Семінарське заняття №2

ТЕМА: РУШІЙНІ СИЛИ, ФАКТОРИ

та закономірності розвитку психіки людини

Основні поняття теми: генотип, фенотип, біологізаторська течія, соціологізаторська течія, біогенетичний принцип, конвергенція двох факторів розвитку, рекапітуляція, закономірності розвитку, сенситивність розвитку, циклічність розвитку, нерівномірність, еволюція, інволюція, «метаморфози» психічного розвитку, інтеграція психіки, пластичність психіки, умови розвитку, джерело розвитку, рушійні сили розвитку, причини розвитку.

Методичні вказівки

Проблема вивчення динаміки психічного розвитку і формування особистості дитини - одна з актуальних в сучасній психології. У практичному плані знання динаміки і закономірностей психічного розвитку дитини і особливостей формування її особистості потрібне для правильної організації навчально-виховного процесу на різних етапах життя. Знання особливостей вікових періодів і закономірностей переходу від одного вікового періоду до іншого - необхідна умова педагогічно обґрунтованого впливу на особистість дитини.

При вивченні теми необхідно звернути особливу увагу на правильне розуміння процесу психічного розвитку і дати критику основним напрямам в трактуванні цього питання. Психічний розвиток і формування особистості - надзвичайно складний об'єкт дослідження. Людина - істота біосоціальна, причому визначальними чинниками розвитку процесів і властивостей особистості є соціальна детермінація, спосіб життя і діяльності людини. В сучасній науці широке поширення отримала біологізаторська течія. Прибічники теорій цього напрямку основу психічного розвитку бачать у біологічних чинниках, задатках. На їх думку, задатки зумовлюють хід і рівень психічного розвитку і ніхто не може ні вплинути на нього, ні змінити. Іноді прибічники цих теорій вказують на роль середовища в психічному розвитку дитини, але розглядають його

лише як умову для дозрівання даних від природи якостей і властивостей.

Інший напрям в тлумаченні психіки дитини західними вченими -соціологізаторський. Його прибічники навпаки повністю заперечують значення задатків, пояснюючи процес психічного розвитку впливом на дитину середовища. Виховні дії значення не мають, вони нічого не можуть змінити. Прибічники і того й іншого напрямку перекручують вчення про істинні закономірності і рушійні сили розвитку психіки дитини.

Вітчизняні психологи спростовують ці теорії. В ході розвитку вітчизняної психології встановлено, що природжені, спадкові механізми, тобто задатки, впливають на психічний розвиток, але не визначають ні його змісту, ні його специфічних якостей. Середовище також грає певну роль в розвитку психіки дитини, але тільки за умови, якщо вона активно опановує його під керівництвом дорослих, які навчають і виховують. Дитина не пасивно пристосовується до середовища, а активно освоює досягнення людства. Рушійною силою розвитку психіки, свідомості дитини є її власна діяльність по оволодінню об'єктивною дійсністю, опосередкована її стосунками з дорослими. Дорослі, які навчають і виховують дитину, направляють її психічний розвиток. Людина не народжується особистістю, а стає нею в житті і діяльності, тому єдино правильним підходом до вивчення такої диференційованої цілісності як особистість є системний підхід (Б.Г. Ананьєв, Б.Ф. Ломов та ін.). Перехід від одного вікового періоду до іншого відбувається в умовах складного взаємозв'язку зовнішніх дій і внутрішніх умов. При цьому провідна роль належить зовнішнім чинникам. Психічний розвиток дитини є функція не стільки віку, скільки рівня навчально-виховної роботи.

План

1. Основні напрямки, які пояснюють психічний розвиток: біологі-заторська течія та теорія рекапітуляції, соціологізаторська течія, теорія конвергенції двох факторів.

2. Передумови психічного розвитку. Генотипні особливості та вроджені якості організму. Дозрівання як передумова психічного розвитку. Взаємодія та взаємозв'язок біологічних і соціальних факторів.

3. Проблема рушійних сил психічного розвитку людини. Теорія преформізму, теорія «чистої дошки».

4. Основні фактори розвитку психіки.

5. Умови психічного розвитку. Поняття про внутрішні та зовнішні умови психічного розвитку, їх взаємозв'язок.

6. Концепції зв'язку навчання і розвитку.

7. Закономірності психічного розвитку (за Л.С. Виготським).

