3 Організація основної дільності

Організація основної діяльності підприємства здійснюється шляхом стратегічного планування виробництва.

Процес стратегічного планування забезпечує основу для управління членами організації.

Основна мета при організації основної діяльності ТОВ «Фірн» - це задоволення потреб замовників шляхом забезпечення споживачів високоякісним, професійним і відповідальним ставленням до виконуваних робіт.

Розглянемо, яким чином виконуються функції менеджменту на ТОВ «Фірн» (таблиця 3.1).

Таблиця 3.1

Функції менеджменту на ТОВ «Фірн»

Функція менеджменту	Реалізація функцій через застосування загальних
Планування	Розробка плану підвищення прибутку від виконання робіт, з використанням новітніх технологій
Організація	Організація виконання окремих робіт та доручень робітниками та персоналом
Мотивація	На підприємстві керівником втілюються основні принципи мотивації
Контроль	Окремими службами проводиться контроль якості виконуваних робіт

При здійсненні господарської діяльності підприємство використовує різноманітні матеріально-технічні ресурси: сировину, матеріали, паливо, енергію, комплектуючі вироби і тому подібне. В процесі виробництва вони перетворюються на послуги і підлягають постійному поповненню.

До основних видів робот, виконаних ТОВ „Фірн” відносяться загальнобудівелі роботи:

- земельні роботи;

- улаштування монолітних та зборних фундаментів;

- монтаж зборних бетонних, та металевих конструкцій каркаса, стінових; огороджень будівлі;

- кладка;

- улаштування столярних виробів;

- улаштування огороджень та покрівлі;

- діяльність у сфері архітектури, інженерна та технічна діяльність;

- будівництво, ввід в експлуатацію, реалізація об'єктів цивільного будівництва;

- надання патентних, консультативних, експортних і посередницьких послуг.

- виробництво, закупка та реалізація будівельних матеріалів;

- надання послуг населення по ремонту, монтажу, квартир, садових будинків;

- виготовлення, переробка і реалізація сировини і матеріалів, зокрема будівельних;

- здійснення будівельних, монтажних, ремонтних, обробних, реставраційних пошукових, проектних, пусконалагоджувальних і оформлювальних робіт;

- транспортні послуги.

Важливе значення в сучасних умовах придбав контроль якості робіт. Якість робіт є одним з найважливіших коштів конкурентної боротьби, завоювання і утримання позиції на ринку. З метою підтримки конкурентоспроможності випущеної продукції та послуг і зниження витрат та їх виробництво ТОВ «Фірн» постійно проводить роботу щодо поліпшення їх якості, міжнародної сертифікації, а так самомодернізації технологічних процесів та обладнання, розробку екологічно безпечних технологій.

Наведені дії підтверджує НАКАЗ №14 від 14 березня 2005 року «О разработке и внедрения системы качества по ДСТУ ISO 9001-2001» чинний від 2001-10-01. Усі вимоги цього державного стандарту загальні і призначені для застосування всіма організаціями, незалежно від їхнього типу, розміру та продукції, яку постачають (Додаток Б).

Ціноутворення - це процес формування ціни на конкретну послугу. Знаючи, з яких елементів складається ціна, можна говорити і про сам процес утворення ціни, тобто про ціноутворення. Як і будь-який процес, він складається з декількох етапів, що послідовно здійснюються один за одним:

1 Вибір мети. Фірма повинна насамперед визначити, яку мету вона ставить при наданні послуг. Коли чітко визначені мета і місце послуг на ринку, простіше і легше сформувати комплекс маркетингу і встановити ціну. Можна виділити три основні цілі цінової політики маркетингу:

- забезпечення збуту (або виживаність);

- максимізація прибутку,

- утримання ринку.

2 Визначення попиту. Неможливо розрахувати ціну, не вивчивши попит на дану послугу. Залежність між ціною і відповідним їй рівнем попиту характеризується кривою попиту. Вона доказує, що чим вища ціна, тим нижчий попит. Визначаючи величину попиту на свою послугу, фірма повинна його оцінити при різних цінах і спробувати з'ясувати причини його зміни. На величину попиту впливають такі фактори: потреба в послузі, відсутність заміни або конкурентів, платоспроможність потенційних покупців, купівельні звички тощо. Попит по-різному реагує на ціну: ступінь його чутливості до зміни ціни показує коефіцієнт еластичності попиту, який при визначенні попиту необхідно розрахувати.

