3. Співвідношення симптомів дизонтогенезу і хвороби

Попри етіологію і патогенез пошкодження мозку в формуванні структури дизонтогенезу значне місце належить клінічним проявам хвороби... Симп­томи хвороби поділяються на негативні і продуктивні.

До негативних симптомів відносяться явища "випадання" у психічній діяльності: зниження інте­лектуальної та емоційної активності, погіршення процесів мислення, пам'яті і тощо. Продуктивні симпто­ми пов'язані з явищами патологічної іритації психіч­них процесів...: різноманітні невротичні і неврозоподібні розлади, судомні стани, страхи, галюцинації, марення тощо...

Продуктивні хворобливі симптоми... впливають на формування аномалії розвитку... Так, психомо­торна збудливість, афективні розлади, епілептичні приступи тривалого впливу можуть сприяти істот­ному відхиленню у розвитку...

В.В.Ковальов диференціює вікові рівні нервово-психічного реагування у дітей та підлітків у відповідь на вплив шкідливих факторів таким чи­ном: 1) соматовегетативний (0-3 роки); 2) психомо­торний (4-10 років); 3) афективний (7-12 років); 4) емоційно-ідеаторний (12-16 років)..

Для соматовегетативного рівня реагування ха­рактерна підвищена загальна і вегетативна збуд­ливість з порушенням сну, апетиту, шлунко-кишковими розладами...

Психомоторний рівень реагування охоплює пе­реважно гіпердинамічні розлади...: психомоторну збуд­ливість, тік, заїкання...

Для афективного рівня реагування характерні синдроми і симптоми страху, підвищеної афективної збудливості з явищами негативізму та агресії...

Емоційно-ідеаторний рівень реагування... про­являється... в надцінних захопленнях та інтересах (наприклад, "синдром філософічної інтоксикації" ), надцінних іпохондричних ідеях, ідеях вигаданого потворства (дисморфофобія, нервова анорексія), пси­хогенних реакціях — протесту, опозиції, емансипації...

Психологічні закономірності дизонтогенезу

2. Психологічні параметри дизонтогенезу

1.        Перший параметр пов'язаний з функціональ­ною локалізацією порушення, в залежності від якої розрізняють два основних види дефекту: частковий, зумовлений дефіцитарністю окремих функцій гнозису, праксису, мовлення; загальний, пов'язаний з порушенням регуляторних систем, як підкіркових, при дис­функції яких спостерігається зниження рівня психіч­ної активності, патологія потягів, елементарні емоційні розлади, так і кіркових, зумовлюючих дефекти інтелектуальної діяльності (недостатність цілеспрямова­ності, програмування, контролю), порушення більш складних специфічно людських емоційних утворень...

Загальні і часткові порушення вибудовуються у певну ієрархію. Дисфункція регуляторних систем... впливає тією чи іншою мірою на усі сторони психі­чного розвитку. Порушення ж часткових функцій є більш парціальним і часто компенсується збережен­істю регуляторних та інших часткових систем.

2.        Другий параметр дизонтогенезу пов'язаний з часом пошкодження.

Характер аномалії буде різним в залежності від того, коли виникло пошкодження нервової системи. Чим раніше сталося пошкодження, тим більш вірогід­ним буде явище недорозвитку. Чим пізніше виникло порушення нервової системи, тим характернішими будуть явища порушення з розпадом структури пси­хічної функції.

Фактор часу визначається не лише хронологіч­ним моментом виникнення розладу, а й тривалістю періоду розвитку функції в онтогенезі. Найчастіше пошкоджуються функціональні системи з порівняно коротким циклом розвитку. Так, частіше пошкоджу­ються функції, які мають підкіркову локалізацію, формування яких в онтогенезі завершується порівня­но рано. Кіркові ж функції, які мають триваліший період розвитку, при ранньому впливі шкідливого стану частіше або стійко недорозвиваються, або тим­часово затримуються у своєму розвитку.

З параметром часу пов'язана й інша вірогідність розладу тієї чи іншої функції. Як відомо, в процесі психічного розвитку кожна функція в певний час. проходить через сензитивний період, який характе­ризується не лише найбільшою інтенсивністю роз­витку, а й найбільшою вразливістю і нестійкістю щодо шкідливих впливів...