Запитання для самоперевірки

1. Що є передумовою психічного розвитку?

2. У чому суть проблеми рушійних сил психічного розвитку?

3. Які підходи до вирішення питання про рушійні сили психічного розвитку склалися у психології?

4. У чому суть теорії «чистої дошки»?

5. Чому в історії психології виникла необхідність у розробці теорії конвергенції двох факторів?

6. Які два наукових напрямки розрізняють, виходячи з протиставлення суб'єкта і середовища?

7. У чому головна сутність поглядів А. Гезелла?

8. Яка головна ідея В. Штерна?

9. У чому полягає своєрідність і унікальність біологічного в людині і яке значення воно має для формування її соціальної сутності?

10. Яка сукупність чинників визначає психічний розвиток людини?

11. Які чинники можуть бути віднесені до «внутрішніх» в психічному розвитку людини?

12. Яка роль навчання в психічному розвитку дитини?

13. Яка суть понять «Зона актуального розвитку» і «зона найближчого розвитку»?

14. Яка роль сенситивних періодів в психічному розвитку дитини?

15. Хто сформулював основні закономірності психічного розвитку?

16. Яка характеристика закономірностей психічного розвитку?

17. Яке практичне значення (для педагога) має знання закономірностей психічного розвитку?

Вирішіть психологічну задачу

Дитина за допомогою дорослого не справляється із завданням. Що це може означати? Поясніть свою думку.

Вирішіть психологічну задачу

Нині народжується велике число дітей так званої «групи ризику». Вітя (6 років) і Коля (6 років) мали несприятливу спадковість. Але вони виховувалися в різних сім'ях: Вітя - у благополучних соціальних умовах сім'ї, а Коля - ні. Зробіть аналіз можливого психічного розвитку дітей в умовах їх виховання в різних сім'ях, маючи на увазі, що інші умови однакові.

Вирішіть психологічну задачу

Вітю мама визначила вчитися в престижну школу зі складнішою програмою, вважаючи, що якщо здобувати освіту, то хорошу. Але

15

очікування мами не виправдалися, Вітя став приносити зі школи низькі оцінки. Мама стала звинувачувати Вітю в небажанні добре вчитися. Чи права мама у своїх діях? Які можуть бути причини слабкої успішності Віті?Поясніть свою думку.

Вирішіть психологічну задачу

Прийнято говорити про спадкові передумови психічного розвитку дитину і про її вроджені властивості організму. У чому відмінність спадкових передумов від вроджених властивостей організму? Яка їх роль в психічному розвитку дитини?

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

1. Проаналізувати погляди Л.С.Виготського, Г.С.Костюка, Д.Б.Ельконіна, Ж.Піаже на проблему співвідношення навчання та розвитку.

2. Розкрити основні положення щодо розвитку психіки дитини в працях вітчизняних психологів (П.П. Блонського, Л.С. Виготського, О.М. Леонтьєва, С.Л. Рубінштейна).

Анотування чи конспектування літератури

3. Запорожец А.В. Условия и движущие причиньї психического развития ребенка / А.В. Запорожец // Хрестоматия по возрастной психологии: Учебн. пособие. - М., 2003. - С. 53-57.

4. Законспектувати в словник основні поняття теми.

5. Представити матеріал до теми у вигляді таблиці чи схеми.

Теми рефератів та доповідей

1. Проблема розвитку дитини у вітчизняній психології.

2. Навчальна діяльність як чинник психічного розвитку.

3. Формування спрямованості особистості школяра.

4. Проблема навчання і розвитку у вітчизняній і зарубіжній психології.

5. Психічні особливості формування потреби в праці на різних вікових етапах.

Рекомендована література Основна

1. Вікова та педагогічна психологія / О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська. -К: Каравела, 2006. - 344 с. - С. 64-71.

2. Кулагина И.Ю., Колюцкий В.Н. Возрастная психология. - М: Сфера, 2004. - 464 с- С. 120-130.

3. Мухина В.С. Возрастная психология: феноменология развития, детство, отрочество.-М., 1999.-С. 7-81.

4. Немов Р.С. Психология: В 2кн. Книга 2. - М., 1994. - С. 14-20, 130-133.

5. Обухова Л.Ф. Возрастная психология. - М., 2000. - С. 215-234.

