5. Аграрний комплекс національної економіки.

Аграрний комплекс країни (АПК) - це виробничо-територіальна система, яка, поєднуючи продуктивні сили (природні ресурси, працю, капітал), забезпечує виробництво сільськогосподарської продукції, її закупки, транспортування, зберігання, промислову переробку і торгівлю продовольчими (і непродовольчими) товарами на всій території держави та за її межами.

Характерною ознакою АПК є ланцюгова залежність його галузей у виробничих циклах, наявність регіональних, ринкових, технологічних, ресурсних та економічних зв' язків.

Виробництво продовольства - основна функція системи галузей АПК. Його розвиток є важливою народногосподарською проблемою, а критерій ефективності - продовольча безпека України. Наявність і доступність продовольства (насиченість ринку) і стабільність виробництва - це основні принципи оцінки продовольчої безпеки. Соціальним індикатором розвитку АПК є рівень споживання продуктів харчування на душу населення.

Деякі автори виокремлюють п'ять функціональних ознак АПК:

1. виробництво сировинних ресурсів (сільське господарство);

2. промислова переробка сировинних ресурсів;

3. виробництво засобів виробництва;

4. заготівля, транспортування, зберігання і реалізація продовольства;

5. управління, підготовка кадрів, наукові дослідження.

За визначенням інших АПК - це система розміщених на території регіону галузей і виробництв, об' єднаних спільною метою задоволення потреб населення у продуктах харчування. Географічний підхід тут доповнений ознаками формування міжгалузевих зв'язків, визначаючи такі галузі та їх функції:

• сільське господарство: виробництво готової продукції і сировини для харчової і легкої промисловості;

• рибне господарство: морський промисел;

лісове господарство: збирання грибів, ягід, горіхів;

• добувна (соляна), харчова і легка (переробна) промисловості;

• виробнича інфраструктура - галузі, які забезпечують АПК послугами і первинними ресурсами - вантажний транспорт; технічний і будівельний сервіс, оптова торгівля, підприємства паливно-енергетичного комплексу; водне господарство, складське і тарне господарство, холодильники і сховища тощо;

• інформаційний і діловий сервіс: зв'язок, інформація (реклама), маркетинг, консультативне обслуговування та проекти; сфера забезпечення тимчасових потреб у робочій силі тощо;

• торгівля продовольчими товарами.

Деякі автори до складу АПК включають також підприємства оптової торгівлі сировинними й продовольчими товарами. Мета функціонування АПК реалізується через торгівлю і споживання, тому ринок продовольства є важливим елементом регіональної системи. Такий підхід дозволяє дослідити технологічні й економічні складові ланцюга господарських взаємовідносин від виробництва продукції сільського господарства до реалізації її домашнім господарствам (споживачам).

Всі галузі, що входять до складу АПК, об'єднуються в три сфери або групи:

1. Фондотвірні галузі - сільськогосподарське машинобудування і будівництво; виробництво обладнання і машин для переробних галузей АПК, торгівлі, громадського харчування; хімія мінеральних добрив; комбікормова промисловість тощо.

2. Сільське господарство - основна частина комплексу, складена з рослинництва і тваринництва.

3. Виробнича інфраструктура (транспорт, зв'язок, енерго-, тепло-, водозабезпечення) та система спеціальних навчальних і наукових закладів.

Основною метою розвитку АПК є задоволення потреб населення України в продовольчих і промислових товарах. Обсяг і структура кінцевої продукції повинні відповідати суспільним потребам. Пропорції виробництва кінцевої продукції об'єктивно визначені пропорціями споживання.

Ефективність функціонування АПК оцінюють за допомогою системи показників: показники рівня життя відображають обсяг національного доходу на душу населення, суспільний рівень споживання продукції АПК, показники добробуту населення, забезпечення його природними, зокрема земельними ресурсами.

Серед економічних показників вирізняють рентабельність і факторні доходи територіальних систем АПК.

