- •Затримка психічного розвитку у дітей: причини виникнення та корекція
- •Затримка психічного розвитку
- •Запровадження.
- •2. Особливості пізнавальної діяльності дітей із затримкою психічного розвитку
- •3. Особливості емоційного розвитку дітей із зпр
- •Розділ 1. Діагностика захворювання
- •Розділ 2. Причини виникнення захворювання
- •Розділ 3. Порушення поведінки при рда
- •Розділ 4. Корекція рда
- •Висновки
- •Загальна характеристика затримки психічного розвитку
- •1.2 Специфіка готовності дітей із затримкою психічного розвитку до шкільного навчання
- •1.3 Лабораторія інтенсивної педагогічної корекції
- •2.1 Основні принципи психолого-педагогічної корекції
- •2.2 Корекція пізнавального і емоційного розвитку дітей із зпр
- •2.3 Особливості порушення дії ймовірного прогнозування мовлення в молодших школярів із зпр
- •Основні закономірності психічного розвитку
- •Критичні періоди розвитку дитини
- •Загальні закономірності психічного дизонтогенезу Розділ 1 клінічні закономірності дизонтогенезу
- •1. Поняття "дизонтогенії"
- •3. Співвідношення симптомів дизонтогенезу і хвороби
- •Психологічні закономірності дизонтогенезу
- •2. Психологічні параметри дизонтогенезу
- •Класифікація психічного дизонтогенезу
3. Співвідношення симптомів дизонтогенезу і хвороби
Попри етіологію і патогенез пошкодження мозку в формуванні структури дизонтогенезу значне місце належить клінічним проявам хвороби... Симптоми хвороби поділяються на негативні і продуктивні.
До негативних симптомів відносяться явища "випадання" у психічній діяльності: зниження інтелектуальної та емоційної активності, погіршення процесів мислення, пам'яті і тощо. Продуктивні симптоми пов'язані з явищами патологічної іритації психічних процесів...: різноманітні невротичні і неврозоподібні розлади, судомні стани, страхи, галюцинації, марення тощо...
Продуктивні хворобливі симптоми... впливають на формування аномалії розвитку... Так, психомоторна збудливість, афективні розлади, епілептичні приступи тривалого впливу можуть сприяти істотному відхиленню у розвитку...
В.В.Ковальов диференціює вікові рівні нервово-психічного реагування у дітей та підлітків у відповідь на вплив шкідливих факторів таким чином: 1) соматовегетативний (0-3 роки); 2) психомоторний (4-10 років); 3) афективний (7-12 років); 4) емоційно-ідеаторний (12-16 років)..
Для соматовегетативного рівня реагування характерна підвищена загальна і вегетативна збудливість з порушенням сну, апетиту, шлунко-кишковими розладами...
Психомоторний рівень реагування охоплює переважно гіпердинамічні розлади...: психомоторну збудливість, тік, заїкання...
Для афективного рівня реагування характерні синдроми і симптоми страху, підвищеної афективної збудливості з явищами негативізму та агресії...
Емоційно-ідеаторний рівень реагування... проявляється... в надцінних захопленнях та інтересах (наприклад, "синдром філософічної інтоксикації" ), надцінних іпохондричних ідеях, ідеях вигаданого потворства (дисморфофобія, нервова анорексія), психогенних реакціях — протесту, опозиції, емансипації...
Психологічні закономірності дизонтогенезу
2. Психологічні параметри дизонтогенезу
1. Перший параметр пов'язаний з функціональною локалізацією порушення, в залежності від якої розрізняють два основних види дефекту: частковий, зумовлений дефіцитарністю окремих функцій гнозису, праксису, мовлення; загальний, пов'язаний з порушенням регуляторних систем, як підкіркових, при дисфункції яких спостерігається зниження рівня психічної активності, патологія потягів, елементарні емоційні розлади, так і кіркових, зумовлюючих дефекти інтелектуальної діяльності (недостатність цілеспрямованості, програмування, контролю), порушення більш складних специфічно людських емоційних утворень...
Загальні і часткові порушення вибудовуються у певну ієрархію. Дисфункція регуляторних систем... впливає тією чи іншою мірою на усі сторони психічного розвитку. Порушення ж часткових функцій є більш парціальним і часто компенсується збереженістю регуляторних та інших часткових систем.
2. Другий параметр дизонтогенезу пов'язаний з часом пошкодження.
Характер аномалії буде різним в залежності від того, коли виникло пошкодження нервової системи. Чим раніше сталося пошкодження, тим більш вірогідним буде явище недорозвитку. Чим пізніше виникло порушення нервової системи, тим характернішими будуть явища порушення з розпадом структури психічної функції.
