Розділ 7. Патолого-анатомічна картина

Патологоанатомічні зміни при отруєннях коней рослинами, що містять тіоглікозиди відображають основний клінічний синдром ураження легень і пов'язане з ним порушення роботи серця.

При розтині у всіх випадках знаходять червоне або жовте пінисте витікання з ніздрів на землі біля голови та в носових ходах, синюшність видимих слизових оболонок, густе, пінисте вмістиме в трахеї і бронхах, драглисті жовті інфільтрати в окремих місцях легень; в грудній порожнині і серцевой сорочці - значна кількість інфільтрату (до 4-7 л), бліде забарвлення і в'ялість м'язів серця.

З інших змін у коня і в якості основних змін у великої рогатої худоби при розтині трупів виявляють ознаки подразнення слизової оболонки кишечника, вираженого в різного ступеня (гіперемія, набрякання слизової, крововиливи). В черевній порожнині жовтувата рідина (1-2 л і більше) з гірчичним запахом. Печінка збільшена, з явищами застійної гіперемії. З поверхні розрізу легеневої тканини стікає жовта рідина. Кров у судинах і серцевих порожнинах погано згорнута, частково гемолізована. Різко виражене розширення кровоносних

судин брижі.

У великої рогатої худоби при розтині знаходять більш різкі зміни в органах травлення та нирках (явища геморагічного запалення).

Патологоанатомічні зміни при отруєннях гірчицею польовою.

На розтині в носових ходах коней виявляють жовтувату пінисту рідину. Слизові оболонки шлунка і тонкого відділу кишечника гіперемійовані, печінка збільшена, на розрізі волога.

У великої рогатої худоби зміни більш виражені в травному тракті і нирках. Вміст рубця з домішкою насіння гірчиці і різким специфічним запахом. Слизова оболонка гіперемована з густою каламутним слизом. Печінка глинистого кольору, в'яла. У трахеї виявляється піниста рожева

рідина.

Патологоанатомічні зміни при отруєннях ріпаком.

На розтині у свиней виявляють ознаки набряку легенів; кров'янисто-серозну рідину в грудній, черевній і навколосерцевій порожнинах; геморагічного запалення слизової оболонки сичуга і дванадцятипалої кишки.

Патологоанатомічні зміни при отруєннях суріпкою звичайною.

На розтині виявляють набряк легенів, геморагічне запалення слизової оболонки сичуга і кишечника.

Патологоанатомічні зміни при отруєннях гулявником отруйним.

На розтині виявляють пінисту рідину в трахеї і бронхах. Спостерігають геморагічне запалення слизової оболонки шлунка і кишечника.

Розділ 8. Діагностика

Анамнестичні дані (наявність контакту з рослиною). Хіміко – токсикологічне, ботанічне дослідження корму. Клінічні ознаки (симптоми ураження органів дихання). Методом газорідинної хроматографії визначають алілізотіоціанат у вмісті шлунково-кишкового тракту.

Розділ 9. Лікування

Швидке призначення таніну або розчину марганцевокислого калію може виявитися раціональним лікувальним заходом при отруєннях хрестоцвітими, адже танін затримує дію ферменту мірозина, який в свою чергу сприяє розпаду глікозиду сінігріну на глюкозу, сірчанокислий калій і алілове гірчичне масло. Таким чином набуває токсичних властивостей.

При набряку легенів потрібен повний спокій. Можна також використовувати збуджуючі засоби; потрібен контроль за діяльністю серця; у важких випадках необхідно кровопускання з наступним введенням фізіологічного розчину.

Необхідно якнайшвидше надати допомогу постраждалим тваринам, так як клінічні ознаки отруєння розвиваються швидко. У першу чергу необхідно звільнити шлунок від вмісту. У коней за допомогою зонда промивають шлунок розчином таніну. Всередину вводять розчин таніну 1: 500 (для припинення розщеплення глікозидів та утворення нової кількості ефірних гірчичних масел,) або калію перманганату 1: 1000; у жуйних промивають рубець або проводять руменотомію; свиням призначають блювотні препарати (вератрин під шкіру), потім всім тваринам - слизові речовини.

Специфічні антидоти не розроблені.

Показано симптоматичне лікування (для підтримки енергетичних

запасів організму та контролю за роботою серця). Внутрішньовенно ін'єктують 40%- розчин глюкози (великим тваринам до 1 л на добу). Для стимуляції роботи серця С. В. Баженов (1958) рекомендує терапевтичні дози розчину кофеїну через 3-4 ч. Рекомендується також дача проносних (натрію або магнію сульфату). При появі клінічних ознак набряку легень можна внутрішньовенно ввести 10%-ний розчин кальцію хлориду в дозі 150-200 мл великим тваринам.

Лікування за отруєння гірчицею польовою.

Лікувальну допомогу хворим тваринам необхідно надати до настання ознак набряку легенів. Для початку необхідно провести заходи зі звільнення шлунка від вмісту. Для цього коням промивають шлунок через носо-стравохідний зонд, підшкірне введення лікувальної дози ареколіну (0,02-0,03)

або дробові підшкірні ін'єкції (2-3 рази) по 0,5-1,0 мл 0,1% розчину карбахоліну.

Великій рогатій худобі призначають внутрішньовенно настоянку кореневища білої чемериці в дозі 1-2 мл. Для припинення розщеплення глікозидів призначають всередину розчин таніну або перманганат калію (1: 1000 або 1: 500). Показано також симптоматичне лікування: внутрішньовенно вводять 40% розчин глюкози в дозі 800,0-1000,0 мл великим тваринам; підшкірно розчин кофеїну бензоату натрію 3,0-4,0 мл кожні 4 години. У випадках появи клінічних ознак набряку легень необхідно провести кровопускання.

Лікування за отруєння ріпаком, редькою дикою, суріпкою звичайною та гулявником отруйним аналогічне як і за гірчиці польової.

Порошок танін, з якого роблять розчин для промивання шлунка.