Територіальна структура АПК формується на конкретній території у вигляді різних форм агропромислової інтеграції, тобто елементів територіальної структури: вирізняють локальні і регіональні АПК. Локальні АПК сформувалися на порівняно невеликих територіях на основі поєднання агропромислових підприємств з переробки мало транспортабельної сільськогосподарської продукції і мають найнижчий ступінь інтеграції. Локальні форми АПК є найбільш поширеними, серед них вирізняють: агропромислові пункти, агропромислові центри, агропромислові кущі, агропромислові вузли. Розміщення і взаємодія локальних АПК на території певної адміністративної одиниці зумовлюють формування відповідного регіонального АПК. Регіональні (територіальні) АПК можуть включати територію країни, автономної республіки, області чи адміністративного району.

У межах природно-економічних зон виокремлюють зональні АПК, сформовані під впливом природних умов відповідної зони. Вони представлені інтегральними агропромисловими зонами і районами й спеціалізованими агропромисловими зонами і районами. Інтегральна агропромислова зона - це територіальне зосередження всіх агропромислових підкомплексів у межах однієї природно-економічної зони. На України такі зони сформувалися у межах Полісся, Лісостепу і Степу. До складу інтегральних агропромислових зон входять спеціалізовані агропромислові зони, які формуються на основі переважно одного спеціалізованого процесу. Спеціалізований агропромисловий район - територіальне зосередження агропромислових підприємств однієї спеціалізації в межах відповідної спеціалізованої зони. Інтегральний агропромисловий район - це територіальне зосередження агропромислових підприємств у межах певної частини природно-економічної зони.

Навколо великих міст, промислових і рекреаційних центрів переважно під впливом економічних чинників формувалися азональні інтегральні й спеціалізовані приміські АПК. На їх формування насамперед впливає попит населення великих міст на малотранспортабельну продукцію харчування. Для приміських АПК характерна відсутність виробництва і переробки більшості зернових і технічних культур та тісний зв' язок виробництва продукції з її реалізацією. Практично - це агропромислово-торговельні комплекси.

АПК складається з низки продуктових та обслуговуючих комплексів різного ієрархічного рівня. Продуктові функціонально орієнтовані АПК - це виробничі системи, які інтегровані по вертикалі для виробництва і постачання на ринок певного виду продукції. До них належать: хлібопродуктів АПК, мясо-молочно-яєчнопродуктовий, рибопродуктовий, цукропродуктовий, олійно­ жиропродуктовий, плодоовочекартоплепродуктовий, комплекс безалкогольних і алкогольних напоїв, виноградарсько-винопродуктовий, ефіроолійно-продуктовий, тютюнопродуктовий.

За останні роки в сільськогосподарському виробництві України відчутно загострилися кризові явища: знизилися обсяги валової продукції, погіршилося використання природних ресурсів, знизилася родючість ґрунтів, поглибився дисбаланс між галузями рослинництва і тваринництва, небезпечною тенденцією є висока спрацьованість машинно-технічного парку, погіршилося забезпечення галузей АПК висококваліфікованими кадрами.

З метою подолання кризових явищ в АПК України поряд із заходами щодо прискорення аграрної реформи й розвитку інфраструктури аграрного ринку передбачається: формування ринку землі, запровадження системи іпотечного кредитування сільськогосподарських виробників; посилення державного регулювання фінансовим станом підприємств, фінансування організаційних заходів щодо здійснення аграрної реформи на регіональному рівні; створення спеціалізованої консалтингової інфраструктури й інформаційного забезпечення; розвиток мережі інфраструктури сервісного обслуговування, заготівель, оптової торгівлі; формування ринків матеріальних ресурсів і капіталу; реформування соціальної сфери села та розбудови його інфраструктури; здійснення ефективних заходів з охорони земель, запровадження ґрунтозахисних систем землеробства.

Оскільки екстенсивний шлях розвитку АПК практично вичерпався, то радикальне вирішення його проблем пов'язано з широкомасштабним впровадженням енерго- та ресурсозберігаючих технологій, докорінної модернізації.