- •Основи медичних знань
- •1.1. Предмет, завдання та значення курсу «Основи медичних знань». Загальні закономірності росту і розвитку дитини.
- •1.6. Запобігання порушенням зору, слуху, мовлення
- •1.9. Основні захворювання серцево-судинної системи,
- •2.5. Перша медична допомога при впливі на організм високих
- •2.6. Перша медична допомога при травмах голови,
- •Передмова
- •1.1.1. Медична допомога та її види
- •1.1.2. Значення курсу основ медичних знань для педагогічних працівників
- •1.1.3. Загальні закономірності росту й розвитку дитини
- •Самозахист організму
- •1.1.4. Здоров'я та його складові
- •Щеплення
- •Малярія
- •Виховання та психологічна підтримка віл-інфікованих дітей
- •Виховання гігієнічних навичок віл-інфікованих дітей
- •Слідкування дітей з іншими віл-інфікованими дітьми
- •Атипова пневмонія (5ак8)
- •Туберкульоз
- •Гонорея
- •Урогенітальний хламідіоз
- •Урогенітальний мікоплазмоз
- •Статевий герпес
- •Дифтерія
- •Вітряна віспа
- •Скарлатина
- •Краснуха
- •Епідемічний паротит
- •Дизентерія
- •1.5.4. Педикульоз (вошивість)
- •Педикульоз голови
- •Педикульоз тулуба
- •Педикульоз лобка
- •1.5.5. Гельмінтози
- •Аскаридоз
- •Ентеробіоз
- •Трихоцефальоз
- •Гіменолепідоз
- •Лямбліоз
- •Мал. 4. Схема анатомічної будови ока:
- •Гігієна зору
- •Мал. 8. Будова мовного апарату:
- •Порушення постави школяра
- •1. Вправи з початкового положення лежачи на животі.
- •II. Вправи з початкового положення на спині.
- •III. Вправи з початкового положення стоячи.
- •1.7. Профілактика
- •Центральна нервова система
- •Неврози. Їх види, профілактика
- •Застосування гірчичників
- •Ставлення та знімання банок
- •Правила ставлення банок
- •Частота пульсу
- •Наповнення і напруження
- •Ішемічна хвороба серця
- •Стенокардія («грудна жаба»)
- •Інфаркт міокарда
- •Непритомність
- •Гіпертонічна криза
- •Нейроциркуляторна дистонія
- •Діагностика отруєнь
- •Харчові отруєння
- •Печінкові кольки
- •Класифікація кровотеч
- •Штучна вентиляція легенів дітям
- •Ураження отрутою риб і медуз
- •Укуси скажених тварин
- •Вогнепальні ушкодження
- •Розтягнення і розриви
- •Переломи кісток таза
- •Струс мозку (комоціо церебрі)
Гонорея
Збудник гонореї був відкритий німецьким вченим А. Нейссером лише в 1879 р., хоча хворобу знали ще у Стародавній Греції. Це гонокок, що уражає слизову оболонку сечовидільного каналу, каналу шийки матки, прямої кишки, кон'юнктиви. Проникнення гонококів у слизову оболонку відбувається досить швидко, і вже через 3—4 дні виникає запалення. До місця запалення мігрують нейтрофіли і лімфоцити, що спричиняє гнійний процес.
Гонококи нестійкі у зовнішньому середовищі, швидко гинуть під впливом висушування, кип'ятіння, дезінфікуючих речовин, проте вони досить стійки в організмі людини.
Вродженого і набутого імунітету до гонококової інфекції не існує.
Останніми роками статистичні показники захворюваності на гонорею в Україні зменшилися, особливо це стосується великих міст. Але не слід забувати, що багато хворих користується послугами приватних клінік, де не ведеться відповідний облік, частина з них займається самолікуванням,
76
Тому вважається, що гонорея, як і раніше, досить поширена, зокрема серед підлітків.
Джерело зараження - хвора на гонококову інфекцію людина.
Шляхи поширення такі ж, як і сифілісу, за винятком трансплацентарного.
Інкубаційний період триває від декількох годин до 3-5 днів. Якщо хворий у цей час лікується антибіотиками, то зазначений період розтягується довше, ніж на місяць.
За перебігом розрізняють:
-
гонококову інфекцію з гострим перебігом, що триває не більше 2-х місяців;
-
хронічну гонококову інфекцію, що триває більше 2-х місяців;
-
приховану гонококову інфекцію, коли у хворих відсутні ознаки захворювання, але в організмі є збудники гонореї.
Перші ознаки гонореї у чоловіків - скарги на свербіж і печію в уретрі (сечовидільному каналі), специфічні виділення, згодом приєднується ріжучий біль під час сечовиділення.
Можливими ускладненнями гонококової інфекції у чоловіків є запалення: придатків яєчка (наслідком такого запалення, особливо двобічного, може бути безпліддя), передміхурової залози - простати (призводить до зниження потенції), сім'яних міхурців тощо.
Гонококова інфекція у жінок проявляється у запаленні сечовидільного каналу, як і у чоловіків, але ці ознаки короткочасні, виражені значно слабше, ніж у чоловіків: з'являється біль внизу живота, кровотеча, підвищення температури тіла; зовнішні статеві органи червоніють, у цій області турбує біль, свербіж, печія. Одним із найчастіших проявів гонококової інфекції у жінок є запалення шийки матки.
Нерідко запальний процес розвивається повільно, нехворобливо, виділення можуть бути незначні або зовсім відсутні. Не відчуваючи себе хворою, жінка стає джерелом зараження.
Можливі ускладнення гонококової інфекції у жінок - запалення матки, фаллопієвих труб, яєчників, очеревини. В деяких випадках це зумовлює безпліддя.
Принципи лікування гонококової інфекції:
-
Всебічне клінічне і лабораторне обстеження хворих з метою встановлення точного діагнозу та можливої наявності одночасно інших хвороб, що передаються статевим шляхом (трапляється дуже часто).
-
Одночасне лікування статевих партнерів, оскільки в разі відсутності такого лікування відбуватиметься повторне зараження.
-
Врахування статі, віку хворого, клінічної форми хвороби, усклад нень.
77
-
Заборона статевих контактів, вживання алкоголю хворими, до тримання ними режиму харчування.
-
Основними препаратами для лікування гонококової інфекції є антибіотики, які призначаються лікарем.