Виділяються періоди, в яких більшість психо­фізичних систем знаходяться у сензитивному стані... Це 0-3 роки і 11-15 років. У ці періоди найчастіше виникають психічні порушення...

Нестійкість психічних функцій у сензитивний період може зумовити явище регресу — повернення у більш ранній віковий період... Так, наприклад, тим­часова втрата навичок ходіння, охайності через со­матичні захворювання у перші роки життя. Прикла­дом стійкого регресу може бути повернення до авто­номного мовлення внаслідок втрати потреби в кому­нікації при ранньому дитячому аутизмі...

Явище регресу слід відрізняти від явищ розпаду, при якому відбувається не зниження функції до більш раннього вікового рівня, а її груба дезорганізація...

3. Третій параметр дизонтогенезу характеризує відношення між первинним і вторинним дефектом... За Л.С.Виготським первинним є порушення, які без­посередньо випливають з біологічного характеру хво­роби..., а вторинні — виникають опосередковано в процесі аномального соціального розвитку...

Вторинний дефект виступає основним об'єк­том психологічного вивчення і корекції аномального розвитку... Вторинно недорозвиваються ті функції, які безпосередньо пов'язані з ушкодженою. Наприк­лад, недорозвиток розуміння мовлення у дітей з по­рушенням слуху...

Специфічність недорозвитку зменшується в міру віддалення від основного дефекту... В залежності від місця первинного дефекту напрямок вторинного не­дорозвитку може бути "знизу догори" або "зверху донизу". Л.С.Виготський вважав, що основною коор­динатою вторинного недорозвитку є напрямок "зни­зу догори" —- від елементарних функцій до складні­ших. Проте ряд даних дозволяє вважати, що вторин­ний недорозвиток може спостерігатись не лише щодо вищих психічних, а й базальних функцій. Відомо, що в онтогенезі розвиток йде не лише "знизу дого­ри", але й "зверху донизу". В останньому випадку розвиток вищих психічних функцій стимулює пере­будову базальних... У випадку дефекту вищих рівнів така перебудова не відбувається, виникає вторинний недорозвиток базальних систем (недорозвиток "зверху донизу"). Так, наприклад, при олігофренії недороз­виток мислення сприяє і вторинному недорозвитку потенційно більш збережених гнозису і праксису. Важливим чинником виникнення вторинних вад розвитку є фактор соціальної депривації. Дефект тією чи іншою мірою перешкоджає спілкуванню, гальмує засвоєння знань та умінь. Якщо вчасно не здійсню­ється психолого-педагогічна корекція труднощів, то це призводить до виразної вторинної мікросоціальної і педагогічної занедбаності, ряду розладів у емоційній та особистісній сферах, пов'язаних з постій­ним відчуттям неуспіху (зниження самооцінки, рівня домагань, виникнення аутичних рис тощо).

Необхідність ранньої корекції вторинних пору­шень зумовлена особливостями психічного розвитку дитячого віку. Пропущені терміни в навчанні і вихо­ванні автоматично не компенсуються у старшому віці, а виникаюче відставання вимагає вже складніших і спеціальних зусиль для його подолання...

Таким чином, в процесі розвитку змінюється ієрархія між первинними і вторинними, біологічно і соціально зумовленими порушеннями. Якщо на пер­ших етапах основною перешкодою навчання і вихо­вання є первинний дефект, то згодом вторинно ви­никаючі явища психічного недорозвитку, а також негативні особистісні установки... нерідко починають займати провідне місце... й і радіюють на більш ши­роке коло психологічних вікових проблем, перешкоджаючи адекватній соціальній адаптації. І, навпаки, рання психолого-педагогічна корекція дефекту знач­но покращує прогноз формування особистості та соціальної адаптації аномальних дітей.

4. Четвертий етап дизонтогенезу пов'язаний з порушеннями міжфункціональної взаємодії в процесі аномального системогенезу...

У нормальному онтогенезі виділяють декілька типів міжфункціональних відношень...: явища тим­часової незалежності функцій; асоціативні; ієрархічні зв'язки. Явища тимчасової незалежності функцій характерні для ранніх етапів онтогенезу Так,... до дворічного віку розвиток мовлення і мислення йдуть окремо,... на ранніх етапах становлення мовлення спостерігається незалежність у розвитку його смис­лової і фонетичної сторони...