Фактор часу визначається не лише хронологічним моментом виникнення розладу, а й тривалістю періоду розвитку функції в онтогенезі. Найчастіше пошкоджуються функціональні системи з порівняно коротким циклом розвитку. Так, частіше пошкоджуються функції, які мають підкіркову локалізацію, формування яких в онтогенезі завершується порівняно рано. Кіркові ж функції, які мають триваліший період розвитку, при ранньому впливі шкідливого стану частіше або стійко недорозвиваються, або тимчасово затримуються у своєму розвитку.
З параметром часу пов'язана й інша вірогідність розладу тієї чи іншої функції. Як відомо, в процесі психічного розвитку кожна функція в певний час. проходить через сензитивний період, який характеризується не лише найбільшою інтенсивністю розвитку, а й найбільшою вразливістю і нестійкістю щодо шкідливих впливів...
Виділяються періоди, в яких більшість психофізичних систем знаходяться у сензитивному стані... Це 0-3 роки і 11-15 років. У ці періоди найчастіше виникають психічні порушення...
Нестійкість психічних функцій у сензитивний період може зумовити явище регресу — повернення у більш ранній віковий період... Так, наприклад, тимчасова втрата навичок ходіння, охайності через соматичні захворювання у перші роки життя. Прикладом стійкого регресу може бути повернення до автономного мовлення внаслідок втрати потреби в комунікації при ранньому дитячому аутизмі...
Явище регресу слід відрізняти від явищ розпаду, при якому відбувається не зниження функції до більш раннього вікового рівня, а її груба дезорганізація...
3. Третій параметр дизонтогенезу характеризує відношення між первинним і вторинним дефектом... За Л.С.Виготським первинним є порушення, які безпосередньо випливають з біологічного характеру хвороби..., а вторинні — виникають опосередковано в процесі аномального соціального розвитку...
Вторинний дефект виступає основним об'єктом психологічного вивчення і корекції аномального розвитку... Вторинно недорозвиваються ті функції, які безпосередньо пов'язані з ушкодженою. Наприклад, недорозвиток розуміння мовлення у дітей з порушенням слуху...
Специфічність недорозвитку зменшується в міру віддалення від основного дефекту... В залежності від місця первинного дефекту напрямок вторинного недорозвитку може бути "знизу догори" або "зверху донизу". Л.С.Виготський вважав, що основною координатою вторинного недорозвитку є напрямок "знизу догори" —- від елементарних функцій до складніших. Проте ряд даних дозволяє вважати, що вторинний недорозвиток може спостерігатись не лише щодо вищих психічних, а й базальних функцій. Відомо, що в онтогенезі розвиток йде не лише "знизу догори", але й "зверху донизу". В останньому випадку розвиток вищих психічних функцій стимулює перебудову базальних... У випадку дефекту вищих рівнів така перебудова не відбувається, виникає вторинний недорозвиток базальних систем (недорозвиток "зверху донизу"). Так, наприклад, при олігофренії недорозвиток мислення сприяє і вторинному недорозвитку потенційно більш збережених гнозису і праксису. Важливим чинником виникнення вторинних вад розвитку є фактор соціальної депривації. Дефект тією чи іншою мірою перешкоджає спілкуванню, гальмує засвоєння знань та умінь. Якщо вчасно не здійснюється психолого-педагогічна корекція труднощів, то це призводить до виразної вторинної мікросоціальної і педагогічної занедбаності, ряду розладів у емоційній та особистісній сферах, пов'язаних з постійним відчуттям неуспіху (зниження самооцінки, рівня домагань, виникнення аутичних рис тощо).
Необхідність ранньої корекції вторинних порушень зумовлена особливостями психічного розвитку дитячого віку. Пропущені терміни в навчанні і вихованні автоматично не компенсуються у старшому віці, а виникаюче відставання вимагає вже складніших і спеціальних зусиль для його подолання...
Таким чином, в процесі розвитку змінюється ієрархія між первинними і вторинними, біологічно і соціально зумовленими порушеннями. Якщо на перших етапах основною перешкодою навчання і виховання є первинний дефект, то згодом вторинно виникаючі явища психічного недорозвитку, а також негативні особистісні установки... нерідко починають займати провідне місце... й і радіюють на більш широке коло психологічних вікових проблем, перешкоджаючи адекватній соціальній адаптації. І, навпаки, рання психолого-педагогічна корекція дефекту значно покращує прогноз формування особистості та соціальної адаптації аномальних дітей.
4. Четвертий етап дизонтогенезу пов'язаний з порушеннями міжфункціональної взаємодії в процесі аномального системогенезу...
