Розділ 2. Тенденції реалізації економічного співробітництва в меркосур

2.1 Динаміка торговельного співробітництва країн-членів меркосур

МЕРКОСУР являє собою потенційно потужний ринок в Латинській Америці. Він зосереджує 45% її населення (понад 200 млн. чел.), 50% сукупного ВВП, 40% прямих зарубіжних інвестицій, 60% сукупного товарообігу й 33% обсягу зовнішньої торгівлі. На сьогодні це четверта за потужністю економіка у світі (після ЄС, НАФТА та Японії), порівняна з економікою АСЕАН за обсягом ВВП, та третє за показником ВВП на душу населення велике інтеграційне об’єднання світу після ЄС та НАФТА. [9,с.60]. (Табл. 2.1).

Таблиця 2.1. Загальні показники країн-членів МЕРКОСУР (2015 рік)

Країни	Підпис приєднання	Ратифікація на приєднання	Населення (в тисячах)	Експорт в МЕРКОСУР (%)	Імпорт в МЕРКОСУР (%)	ВВП на душу населення
Аргентина	26 березня 1991	15 серпня 1991	43,362	29,0	42,0	13,459
Бразилія	26 березня  1991	25вересня 1991	205,304	33,8	48,8	12,941
Парагвай	26 березня 1991	15 липня  1991	6,805	25.2	33,6	8,717
Уругвай	26 березня  1991	22 липня 1991	3,474	13,2	16,8	17,247
Венесуела (призупинено)	5 липня  2006	31 липня  2012	30,825	11,1	8,9	16,346
Болівія	7 грудня 2012	невирішено	10,905			6,424

(Доповнюючи інформацію про країн-учасниць, роздивимося основні макроекономічні показники розвитку країн-учасниць МЕРКОСУР. (Додаток А, Мал.1), можна відмітити, що Уругвай хоча і менша та економічно слабша країна, має більший ВВП на душу населення, що визначає його купівельну спроможність. З 2005-2015 рр. залишилася стійка тенденція країн-учасниць МЕРКОСУР з приводу державного боргу(% до ВВП), що вказує на те, що політика цього об’єднання залишається стійкою(Додаток А, Мал.2), на такому ж рівні залишається безробіття(Додаток А, Мал.3)).

Довгий час країни-сучасні члени МЕРКОСУР були колоніями іспанської та португальської імперій, економіка яких розвивалась за рахунок сільськогосподарського виробництва та видобутку корисних копалин. У ХХ столітті ці країни пережили індустріалізацію, однак старі галузі не втратили колишньої ролі, особливо у експортних поставках.

В цілому країни-учасниці МЕРКОСУР в 2014 році торгують на світовому ринку імпорту та експорту товарів на суму 768 млрд. дол. США(Додаток Б, Мал.4). Торгівля в рамках блоку зіставила 14% від цієї суми.

Продукція сільського господарства складає основну частку в експорті Аргентини, Уругваю, Бразилії, Парагваю (Додаток Б, Мал.5). Найбільшими статтями експорту, спільними для практично всіх країн-учасниць МЕРКОСУР, є: м’ясо та м’ясопродукти; молокопродукти, зокрема кисломолочні; шерсть, шкіра та вироби з них (зокрема виробництво взуття, Бразилія). Аргентина, Бразилія та Уругвай є крупними постачальниками риби та інших морепродуктів. Крім того, Аргентина займає лідируючі позиції в світі за експортом пшениці, сої та кукурудзи, експортує також соєву олію. Бразилія виступає найкрупнішим світовим постачальником кави. Бразилія та Парагвай експортують деревину тропічних порід і охоплюють практично третину цього сегмента ринку(Скільки припадає на кожну країну: Додаток Б, Мал.6).

До 20% експортних операцій припадає на гірничу сировину та напівфабрикати. Венесуела є найкрупнішим експортером нафти в Латинській Америці та членом ОПЕК. Певну кількість нафти експортують також Аргентина і Бразилія.

Новою складовою експорту країн МЕРКОСУР все більше виступає продукція машинобудування (15%), зокрема автомобілі (Аргентина), виробниче обладнання (Бразилія, Аргентина), сільськогосподарська техніка (Аргентина, Бразилія, Уругвай).

До 10% припадає на експорт продукції чорної та кольорової металургії та хімічної промисловості (Бразилія, Аргентина)[10].

Основними партнерами по експорту виступають країни МЕРКОСУР, інші країни Латинської Америки, США, країни ЄС, Китай, Росія. Причому у випадку Бразилії та Аргентини лише 20-25% експорту надходить до інших країн-членів МЕРКОСУР, то у випадку Парагваю і Уругваю - 30-40%. На Китай і США припадає по 10% експорту, на ЄС - до 30% (переважно Німеччина, Франція, Голландія, Іспанія), на Росію - 4%. Загальний річний обсяг експорту - 215,04 млрд. дол. США.

Просування продукції сільського господарства МЕРКОСУР на ринок ЄС є однією з найактуальніших проблем розвитку відносин між зазначеними інтеграційними блоками. Її вирішення відкладається внаслідок вищої конкурентоспроможності південноамериканських продуктів (м'яса, зернових, молочних продуктів, фруктів і овочів) порівняно з їх аналогами в деяких країнах ЄС, передусім у Франції та Ірландії. Для підтримки своїх виробників європейські країни субсидують ціни, причому субсидії часом досягають 49 % витрат виробництва. Країни МЕРКОСУР вимагають ліквідації субсидій, цьому сприяють і переговори зі зниження тарифних бар'єрів у межах ВТО. На значення цієї проблеми для МЕРКОСУР вказує той факт, що частка сільськогосподарських продуктів в експорті країн цього регіону в ЄС становить близько 50 %. Однак, згідно з оцінками експертів, тільки 14 % з усього експорту МЕРКОСУР в ЄС припадає на так звані чутливі статті і лише 2 % — на продукти, імпорт яких може мати негативні наслідки для Європи стосовно втрати ринкових квот.

Імпорт до країн МЕРКОСУР представлений наступними групами товарів: продукція машинобудування (прилади, обладнання, електронно-обчислювальна техніка, транспортні засоби, трактори та комбайни), енергоносії, хімікати, пластмаси, папір, окремі групи споживчих товарів. Від 30 до 50% імпортних операцій проходить всередині МЕРКОСУР. Іншими імпортними партнерами є США (15%), країни ЄС (30%, особливо Німеччина), Китай (10%), Японія (5%). Загальний річний обсяг імпорту - 158,96 млрд. дол. США.

Таким чином, позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами складає близько 50 млрд. дол. США.

Дослідження економістів показують, що у взаємній торгівлі країн МЕРКОСУР домінують товари, конкурентоспроможні на світовому ринку. В результаті взаємна торгівля стає перевагою для виробників, але не для покупців[11].

Отже, динаміка торговельних відносин свідчить про значне зростання товарообороту як між країнами членами МЕРКОСУР, так і з світовими партнерами.