2. Етапи розвитку інтеграційних процесів та їх особливості.

Основні етапи міжнародної інтеграції на макрорівні:

*Зона преференційної торгівлі являє собою зону з пільговим торговельним режимом, коли дві або декілька країн зменшують взаємні тарифи з імпорту товарів, зберігаючи рівень тарифів в торгівлі з іншими країнами. Найбільш показовим історичним прикладом такої форми інтеграції є Преференційна система Британського Співтовариства (1932 р.), що об'єднувала 48 держав.

*Зона вільної торгівлі - дія особливого пільгового торговельний режиму для країн-учасниць за рахунок усунення внутрішніх тарифів при їх збереженні в торгівлі з іншими країнами. Типові приклади: Європейська асоціація вільної торгівлі (1960 р.), зона вільної торгівлі "США-Канада" (1988 р.), Північноамериканська угода про вільну торгівлю (НАФТА)."

*Митний союз - угода двох або декількох держав, що передбачає усунення внутрішніх тарифів та встановлення спільного зовнішнього тарифу. Такі угоди діяли у Бенілюксі (з 1948 р.), в Європейському союзі (з 1968 р.).

*Спільний ринок - забезпечення вільного руху не тільки товарів, але й послуг, капіталів та робочої сили.

*Економічний союз - вільний рух факторів і результатів виробництва доповнюється гармонізацією внутрішньої та зовнішньої економічної політики. Такий вигляд має сучасний етап розвитку європейської інтеграції  Європейський союз (ЄС).

*Валютний союз – до основних ознак, властивих економічному союзу, додається функціонування єдиної валюти країн-учасниць такого союзу. Прикладом є також ЄС.

*Політичний союз - створюється на основі економічного, де поряд із економічною забезпечується і повна політична інтеграція.

3. Взаємозалежність суб’єктів світової економіки як об’єктивна передумова координації економічної політики.

Інтернаціоналізація господарського життя веде до взаємозалежності національних відтворювальних процесів на світовому рівні. Збільшення ВВП в одній країні в умовах інтернаціоналізації виробництва та обміну сприяє зростанню імпорту товарів та послуг. Збільшення ВВП та імпорту в одній країні і, відповідно, ВВП у іншій, викликає відповідний попит на імпорт у третіх країнах. Це, у свою чергу, спричиняє до збільшення сукупного попиту в інших країнах, що є додатковою реакцією на початкове розширення попиту в одній країні. Розвинута країна своєю грошовою політикою стимулює внутрішнє виробництво та імпорт, що викликає зростання експорту інших країн. Це приводить до розширення виробництва і зайнятості у світі (“теорія локомотива”). При цьому ступінь економічного пожвавлення в одній країні залежить не тільки від частки її імпорту в іншій країні, а й від впливу її експорту на подальший приріст ВВП.

Для визначення ефекту взаємозалежності важливо знати, наскільки приріст ВВП на 1% в одній країні забезпечує економічне зростання в іншій. На основі економетричної моделі міжнародного зв’язку були підраховані розміри ефекту передання економічного зростання або взаємозалежності. Збільшення витрат у США на 1% приводить до збільшення внутрішнього прибутку на 1,47%, в Німеччині – на 0,23, в Японії – на 0,25, у Канаді на 0,68, у країнах ОЕСР у цілому – на 0,74% [11].

Не менш важливі наслідки для економік тих чи інших країн має і зворотне явище. Якщо одна країна змінює свою грошову, кредитну або фіскальну політику, підвищуючи процентні ставки і податки, то проміжним результатом буде зниження попиту на вироблені всередині країни товари і послуги у зв’язку зі зниженням доходів та зайнятості. Частина зниження попиту, яка припадає на іноземні товари, веде до скорочення імпорту. Це у свою чергу призводить до зниження попиту на експорт першої країни, негативно впливаючи на її економіку.

Взаємозалежність нерідко створює складні проблеми національних економік. Так, експортна орієнтація виробництва ставить країну в залежність від зміни світових цін, коливань світового попиту, конкуренції на світовому ринку. Особливо небезпечна така залежність для невеликих країн із вузькою спеціалізацією економіки. Не менш негативні наслідки має імпортна залежність. Зростання світових цін та обмеження на експортні постачання в країнах-експортерах несприятливо відбиваються на країні-імпортері.

Велике значення в цьому плані має диференціація країн за рівнем економічного розвитку, їхньою роллю у світовій економіці. Будова сучасної світової економічної системи дає однобічні переваги головним країнам і групам країн. При цьому виникають проблеми щодо забезпечення найслабшими суб’єктами світової економіки захисту їх економічних інтересів.