (пігментний цироз);

- ренальна (ниркова) глюкозурія, яка розвивається в результаті зниження реабсорбції глюкози в ниркових канальцях (частіше спостерігається у дітей). При цьому рівень глюкози в крові залишається нормальним.

20.РН крові і діагностичне значення

Кров тварин має слабколужну рН. Кров – рідка специфічна тканина, яка є внутрішнім середовищем організму. Вона складається з плазми і клітинних елементів: еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів. В крові містяться білки, жири, вуглеводи, мінеральні речовини, ферменти, вітаміни і гормони. Кислотно-лужний баланс – це важливий показник будь-якої біологічної рідини організму. На рН крові впливає стан буферних систем крові (гідрокарбонатної, фосфатної, білкової та дихальнї).  Що стосується крові, то співвідношення в ній кислих і лужних компонентів у нормі повинно знаходитися в дуже вузьких рамках, і навіть незначне відхилення може призвести до важкого стану. Про порушення кислотно-лужного балансу можуть свідчити деякі порушення в організмі:в роботі шлунково-кишкового тракту;в роботі печінки;в роботі легенів і нирок. Стан, при якому рівень pH вище норми, що пов’язано з накопиченням лужних речовин і називається алкалозом. лкалоз може розвинутися з наступних причин: при серцево-судинних захворюваннях;при психоемоційному напруженні; після тривалої блювоти, при якій втрачається багато кислоти, що міститься в шлунковому соці;при ожирінні;у разі, якщо в раціоні харчування міститься багато молочної їжі.підвищена кислотність крові ніяк себе не проявляє, якщо відхилення від норми незначні. У більш важких випадках спостерігаються наступні симптоми:нудота;блювання;нестача кисню і проблеми з диханням;швидка втомлюваність;симптоми діабету.