1.5. Правові основи функціонування підприємства.

Підприємства мають право діяти і господарювати в межах законодавства, що регулює усі напрямки його діяльності. Визначальним актом є Закон України «Про підприємства в Україні» та статут підприємства, а також узгоджений з діючим законодавством колективний договір.

Закон України визначає:

- види й організаційні форми підприємств;

- правила їх створення і ліквідації;

- механізм здійснення ними підприємницької діяльності;

= створює рівні правові умови для діяльності під-в незалежно від форми власності на майно і системи господарювання;

- забезпечує самостійність підприємств;

- чітко фіксує їх права і відповідальність у здійсненні ними госп. діяльності;

- регулює відносини з іншими господарюючими суб’єктами та державою.

Статут – сукупність правил, що регулюють діяльність під-ва та йог взаємовідносини з іншими суб’єктами гос-ння. Статут за­тверджує власник або засновник під-ва.

У статуті містяться такі основні відомості:

* найменування власника підприємства;

* місцезнаходження, предмет і цілі діяльності;

* органи управління, порядок їх формування;

* повноваження трудового колективу і його виборних органів;

* порядок утворення майна підприємства;

* умови реорганізації і припинення діяльності під-ва.

Колективний договір – відповідає кодексу законів про працю, це угода між трудовим колективом і власником під-ва. Цим дого­вором регулюється виробничі, трудові та економічні відносини колективу з адміністрацією. Кол.до­говори підлягають реєст-рації місцевими органами влади.

Тема 3. Персонал підприємства і продуктивність праці працівників

3.1 Поняття персоналу підприємства та визначення його чисельності

3.2.Сучасна система управління кадровим потенціалом під-ва

3.3. Підходи до організації праці на підприємтсві. Зміст нормування праці.

3.4. Оцінка результатів діяльності персоналу

3.5. Продуктивність праці: поняття, методика розрахунку.

3.6. Фактори і резерви продуктивності праці. Методи вимірювання ПП

3.1.Персонал підприємства та визначення його чисельності

Персонал – сукупність постійних працівників, які отримали необхідну професійну підготовку та мають досвід проф.діяльності.

Поділяють на 2 групи:

1)Персонал основної діяльності ПВП;

2)персонал неосновної діяльності.

Категорії ПВП: керівники, спеціалісти, службовці, робітники (основної, допоміжної, обслуговуючої діяльності), молодший обсл.персонал. Здійснюється також поділ персоналу за професією, спеціальністю, кваліфікацією.

Кваліфікації спеціалістів хар-ся рівнем освіти та досвідом.

Розрізняють: 1)спеціалістів найвищої квал-ії, 2)вищої квал-ії, 3)середньої квал-ії, 4)спеціалістів-практиків. Ці вимоги відображені у кваліфікаційному довіднику посад керівників, спеціалістів, службовців.

За рівнем квал-ії робітники поділяються на 1)висококваліфіковані (розряд) 2)кваліфіковані 3)низькокваліфіковані 4)некваліфіковані.

Структура ПВП – співвідношення окремих категорій персоналу до загальної кількості працівників.

Визначення загальної чисельності персоналу залежить від специфіки підприємства, особливостей його функціонування, належності до будь-якої галузі народного господарства.

Загальна чисельність промислово—виробничого персоналу визначається трьома методами.