Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Класифікація по логії2.docx
Скачиваний:
39
Добавлен:
23.08.2018
Размер:
60.81 Кб
Скачать

Класифікація місцевоанестезуючих препапартів

Сучасні місцевоанестезуючі засоби можна поділити на такі групи:     І. Природна сполука – ефір бензоїлекгоніну: кокаїн.( Для поверхностной местной анестезии слизистых оболочек полости рта, носа, гортани; для анестезии пульпы (мягкой ткани) зуба, роговицы (прозрачной оболочки глаза) и конъюнктивы (наружной оболочки) глаза.)     ІІ. Синтетичні азотисті сполуки     1. Ефірні сполуки (похідні ПАБК):     а) легкорозчинні у воді: новокаїн (прокаїн), дикаїн (тетракаїн)( Дикаин используют только для поверхностной анестезии (обезболивания).)    б) малорозчинні у воді: анестезин (бензокаїн), ортокаїн.     2. Амідні сполуки: лідокаїн (ксикаїн), тримекаїн, етидокаїн (дуранест), прилокаїн (цитанест), артикаїн (ультракаїн), піромекаїн (бумекаїн), маркаїн (бупівакаїн). 

Класифікація адсорбуючих засобів

До адсорбуючих засобів відносять дві групи: нейтральні сорбенти (вугілля активоване(Вугілля активоване тваринного або рослинного походження. У зв’язку зі спеціальною обробкою вугілля активоване має велику поверхневу активність і здатне адсорбувати гази, алкалоїди, токсини та інші речовини.( Гострі отруєння: побутові, промислові, харчові, лікарськими препаратами, харчовій інтоксикації, отруєнні алкалоїдами, солями важких металів, а також диспепсія, метеоризм.)) , ентеросгель, силікс, сорбекс, смекта)

спеціальні – іонообмінні смоли (іоніти різного походження)

Класифікація Вяжучих засобів

Неорганічного походження: Бісмуту нітрат основний, свинцюацетат, міді сульфат, цинку сульфат, срібла нітрат.

Рослинні препарати: Кора дуба(Биологически активные вещества препарата оказывают вяжущее, противовоспалительное, противогнилостное действие. Показания к применению.

Стоматиты, гингивиты, парадонтозы, фарингиты, трахеиты и другие воспалительные заболевания полости рта и горла (в комплекной терапии).), листя шавлії, суцвіття ромашки

Класифікація подразнювальних засобів

1. Місцеву подразнювальну дію, що пов'язана з вивільненням гістаміну та інших біологічно активних речовин, розширенням судин, ексудацією, поліпшенням мікроциркуляції.

2. Анестезуючу дію. Знеболююча дія подразнювальних засобів, з одного боку, пояснюється тим, що в сегментах спинного мозку виникає інтерференція больових імпульсів із ураженого органа та місця нанесення подразнення, що ліквідує домінантне вогнище, яке підтримує патологічний процес, гіперальгезію, напругу м'язів. Крім того, після всмоктування біологічно активних речовин із зони подразнення шкіри, впливу на головний мозок потоку висхідних аферентних імпульсів змінюється обмін медіаторів, вивільнюються антиноцицептивні фактори (β-ендорфін, енкефаліни, анандамід-2-арахідонілгліцерол), зменшується виділення медіаторів болю (субстанція Р, соматостатин, холецистокінін), зростає секреція рилізинг-гормонів гіпоталамуса, адренокортикотропного і тиреотропного гормонів, підвищується секреція глюкокортикоїдів, пригнічується запальна реакція. Больові імпульси із зони подразнення шкіри надходять у задні роги сегментів спинного мозку, переключаються на бокові роги цих сегментів, збуджують ядра прегангліонарних волокон симпатичних нервів. Симпатична імпульсація поліпшує кровопостачання легенів, скелетних м'язів, послаблює запалення.

3. Стимуляцію життєво важливих центрів. Загальна рефлекторна дія спрямована на підвищення тонусу дихального і судинорухового центрів. При цьому спостерігається поглиблення дихання, зростання артеріального тиску.

4. Відхаркувальну дію. Деякі олії, що мають відхаркувальний вплив, виділяються залозами бронхів і сприяють видаленню мокротиння.

5. Противірусну та імуномоделюючу дію, тому що місцеве застосування подразнювальних засобів сприяє синтезу інтерферону.

Класифікація засобів, що впливають на холінергічну нервову систему

М-Холіно

(Стимулюють) М-холіноміметики : пілокарпіну г/х, ацеклідин(Активное холиномиметическое средство, преимущественно оказывающее влияние на М-холинорецепторы. Особенность препарата - сильное мистическое (сужающее зрачок) действие. Для устранения послеоперационной атонии (потери тонуса) желудочно-кишечного тракта и мочевого пузыря; в офтальмологии для сужения зрачка и понижения внутриглазного давления при глаукоме (повышенном внутриглазном давлении).)

