- •1. Класифікація Антигіпертезивних препаратів
- •Ангіопротектори (Не прямої дії):
- •2. Протиаритмічні препарати
- •3. Препарати при іхс. (антиангінальні)
- •4. Лз органи дихання.
- •5. Л.З Органів Травлення
- •6. Лз на систему крові.
- •Класифікація місцевоанестезуючих препапартів
- •Класифікація лз що впливають на ардренергічну інервацію
- •Класифікація протиепіліптичних лз
- •Класифікація Транквілізаторів
- •Класифікація препаратів, що впливають на мозковий кровообіг
- •Класифікація протизапальних засобів:
- •Класифікація протиалергічних засобів
- •Класифікація іммуностимуляторів.
- •Класифікація імуносупресивних лікарських засобів.
- •Класифікація антисептичних та дезінфікуючих засобів:
- •Класифікація антибіотиків
- •Класифікація сульфаніламідних препаратів:
- •Класифікація протималярійних засобів:
- •Класифікація протигельмінтних засобів:
- •Класифікація протипухлинних засобів:
Ангіопротектори (Не прямої дії):
Інгібітори абсорбції холестерину – Холестирамін - Является анионообменной смолой, образующей при поступлении в кишечник невсасываемые комплексы с желчными кислотами, что приводит к усилению выведения желчных кислот из организма и уменьшению всасывания холестерина в кишечнике. Препарат уменьшает содержание в крови беталипопротеинов и триглицеридов.
Інгібітори синтезу холес - Оказывает гипохолестеринемическое (снижающее уровень холестерина в крови) действие, являясь конкурентным ингибитором (веществом, подавляющим активность фермента) ГМГ-КоА-ре-дуктазы, которая ответственна за превращение ГМГ-КоА в мевалонат, предшественник стеринов, включая холестерин. Действует в основном в печени. Подавление биосинтеза (образования в организме) холестерина уменьшает его содержание в клетках печени, что стимулирует синтез рецепторов к ЛПНП (липопротеидам низкой плотности) и, тем самым, увеличивает захват циркулирующих в крови частиц ЛПНП. Конечным результатом действия этих механизмов является снижение концентрации холестерина в плазме крови.
Засоби, що зниж, тригліцериди – Аторвастатин.
Антикоагулянти – Гепарин.
Антиагрегантним – Аспірин.
Прямої дії.
Блокатори Ca каналів – верапаміл - антигіпертензивна, антиангінальна, антиішемічна, антиаритмічна дія; селективний блокатор кальцієвих каналів; механізм фармакологічної дії препарату полягає в блокаді Са2+-каналів і пригніченні трансмембранного переміщення іонів Са2+ переважно в клітинах гладких м’язів судин і міокарда; при ішемії міокарда усуває диспропорцію між потребою і постачанням серця киснем, знижує скоротність міокарда, чинить вазодилатуючу дію;
Антиоксиданти – Аспаркам.
2. Протиаритмічні препарати
Корекція брадиаритмії.
М-холіноблокатори – Атропіну сульфат, сухий екстракт красавки, краплі Зеленіна - Препарат виявляє седативну, спазмолітичну, кардіотонічну, аналгетичну дії, що зумовлено біологічно активними речовинами, які входять до складу препарату. Завдяки вмісту настойки беладони прискорює серцевий ритм.
Адреноміметики – Адреналін, норадреналін, ізадрин - Препарат стимулює a- та b-адренорецептори різної локалізації. Виявляє виражену дію на гладенькі м’язи внутрішніх органів, серцево-судинну і дихальну системи, активує вуглеводний та ліпідний обмін.
Мембраностимулятори – Хінідин, аймалін - механізм дії пов'язаний з блокуванням так званих «швидких натрієвих каналів» у мембранах кардіоміоцитів та сповільненням провідності, і, додатково, зниженням автоматизму клітин провідної системи серця.
Б-адреноблок. – Анаприлін, Аненолол.
Блокатори Калієвих каналів – Соталол, орнід – механізм дії препарату полягає у неселективній блокаді бета-адренорецепторів, як β1-, так і β2-рецепторів, що призводить до зменшення утворення цАМФ із АТФ, яке стимулюється катехоламінами. У результаті цього знижується поступлення іонів кальцію в клітини, знижується частота серцевих скорочень, пригнічується провідність та збудливість міокарду, знижується скоротливість міокарду.
Блокатори Кальцієвих каналів – Верапаміл, Галопаміл - селективним блокатором кальцієвих каналів L типу I класу, має антиангінальну та гіпотензивну дії. Блокує потенціал залежні кальцієві канали та порушує надходження іонів кальцію всередину клітин, зокрема кардіоміоцитів та клітин гладеньких м’язів судин, концентрація кальцію у крові при цьому не змінюється.