- •Національна академія наук україни
- •Перелік умовних скорочень
- •Розділ 1 огляд літератури
- •1.2. Способи отримання цільових амінокислот
- •1.3. Продуценти лізину та треоніну
- •1.4. Регулювання та шляхи інтенсифікації біосинтезу лізину та треоніну
- •Розділ 2 матеріали і методи досліджень
- •2.1. Штами-продуценти
- •2.2. Умови культивування та поживні середовища
- •2.3. Дослідження ауксотрофності
- •2.4. Дослідження впливу мутагенних факторів на штами-продуценти лізину та треоніну
- •2.5. Філогенетичний аналіз
- •2.6. Біохімічні та фізичні методи аналізу
- •2.7. Статистичне оброблення експериментальних результатів
- •Розділ 3 клоновий аналіз штамів-продуцентів лізину та треоніну
- •3.1. Проведення клонового аналізу штамів-продуцентів лізину
- •Біосинтез лізину штамами Brevibacterium
- •Накопичення лізину клонами штамів Brevibacterium на 60 годину культивування на ензиматичному мелясному середовищі
- •3.2. Дослідження ауксотрофності штамів-продуцентів лізину
- •Визначення ауксотрофності клонів Brevibacterium на твердому мс з сахарозою
- •Вплив амінокислот аспартатної родини на біосинтез лізину клонами
- •3.3. Визначення ауксотрофності штаму-продуценту треоніну
- •Визначення ауксотрофності у b. Flavum тн7
- •Розділ 4 отримання мутантних штамів-продуцентів лізину та треоніну
- •4.1. Вплив уф-опромінення на штами-продуценти лізину
- •Утворення мутантних штамів під дією уф
- •Чутливість вихідних та мутантних штамів до антибіотиків
- •Синтез цільової амінокислоти та коефіцієнти конверсії джерел живлення
- •4.2. Вплив хімічного мутагенезу (ntg) на штами-продуценти
- •4.3. Здійснення уф-мутагенезу штаму-продуценту треоніну
- •Утворення мутантних штамів b. Flavum тн7 під дією уф
- •Чутливість вихідного та мутантних штамів до антибіотиків
- •4.4. Характеристика мутантного штаму-продуценту лізину Brevibacterium sp. Imb b-7447
- •4.5. Характеристика мутантного штаму-продуценту треоніну Brevibacterium flavum iмв в-7446
- •4.6.Порівняння послідовностей гена 16s рРнк у різних штамів-продуцентів лізину
- •4.7. Порівняння послідовностей гена 16s рРнк у різних штамів-продуцентів треоніну
- •Розділ 5 оптимізація умов культивування мутантних штамів-продуцентів лізину та треоніну
- •5.1. Оптимізація умов культивування мутантного штаму-продуценту лізину
- •5.2. Оптимізація умов культивування мутантного штаму-продуценту треоніну
- •Вплив ростових факторів на синтез треоніну
- •Синтез треоніну на середовищі з різним вмістом амінокислот
- •Синтез треоніну штамом b. Flavum iмв в-7446
- •Розділ 5 узагальнення отриманих результатів
- •Висновки
- •Список використаної літератури
- •Паспортизація штаму-продуценту треоніну
- •Паспортизація штаму-продуценту лізину Brevibacterium sp. Imb b-7447
5.2. Оптимізація умов культивування мутантного штаму-продуценту треоніну
Для забезпечення підвищення накопичення амінокислот в процесі синтезу необхідно змінити систему регуляції обміну. Для цього треба стимулювати споживання субстрату на певних етапах біосинтезу і виділення амінокислот в середовище або пригнічувати побічні реакції і процеси деградації амінокислот.
Джерелом енергії, необхідним для життєдіяльності мікроорганізмів, можуть бути різні вуглеводи. Досліджено вплив глюкози, фруктози та сахарози на синтез біомаси та треоніну (рис. 5.9).
При вирощуванні культури на різних вуглеводах було встановлено, що найкращим джерелом для синтезу треоніну було середовище з сахарозою. На такому середовищі отримано найбільшу кількість біомаси – 25,8 г/дм3 і треоніну – 8,2 г/дм3; на середовищі з глюкозою, відповідно – 22,3 г/дм3 та 7,9 г/дм3; на середовищі з фруктозою, відповідно – 20,8 г/дм3 та 7,1 г/дм3. В подальших дослідженнях як джерело вуглецю використовували сахарозу.
*
Швидкість накопичення біомаси та швидкість утворення продуктів життєдіяльності залежали від кількості інокуляту. Вивчали вплив концентрації посівного матеріалу на синтез треоніну та приріст бактеріальної популяції (рис. 5.10). Встановлено, що найвищі показники відносної швидкості синтезу треоніну та біомаси були при внесенні у середовище 20% інокуляту.
Рис. 5.10 Відносна швидкість синтезу біомаси та треоніну
Одним із параметрів, що впливав на ріст мікроорганізмів та їх фізіологічну активність, була температура культивування. Накопичення біомаси та синтез треоніну штамом B. flavum IМВ В-7446 (C. glutamicum) в залежності від температури культивування показано на рис. 5.11.
Підвищення температури з 28 до 360С збільшувало накопичення біомаси, подальше підвищення температури до 380С зменшувало накопичення біомаси. Концентрація треоніну при зміні температури з 28 до 320С зростала до 8,8 г/дм3. З подальшим зростанням температури концентрація спадала до 6,0 г/дм3. Подальші дослідження проводили за температури 320С.
*
Рис. 5.11 Вплив температури культивування на синтез біомаси та треоніну
Динаміка утворення біомаси та треоніну бактеріями B. flavum IМВ В-7446 (C. glutamicum) в залежності від зміни швидкості розчинення кисню представлена на рис. 5.12. Максимальне накопичення біомаси відбувалось при швидкості розчинення кисню 10 гО2/дм3/год, а максимальна кількість накопичення треоніну при 11 гО2/дм3/год. Збільшення швидкості розчинення кисню пригнічувало ріст біомаси та треоніну. В подальших дослідженнях використовували швидкість розчинення кисню 11 гО2/дм3/год.
Рис. 5.12 Вплив швидкості розчинення кисню на синтез біомаси та треоніну
Для оптимізації умов культивування досліджували залежність концентрації треоніну від внесених в середовище різних ростових субстратів (табл. 5.1, табл. 5.2).
Таблиця 5.1