6. Швалб Ю.М., Муханова И.Ф. Возрастная психология. - Донецк: Норд-пресс, 2005. - 305 с. - С. 38-44.

Додаткова

7. Блонский П.П. Избранньїе психологические произведения. - М., 1964.

8. Вьіготский Л.С. Собр. соч. В 6 т.: Т. 3. - Проблеми развития психики. -М., 1983.-259 с.

9. Давьщов В.В. Проблемьі развивающего обучения. - М.: Просвещение, 1986.-421 с.

Ю.Занков Л.В. Обучение и развитие. - М: Знание, 1975. - 269 с.

11. Запорожец А.В. Условия и движущие причиньї психического развития

ребенка / А.В. Запорожец // Хрестоматия по возрастной психологии:

Учебн. пособие. - М., 2003. - С. 53-57. 12.3инченко В.П., Мещерякова Б.Г. Психологический словарь. - М., 1997. ІЗ.Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток

особистості.-К., 1989. Н.Леонтьев А.Н. Деятельность, сознание, личность. - М.: Просвещение,

1975.-С. 159-230. 15.Леонтьев А.Н. К теории развития психики ребенка. / Сб. психол.

произведения: В 2 т., Т.1. - М.: Просвещение, 1983.-359 с. Іб.Пиаже Ж. Избранньїе психологические трудьі. - М.: Сфера, 1969. -

439 с.

СЕМІНАРСЬКЕ заняття №3 ТЕМА: РОЛЬ ДІЯЛЬНОСТІ І СПІЛКУВАННЯ

в психічному розвитку людини.

Основні поняття теми: діяльність, діяльнісний підхід, мета, мотив, дія, операція, внутрішня діяльність, зовнішня діяльність, інтеріоризація, екстеріоризація, провідна діяльність, спілкування.

Методичні вказівки

У процесі підготовки до семінарського заняття студенти повинні звернути увагу на те, що на кожній віковій стадії виділяється провідна діяльність, тобто така «діяльність, у формі якої виникають і усередині якої диференціюються інші, нові види діяльності (...), в якій формуються або перебудовуються часткові психічні процеси..., від якої найближчим чином залежать спостережувані в цей період розвитку основні психологічні зміни особистості дитини» [7]. Зміна провідної діяльності знаменує перехід дитини з однієї стадії на іншу.

Провідний вид діяльності і мотивація дій обумовлюють найголовніші зміни в психічних процесах і психічних властивостях особистості в той чи інший період розвитку. Перехід від одного вікового періоду розвитку до іншого характеризується зміною психологічної і практичної діяльності дитини, зміною її стосунків з дорослими, а в той же час і підвищенням рівня свідомої мотивації її дій і поведінки.

При вивченні рекомендованої літератури слід засвоїти специфічний для кожного вікового періоду вид провідної діяльності. Так, провідною діяльністю на першій стадії виступає безпосередньо-емоційне спілкування з дорослими. Усі стосунки немовляти з навколишньою дійсністю заломлюються через призму стосунків з дорослими. Предметна діяльність стає провідною потребою дитини у віці 1-3 років. Дитина вчиться діяти з предметами, що оточують її, використовувати їх за призначенням. На основі предметної діяльності починають складатися складніші види діяльності: з'являються елементи сюжетно-рольової гри, різні продуктивні види діяльності (малювання, ліплення, конструювання, елементи трудової діяльності). Прагнення до самостійності, активної участі в житті оточення реалізується в сюжетно-рольових іграх дітей, які стають провідною діяльністю наступного періоду дитинства, - дошкільного. Так само слід розкрити особливості навчальної діяльності як провідної в молодшому шкільному віці, інтимно-особистісного спілкування підліткового віку та навчально-професійної діяльності юнацького віку.

Виходячи з того, що розвиток психіки носить соціальний характер, при вивченні теми особливо слід виділити роль спілкування в загальному психічному розвитку дитини на всіх стадіях розвитку.

План

1. Поняття діяльності. Структура діяльності.

2. Поняття провідної діяльності. Ознаки провідної діяльності.

3. Принцип зв'язку діяльності та розвитку в теорії онтогенезу психіки О.М. Леонтьєва. Діяльнісний підхід у психології.

4. Спілкування як вид діяльності. Його характеристика.

5. Форми спілкування та модель розвитку спілкування М.І. Лісіної.