(Блокують) М-холіноблокатори: атропіну сульфат, прапарати беладони, скополаміну гідробромід(Близький до атропіну за впливом на периферичні холінореактивні системи. астосовують іноді в психіатричній практиці як заспокійливий засіб)

Н-Холіно

(Стимулюють) Н-холіноміметики : цитотин, лобеліну гідробромід(Дихальний аналептік. Ослаблення або рефлекторна зупинка дихання)

Антихолінестеразні засоби: прозерин, галантаміну гідробромід(оборотний інгібітор холінестерази. Міастенія (м'язова слабкість), міопатія (захворювання миші)) , фізостигміну саліцилат

(Блокують) Н-холіноблокатори :

• Гангліоблокатори: Бензогексоній(Механізм дії зумовлений блокуванням вегетативних (симпатичних та парасимпатичних) гангліїв, що призводить до гальмування передачі нервового збудження з прегангліонарних на постгангліонарні волокна, дилатації артеріальних і венозних судин, зменшення загального периферичного опору судин і дуже швидкого різкого зниження артеріального тиску. Для контрольованої артеріальної гіпотензії, гіпертонічний криз (у т. ч. ускладнений лівошлуночковою недостатністю), спазми периферичних судин), пентамін, гігроній

• Міорелаксанти: тубокурарину хлорид, ардуан, диплацин, дитилін, меліктин(Миорелаксирующее средство, оказывает ганглиоблокирующее действие. По механизму действия на нервно-мышечную проводимость близок к d-тубокурарину. В настоящее время не выпускается.. Повышение мышечного тонуса по типу спастичности или регидности при заболеваниях ЦНС).

Класифікація антихолінестеразних засобів

Антихолінестеразні засоби: прозерин, галантаміну гідробромід(оборотний інгібітор холінестерази. Міастенія (м'язова слабкість), міопатія (захворювання миші)), фізостигміну саліцилат

Класифікація Гінгліоблокаторів

Класифікація гангліоблокаторів за хімічною структурою

1. Четвертинні амонієві сполуки – Бензогексоній(Механізм дії зумовлений блокуванням вегетативних (симпатичних та парасимпатичних) гангліїв, що призводить до гальмування передачі нервового збудження з прегангліонарних на постгангліонарні волокна, дилатації артеріальних і венозних судин, зменшення загального периферичного опору судин і дуже швидкого різкого зниження артеріального тиску. Для контрольованої артеріальної гіпотензії, гіпертонічний криз (у т. ч. ускладнений лівошлуночковою недостатністю), спазми периферичних судин), Пентамін, Димеколін, Гігроній, Арфонад

2. Третинні амонієві сполуки – Пахікарпіну гідройодид, Пірилен, Темехін(Ганглиоблокирующее средство. Блокирует н-холинорецепторы вегетативных ганглиев, в связи с этим тормозит передачу нервного возбуждения с преганглионарных на постганглионарные вегетативные волокна. По строению и свойствам близок к пирилену, но более активен. Расширяет сосуды (преимущественно артериолы), снижает моторику желудочно-кишечного тракта и секрецию желез. При лечении больных язвенной болезнью оказывает анальгетический (обезболивающий) эффект)

Класифікація гангліоблокаторів за тривалістю дії

Короткої дії – Гігроній(В анестезиологии для управляемой гипотонии (искусственного регулируемого снижения артериального давления))

Середньої тривалості дії – Пентамін, Бензогексоній

Тривалої дії – Пірилен(Гипертоническая болезнь (стойкий подъем артериального давления), гипертоническая энцефалопатия (пульсирующая боль в голове), спазмы (резкое сужение просвета) периферических сосудов)

Класифікація Міорелаксантів

1. Недеполяризуючі релаксанти.  (пахікураре): тубокурарину хлорид, анатруксоній, піпекуронію бромід, меліктин

Міорелаксанти антидеполяризуючого типу дії зв’язуються з Н-холінорецепторами нервово-м’язових синапсів, перешкоджають взаємодії з ними ацетилхоліну, виключаючи можливість деполяризації кінцевої пластинки і збудження м’язового волокна 2.Деполяризуючий міорелаксанти. (коротк дії- суксаметоній)

викликають м’язове розслаблення за рахунок зв’язування з Н-холінорецепторами кінцевої пластинки з подальшою їх активацією, що супроводжується розвитком стійкої деполяризації й порушенням проведення збудження із соматичного нерва на поперечносмугастий м’яз.