41. Дискусія. «Мозковий штурм» як евристична форма, що активізує креативний потенціал співрозмовників під час колективного обговорення проблеми. Технології проведення «мозкового штурму»

Дискусія - публічне, відкрите, доброзичливе обговорення актуального, але спірного питання , яке спрямований на позитивний результат.

Форми організації дискусії:

• "Дерево рішень".

Учасники дискусії розроблюютьмеханізм прийняття складних рішень, а ведучий заносить у колонки переваги і недоліки кожного з них.

• Ток-шоу.Група з 3-5 осіб дискутує

на заздалегідь обрану тему в присутності аудиторії. Глядачі вступають в обговорення пізніше: вони висловлюють свою думку або ставлять запитання учасникам бесіди.

• Дебати - обговорення якого-небудь питання з метоюпереконати опонентів і слухачів у правильності поглядів.

• «Мозковий штурм»

«Мозковий штурм» як евристична форма, що активізує креативний потенціал співрозмовників під час колективного обговорення проблеми

Суть мозкового штурму полягає у тому, щоб колективно спродукуватиза короткий проміжок часу велику кількістьнових ідей і варіантів рішення складних завдань. Це недоступно розуму та зусиллям однієї людини.

Технології проведення «мозкового штурму»

Основні правила застосування методу "мозкового штурму" такі:

• ^ Серед присутніх виділяються підгрупи генераторів, критиків і захисників ідей та підгрупа остаточного оцінювання запропонованих ідей.

• ^ Під час "мозкової атаки" усі рівні, немає ні керівника, ні підлеглих - є ведучий і учасники.

• / Дозволяється ставити запитання з метою уточнення і розвитку ідеї.

• ^ Неодмінною умовою "штурму" є оптимізм, впевненість у позитивному результаті. Утверджується особистісно-діалогічний стиль спілкування, доброзичливість.

3 етапи мозкового штурму:

1. ^ На етапі генерації ідейзаборонені будь-які критичні зауваження і оцінки. Кожна пропозиція фіксується (на дошці, в зошитах, за допомоги магнітофона).

2. ^ Етап - висування ідей- може бути проведений у два-три періоди по 7-10 хвилин. Групи критики, захисту й оцінювання після кожного періоду приймають рішення і занотовують їх до протоколу "штурму". Під час критики ідей будь-яка форма їх захисту заборонена. Автор ідеї теж висловлює свою думку про її недоліки.

3. ^ На прикінцевому етапікритика знову заборонена, висловлюються лише пропозиції щодо розвитку найбільш оригінальних ідей і їх практичної реалізації. Ведучий узагальнює результати творчої роботи, називаючи ідеї і способи розв'язання поставлених завдань.

41. Мистецтво аргументації. Техніка і тактика аргументування. Мовні засоби переконування. Комунікативні вимоги до мовної поведінки під час публічного виступу.

Мистецтво аргументації  це майстерний добір переконливих доказів.

Суть аргументації поялягає у доведенні.

Доведення складається із суджень (елементів):

3 форми суджень (3 елементи доведення):

• Теза  це судження, істинність якого потребує доведення.

• Докази  це ті істинні судження, якими послуговуються під час доведення тези.

• Демонстрація  логічний зв’язок між тезою й аргументом

Техніка і тактика аргументування

Мовленнєва стратегія (техніка) - це план мовленнєвих дій, які необхідно здійснити для досягнення комунікативної мети.

Комунікативна мета  це те, чого хоче досягти конкретний співрозмовник в результаті спілкування.

Мовленнєва тактика – це процес здійснення мовленнєвої стратегії.

Основні тактики аргументаційної стратегії

o Тактика контрастивного аналізу ґрунтується на прийомі зіставлення. Зіставлення фактів, подій, результатів, прогнозів сприймається адресатом як переконливий аргумент.

o Тактику вказівки на перспективу спрямовано на те, щоб висловити стратегічну мету, позиції і наміри мовця. Вказівка на перспективу містить пропоноване рішення і передбачуваний результат.

o Тактика обґрунтованих оцінок, за допомоги якої промовець прагне об'єктивно оцінити предмет і мотивувати оцінку. Відомо, що суб'єктивна думка не переконлива, тоді як аргументована оцінка набуває статусу логічного доказу.

Мовні засоби переконування

Вплинути на переконання особистості або групи можна тільки двома методами:

• навіюванням

• переконуванням  саме воно нас і цікавить

Потрібно розрізняти преокнання і переконування.

Переконання  це погляди людини, у яких вона впевнена

Перконування  це вплив на особу, який полягає у доведенні істинності думки, положення

Є чотири видимовних засобів переконання (переконуючих впливів):

1. інформування;

2. роз'яснення;

3. доказ;

4. спростування.

Інформування. це живий і образний виклад суті справи. Вибудується двома шляхами: індуктивним (від загальних положень до подробиць) і дедуктивним (від окремих фактів до узагальнень).

Роз'яснення.Це докладне інформування

Види: інструктивно; розповідаючи; міркуючи.

До роз'яснення, яке інструктує, вдаються тоді, коли від слухача вимагається запам'ятати, що і як потрібно робити.

Роз'яснення, яке розповідає, схоже на розповідь, націлене на виклад фактів у вигляді живого оповідання.

Роз'яснення, яке розмірковує, будується таким чином, щоб, поставити запитання й самому на нього відповісти.

Проблемне роз'ясненняна відміну від розмірковування, відповідь дає слухач.

Доказ  це істинне судження.будується на законах логіки: законі тотожності; законі протиріччя; законі не існуючого третього; законі достатньої підстави.

Наприклад: Закон не існуючого третього. З двох взаємозаперечливих суджень одне нeодмінно істинне, а інше – помилкове, a третього – не існує.

Спростування.Це доведення того, що доказ є неістинним. У логічному плані природа доказу й спростування однакова. Але в психологічному плані різниця колосальна – у спростуванні ми завжди зіштовхуємося з чиїмось «Я».

Комунікативні вимоги до мовної поведінки під час публічного виступу

•Намагайтеся встановити контакт зі слухачами та викликати в них інтерес до розмови. Поставте себе на їх місце, стежте за реакцією в залі.

•Не поспішайте. Існує межа швидкості, з якою мозок людини може сприймати й засвоювати нові поняття.

• Не використовуйте надто часто абстрактні поняття, бо це вимагатиме від слухачів великого напруження.

•Пояснюючи складні теоретичні проблеми, придумуйте порівняння, які допомогли б слухачам краще їх зрозуміти. При цьому слід орієнтуватися на слухачів, які мають нижчий рівень знань. Цю ораду треба застосовувати обережно, тому що недооцінювати слухачів, викладати матеріал надто спрощено теж не бажано.

• Ставте слухачам риторичні запитання. Вони допоможуть активізувати увагу слухачів. Особливістю риторичних запитань є те, що воно не вимагає відповіді, а служить для ствердження або заперечення чогось. Н-д: Чи знаєте ви, що середня швидкість мовлення повинна бути 100 – 110 слів на хвилину?