3.2.6. Які відмітні риси економічної інтеграції в Азії?

Основними інтегр щійними утвореннями в Азії є Асоціація Південно-Східної Азії (АСЕАН), яка створена в 1967 році і включає дев'ять країн (Бруней, Малайзія, Індонезія, Таїланд, Сінгапур, В'єтнам, Камбоджа, Ла­ос та Філіппіни) та Азіатсько-Тихоокеанське економічне співробітництво (АТЕС), засноване в 1989 році.

АСЕАН — це одне із субрегіональних вогнищ інтеграції, націлене на послідовне проходження п'яти етапів інтеграції:

1) відкрита економічна асоціація;

2) зона вільної торгівлі з відміною тарифів та інших обмежень;

3) митний союз зі встановленням єдиних тарифів в торгівлі і в просу­ванні капіталу і праці;

4) економічний союз без будь-якої дискримінації з погодженням еко­номічної політики країн-учасниць;

5) повна інтеграція з єдиною економічною політикою, спільною валютою та органами наднаціонального регулювання.

Згідно з наведеною класифікацією, зону торгівлі в системі АСЕАН відно­сять до першого етапу економічної інтеграції. Країни АСЕАН ще не дійшли до створення зони вільної торгівлі, проте вони співробітничають у справі її створення, у тому числі і в галузі зниження тарифів. В 1992 році її учасники поставили перед собою завдання протягом п'ятнадцяти років створити зону регіональної вільної торгівлі шляхом поетапного зниження тарифів всере­дині неї. Що ж стосується господарського зближення країн АСЕАН, взаємо-доповнюваності їх економік, то ці процеси ще не набули широкого розвитку.

Кожна з країн АСЕАН тісно пов'язана з економікою Японії, США та з новими індустріальними державами Азії (Гонконгом, Південною Кореєю, Тайванем). Значна частина їх зовнішньої торгівлі припадає на торгівлю між місцевими філіями японських, американських, канадських, а також тайванських і південно-корейських корпорацій.

Модель інтеграції АСЕАН відрізняється від моделі північноамери­канської та західноєвропейської тим, що інтегрування там йшло від ство­рення єдиного ринку до економічного, валютного та політичного союзу, що супроводжувалось формуванням та зміцненням наднаціональних структур. В АСЕАН же інтеграційні процеси найбільш міцно охоплюють мікрорівень на основі діяльності ТНК. Так, в усіх країнах АСЕАН на ком­панії з участю японського капіталу припадає 40-70% виробництва радіоа­паратури. З 1994 року тут спостерігається різкий стрибок імпорту Японією напівпровідників та утворення спільних підприємств, збудова­них в країнах АСЕАН. Японія, яка не є учасницею АСЕАН, досягла над­то великого успіху, вкладаючи кошти в економіку країн-учасниць асоціації, використовуючи їх сировину для виробництва готових товарів, котрі реекспортуються в ці ж країни. Це стало приводом для серйозних суперечностей всередині АСЕАН.

Країни АСЕАН намагаються співробітничати в багатьох сферах, включаючи промисловість і торгівлю. В галузі промисловості робиться наголос на реалізацію спільних проектів і створення в різних країнах-учасницях середніх за розмірами галузей. В таких галузях 60% власності контролюється країною-господ аркою, а 40% — рештою членів АСЕАН. Так, наприклад, були реалізовані проекти будівництва заводів по вироб­ництву добрив в Індонезії, Малайзії та ін. До 1983 року в АСЕАН було створено 15 спільних підприємств, на котрих 40% власності належить приватним компаніям з двох і більше країн-учасниць асоціації. На екс­порт продукції СП в країни АСЕАН розповсюджуються пільгові митні збори. Базовий договір про торговельні преференції всередині асоціації був схвалений ГАТТ і призвів до деякої лібералізації взаємної торгівлі.

За чверть століття свого існування АСЕАН успішно сприяла форму­ванню субрегіона вільної торгівлі. Однак в цілому процес оформлення економічних організацій в цьому регіоні істотно відставав від розвитку подій в Європі та Америці, хоча він і перетворюється у величезного імпор­тера капіталу.

Найбільшим в світі за територією й населенням інтеграційним угрупу-ванням є Азіатсько-Тихоокеанське економічне співробітництво (АТЕС). До нього входять 17 держав: Австралія, Бруней, Канада, Китай, Кірібаті, Малайзія, Маршалові острови, Мексика, Нова Зеландія, Папуа — Нова Гвінея, Республіка Корея, Сінгапур, США, Таїланд, Тайвань, Філіпіни, а та­кож Росія (з 1997 p.). Частка країн АТЕС у світовому ВВП становить 60%, в світовій торгівлі — 40%, у золото-валютних резервах — 80% [13, с. 282].

АТЕС являє собою міждержавний форум, що має консультативний характер. Головною метою організації є узгодження політики в галузі торгівлі і інвестицій, співробітництво в таких галузях як енергетика, транспорт і телекомунікації, туризм, охорона довкілля. В 1993 р. в межах АТЕС утворено Комітет з торгівлі й інвестицій. Регулюванням підпри­ємницької діяльності відає Тихоокеанський діловий форум і робочі гру­пи. Передбачається створення зони вільної торгівлі до 2020 року.

Серед інших інтеграційних об'єднань Азії й Азіатсько-Тихоокеансько-го регіону слід назвати:

*J« «План Коломбо» із спільного економічного й соціального розвитку в Азії й Тихому океані; утворений в 1951 р. і сполучає 24 держави Південної, Південно-Східної, Східної Азії, а також США, Австралію;

«J» Асоціацію регіонального співробітництва Південної Азії (СААРК); утворена в 1985 p., сполучає 7 країн регіону (Бангладеш, Бутан, Індія, Мальдиви, Непал, Пакистан, Шрі-Ланка).