У нормальному онтогенезі виділяють декілька типів міжфункціональних відношень...: явища тимчасової незалежності функцій; асоціативні; ієрархічні зв'язки. Явища тимчасової незалежності функцій характерні для ранніх етапів онтогенезу Так,... до дворічного віку розвиток мовлення і мислення йдуть окремо,... на ранніх етапах становлення мовлення спостерігається незалежність у розвитку його смислової і фонетичної сторони...
При асоціативному типі взаємодії розрізнені, різномодальні відчуттєві враження об'єднуються в одне ціле на основі часово-просторової суміжності... Такий тип організації вказує на малу диференційованість психічних процесів.
Психічні функції, побудовані за ієрархічним типом, характеризуються високою пластичністю і стійкістю. Це досягається за рахунок: виділення провідних (регуляторних) і фонових (технічних) рівнів; автономності фонових рівнів, кожен з яких розв'язує свою задачу.
Завдяки такій організації провідний рівень, розвантажуючись від контролю за технічною стороною процесу, має широкі можливості для подальшого ускладнення у розвитку. В умовах такої автономності порушення однієї з ланок за умови збереженості інших призводить до компенсаторної пластичної перебудови психічного процесу, а не до порушень його цілісності, як це може статись при асоціативному типі міжфункціональних зв'язків...
Перебудова й ускладнення функціональних систем у нормі проходять в певній хронологічній послідовності, зумовлені законом гетерохронії — різні функції формуються в різний час з випереджаючим розвитком одних щодо інших. Кожна психічна функція має свою хронологічну формулу, свій цикл розвитку. Спостерігаються сензитивні періоди більш швидкого, іноді стрибкоподібного розвитку та періоди відносної сповільненості формування.
Так, на ранніх етапах психічного онтогенезу спостерігається випереджаючий розвиток сприймання і мовлення при відносно сповільнених темпах розвитку праксису...
У випадку патології має місце порушення міжфункціональних зв'язків. Тимчасова незалежність перетворюється в ізоляцію. Ізольована функція, позбавлена впливу з боку інших психічних функцій, стерео-типізується, зациклюється у своєму розвитку. При цьому ізольованою може виявитись не лише ушкоджена функція, а й збережена, якщо для її подальшого розвитку необхідний координуючий вплив порушеної функції... Так, наприклад, при важких формах розумової відсталості весь моторний репертуар дитини може бути зведений до ритмічного розхитування, стереотипного повторення одноманітних актів. Ці порушення викликані не стільки дефектністю рухового апарату, скільки недорозвитком інтелектуальної та мотиваційної сфер. При олігофренії з явищами гідроцефалії привертає увагу хороша механічна пам'ять і мовлення. Проте можливості використання цих здібностей дуже обмежені через порушення мислення...
Асоціативні зв'язки в умовах органічної недостатності нервової системи характеризуються підвищеною інертністю, через що виникає патологічна фіксація, труднощі... переходу до ієрархічних зв'язків. Явища фіксації у пізнавальній сфері виступають у вигляді різноманітних інертних стереотипів... Інертні афективні комплекси гальмують психічний розвиток. Так,... "пік" немотивованого страху у нормі припадає на 3 та і 1 років. У патологічному онтогенезі страхітливі марення, фіксуючись, поширюються й на інші вікові періоди...
При патології найбільш страждає гюзвиток ієрархічних міжфункціональних зв'язків. Йдеться про недорозвиток ієрархічних координацій, нестійкість, регрес при щонайменших труднощах.
Так, наприклад, діти з затримкою психічного розвитку, вже опанувавши усні операції рахунку, за будь-яких ускладнень повертаються до рахунку на пальцях. Таке явище... носить стійкий характер і потребує спеціальної корекції... Як уже зазначалось вище, в нормі одним з механізмів виникнення нових координацій є гетерохронія. При патології спостерігається його порушення, виникнення диспропорцій в розвитку — явище асинхронії, яке проявляється у:
а) явищі ретардації — незавершеність окремих періодів розвитку, відсутність інволюції більш ранніх форм (при олігофренії, затримці психічного розвитку, загальному недорозвитку мовлення)...
б) явищі патологічної акселерації окремих функцій, наприклад, дуже ранній ізольований розвиток мовлення при ранньому дитячому аутизмі...
в) поєднанні явищ патологічної акселерації та ретардації психічних функцій, наприклад, поєднання раннього виникнення мовлення з виразним недорозвитком сенсорної та моторної сфери при ранньому дитячому аутизмі...
Отже, па одному віковому етапі змішуються психічні утворення, які в нормі спостерігаються у різних вікових епохах...