При асоціативному типі взаємодії розрізнені, різномодальні відчуттєві враження об'єднуються в одне ціле на основі часово-просторової суміжності... Такий тип організації вказує на малу диференційо­ваність психічних процесів.

Психічні функції, побудовані за ієрархічним типом, характеризуються високою пластичністю і стійкістю. Це досягається за рахунок: виділення про­відних (регуляторних) і фонових (технічних) рівнів; автономності фонових рівнів, кожен з яких розв'я­зує свою задачу.

Завдяки такій організації провідний рівень, роз­вантажуючись від контролю за технічною стороною процесу, має широкі можливості для подальшого ускладнення у розвитку. В умовах такої автоном­ності порушення однієї з ланок за умови збереже­ності інших призводить до компенсаторної пластич­ної перебудови психічного процесу, а не до пору­шень його цілісності, як це може статись при асоціа­тивному типі міжфункціональних зв'язків...

Перебудова й ускладнення функціональних си­стем у нормі проходять в певній хронологічній по­слідовності, зумовлені законом гетерохронії — різні функції формуються в різний час з випереджаючим розвитком одних щодо інших. Кожна психічна фун­кція має свою хронологічну формулу, свій цикл розвитку. Спостерігаються сензитивні періоди більш швидкого, іноді стрибкоподібного розвитку та періо­ди відносної сповільненості формування. 

Так, на ранніх етапах психічного онтогенезу спостерігається випереджаючий розвиток сприйман­ня і мовлення при відносно сповільнених темпах розвитку праксису...

У випадку патології має місце порушення між­функціональних зв'язків. Тимчасова незалежність пе­ретворюється в ізоляцію. Ізольована функція, позбав­лена впливу з боку інших психічних функцій, стерео-типізується, зациклюється у своєму розвитку. При цьому ізольованою може виявитись не лише ушкод­жена функція, а й збережена, якщо для її подальшого розвитку необхідний координуючий вплив поруше­ної функції... Так, наприклад, при важких формах ро­зумової відсталості весь моторний репертуар дитини може бути зведений до ритмічного розхитування, сте­реотипного повторення одноманітних актів. Ці пору­шення викликані не стільки дефектністю рухового апарату, скільки недорозвитком інтелектуальної та мотиваційної сфер. При олігофренії з явищами гідро­цефалії привертає увагу хороша механічна пам'ять і мовлення. Проте можливості використання цих здібно­стей дуже обмежені через порушення мислення...

Асоціативні зв'язки в умовах органічної недо­статності нервової системи характеризуються підви­щеною інертністю, через що виникає патологічна фіксація, труднощі... переходу до ієрархічних зв'язків. Явища фіксації у пізнавальній сфері виступають у вигляді різноманітних інертних стереотипів... Інертні афективні комплекси гальмують психічний розвиток. Так,... "пік" немотивованого страху у нормі припадає на 3 та і 1 років. У патологічному онтогенезі страхіт­ливі марення, фіксуючись, поширюються й на інші вікові періоди...

При патології найбільш страждає гюзвиток ієрар­хічних міжфункціональних зв'язків. Йдеться про не­дорозвиток ієрархічних координацій, нестійкість, регрес при щонайменших труднощах.

Так, наприклад, діти з затримкою психічного розвитку, вже опанувавши усні операції рахунку, за будь-яких ускладнень повертаються до рахунку на пальцях. Таке явище... носить стійкий характер і по­требує спеціальної корекції... Як уже зазначалось вище, в нормі одним з механізмів виникнення нових координацій є гетерохронія. При патології спостері­гається його порушення, виникнення диспропорцій в розвитку — явище асинхронії, яке проявляється у:

а)        явищі ретардації — незавершеність окремих періодів розвитку, відсутність інволюції більш ранніх форм (при олігофренії, затримці психіч­ного розвитку, загальному недорозвитку мов­лення)...

б)        явищі патологічної акселерації окремих функцій, наприклад, дуже ранній ізольований розвиток мовлення при ранньому дитячому аутизмі...

в)        поєднанні явищ патологічної акселерації та ре­тардації психічних функцій, наприклад, поєднання раннього виникнення мовлення з виразним недорозвитком сенсорної та моторної сфери при ранньому дитячому аутизмі...

Отже, па одному віковому етапі змішуються психічні утворення, які в нормі спостерігаються у різних вікових епохах...