3 Аналіз витрат. Попит на послугу визначає верхній рівень ціни, що може установити фірма. Валові витрати виробництва (сума постійних і змінних витрат) визначають мінімальну її величину. Не свідчать про добре продуману політику цін і часті їх перегляди, викликані коливаннями витрат і попиту. Доцільніше враховувати витрати за нормативами.

4 Аналіз цін конкурентів. Істотний вплив на піну має поведінка конкурентів і ціни на їх продукцію. Кожна фірма повинна знати ціни на продукцію конкурентів і відмітні риси їх послуг. З цією метою здійснюються порівняльні покупки, унаслідок яких проводиться аналіз цін, послуг і якості. Фірма може використовувати отриману інформацію як вихідну для ціноутворення і визначення свого місця серед конкурентів.

5 Вибір методу ціноутворення. Оптимально можлива піна повинна цілком відшкодовувати всі витрати на виробництво, розподіл і збут послуги, а також забезпечувати одержання певної норми прибутку.

Залежно від особливостей послуги, розмірів і фінансової міцності фірми-продавця, в також завдань, які вона ставить, для формування ціни можуть бути використані різні методи. Виділяють три основні методи ціноутворення:

1) на основі повних (або тільки прямих) витрат виробництва;

2) на основі аналізу беззбитковості й одержання цільового прибутку;

3) на основі «цінності послуги, яка сприймається споживачем».

6 Встановлення кінцевої ціни - завершальний етап ціноутворення. Зупинивши свій вибір на одній із методик, фірма може приступити до розрахунку ціни, яка повинна враховувати психологічне сприйняття покупцем послуги фірми.

Диверсифікацією цін називається свідоме встановлення різних рівнів цін на той самий послуга для різних покупців. Диверсифікація здійснюється після того, як завдяки встановленню уніфікованої максимально можливої ціни «відібрані» покупці, які не реагують на коливання ціни навколо номінального рівня. Диверсифікація цін може набувати різних форм залежності від доходу покупця, обсягу споживання і категорії послуги:

1) Диверсифікація, цін за доходами покупців.

В ідеалі підприємство хотіло б призначити максимальну для кожного зі своїх покупців. Практика призначення для кожного покупця окремої ціни називається ідеальною диверсифікацією цін залежно від доходу покупця.

2) Диверсифікація цін залежно від обсягу споживання. Для деяких ринків характерною є така ситуація: кожний клієнт заказує декілька послуг в певний період часу, і споживчий попит знижується в міру збільшення обсягу реалізації. У цій ситуації диверсифікація цін полягає в призначенні різних цін за різну кількість тих самих послуг.

3) Диверсифікація цін за категорією послуг. У даному випадку практично однакові послуги розділяються на кілька категорій, що розрізняються своїми цінами. Ці категорії послуг призначені для населення з різною купівельною спроможністю. У кожному окремому випадку використовуються різні критерії що розподіляють споживачів на явно виражені категорії за рівнем їх купівельної спроможності. Звичайно це три-чотири групи. Вони, наприклад, можуть вміщувати контингенти покупців з низькою, середньою і високою купівельною спроможністю, що формують відповідно групи еластичного, нееластичного, абсолютно нееластичного попиту.

4) Добровільна диверсифікація цін покупцями. Фірма надає для постійних клієнтів талони на придбання послуг із знижкою. Ці талони звичайно поширюються як частина реклами послуг і можуть з'явитися у вигляді вклейки в газеті чи журналі. Талони є засобами цінової диверсифікації.

5) Диверсифікація цін за часом є важливою і досить поширеною стратегією ціноутворення, тісно пов’язаною з диверсифікацією цін за категоріями робіт. Тут розподіл споживачів за різними категоріями з різними функціями попиту приводить до встановлення різних цін у різні періоди часу.