Питання 2. Перегляд судових рішень Верховним судом України.

(ПІД ЗАПИС) Підставами для перегляду судових рішень Верховним Судом України є:

1. неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм кримінального закону щодо подібних суспільно небезпечних діянь (крім питань призначення покарання, звільнення покарання та від кримінальної відповідальності), що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень;

2. встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом.

Перегляд судових рішень за п. 2 ч.1 ст. 400-12 КПК з метою застосувати закон про більш тяжкий злочин, збільшити обсяг обвинувачення чи з інших підстав погіршити становище засудженого, а також виправдовувального вироку, ухвали чи постанови про закриття справи не допускається.

Право на звернення про перегляд судових рішень ВСУ мають:

• відповідно до п.1 ч.1 ст. 400-12 КПК особи, визначені ст. 384 КПК, вправі подати заяву про перегляд судового рішення після його перегляду в касаційному порядку.

• відповідно до п.2 ч. 1 ст. 400-12 КПК вправі подати особа, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною.

(ПІД ЗАПИС) Ст. 400-14 КПК - Строки подання заяви про перегляд судових рішень

Заява про перегляд судового рішення на підставі п.1 ч.1 ст. 400-12 КПК подається протягом 3-х місяців з дня ухвалення судового рішення, відносно якого заявлено клопотання про перегляд, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання на підтвердження підстави , передбаченої п.1 ч.1 ст. 400-12 КПК, якщо воно ухвалено пізніше.

Заява про перегляд судового рішення з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст. 400-12 КПК, може бути подана протягом 1 місяця від дня, коли особі, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, стало відомо про набуття цим рішенням статусу остаточного.

Перегляд виправдовувального вироку, ухвали чи постанови про закриття справи, інших судових рішень з метою погіршити становище засудженого, на підставі, передбаченій п.1 ч.1 ст. 400-12 КПК допускається лише протягом установлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, але не пізніше 1 року з дня постановлення такого судового рішення.

Заява про перегляд судових рішень подається до ВСУ через Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Заява про перегляд судового рішення, яка надійшла до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, реєструється в день її надходження та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, визначеному в порядку, встановленому ч.3 ст.16-2 КПК

Суддя- доповідач протягом 3-х днів здійснює перевірку відповідності заяви вимогам КПК. Заява повинна відповідати вимогам ст. 400-15, 400-16 КПК, у інших випадках заявник повідомляється про недоліки заяви та строк, на усунення недоліків.

Заява повертається заявнику у разі якщо:

• заявник не усунув її недоліки протягом установленого строку;

• заяву подано особою ,яка не наділена правом на подання такої заяви;

• заяву подано від імені особи, яка не має відповідних повноважень;

• є ухвала Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ про відмову в допуску справи до провадження за наслідками її розгляду, прийнята з аналогічних підстав.

Повернення заяви з вказаних підстав не перешкоджає повторному зверненню у разі належного оформлення заяви або з інших підстав, ніж ті, які були предметом розгляду.

Вирішення питання про допуску справи до провадження здійснюється колегією у складі 5 суддів Вищого спеціалізованого суду …, яка формується без участі суддів, в порядку ч.3 ст. 16-2 КПК.

Про допуск справи до провадження або відмову в такому допуску Вищий спеціалізований суд протягом 15-ти днів з дня надходження заяви постановляє ухвалу.

Ухвала про допуск справи до провадження разом із заявою про перегляд судового рішення та доданими до неї документами реєстується

Приводом для внесення подання про перегляд справи, з підстав що вказують на неправильне застосування кримінального закону та порушення вимог кримінально-процесуального закону, які істотно вплинули на правильність судового рішення, є клопотання вказаних у ч. 2 ст. 400-9 КПК учасників кримінального процесу.

До них відносяться:

• засуджений,

• його захисник чи законний представник,

• прокурор.

(ПІД ЗАПИС) Неправильне застосування кримінального закону (ст. 371 КПК): (слайд)

• застосування КЗ, який не підлягає застосуванню;

• незастосування судом КЗ, який підлягає застосуванню;

• неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змістові.

Зазначене проявляється у неправильній кваліфікації злочину, неправильне застосування або незастосування закону про необхідну оборону, крайню необхідність тощо.

(ПІД ЗАПИС) Істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону (ст. 370 КПК) (слайд)

є такі порушення вимог КПК,

які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно

розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок чи постанову.

До таких порушень відносяться:

- незабезпечення права на захист,

- ненадання перекладача,

- участь у процесі осіб, які підлягають відводові,

- несвоєчасне пред`явлення обвинувачення,

- порушення строків тримання під вартою,

- провадження слідчих дій без санкції прокурора, суду, коли одержання її обов`язкове,

- та інші.

З цих підстав справа переглядається за клопотанням, підписаного не менше як п`ятьма суддями касаційного суду.

На підставі такого клопотання справа призначається до розгляду.

Судовий розгляд здійснюється на спільному засіданні колегій Верховного Суду з кримінальних справ за правилами, встановленими для перегляду справ в касаційному порядку.

У результаті розгляду суд приймає одне з таких рішень:

• залишає вирок, постанову чи ухвалу без зміни, а касаційні скаргу чи подання – без задоволення;

• скасовує вирок, постанову чи ухвалу і направляє справу на нове розслідування або новий судовий розгляд чи апеляційний розгляд;

• скасовує вирок, постанову чи ухвалу і закриває справу;

• змінює вирок, постанову чи ухвалу.

Про стан здійснення судочинства у 2004 р. і завдання на 2005 р.: Постанова Поленуму Верховного Суду України від 18.02.2005 № 2:

„Суди припускалися помилок, що призвели до скасування і зміни вироків місцевих судів в апеляційному порядку щодо 8833 осіб (4,0% від загальної кількості осіб, стосовно яких постановлені вироки).

Апеляційні суди не завжди вживали дієвих заходів щодо виправлення помилок, допущених судами нижчої ланки; направляли справи на новий судовий розгляд до місцевих судів, коли за наявних обставин була можливість усунення допущенних ними порушень, у тому числі шляхом постановлення нового судового рішення.

В деяких місцевих судах мало місце несвоєчасне звернення судових рішень до виконання, що вкрай негативно впливало як на відновлення порушених прав і законних інтересів людини та держави, так і на можливість своєчасного виконання судових рішень у примусовому порядку…

Потребує вдосконалення співпраця судів із засобами масової інформації з метою висвітлення ними діяльності суддів і роз’яснень норм чинного законодавства.

Президія Верховного Суду та президія Ради суддів ПОСТАНОВЛЯЮТЬ:

1. Звернути увагу судів загальної юрисдикції на те, що відповідно до Закону “Про судоустрій України”, вони, здійснюючи правосуддя, покликані забезпечувати захист гарантованих Конституцією та законами України прав і основних свобод людини та громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства та держави. Судові рішення мають узгоджуватися з нормами Конвенції про захист прав і основних свобод людини, рішеннями Європейського суду з прав людини та іншими міжнародними угодами, ратифікованими Україною.

2. Судовим палатам і Військовій судовій колегії Верховного Суду:

- забезпечити однакове застосування законодавства усіма судами загальної юрисдикції. Впродовж року завершити перегляд діючих постанов Пленуму з метою приведення їх у відповідність із новим законодавством…

3. Верховному Суду та Раді суддів:

- продовжити вивчення стану організації роботи місцевих та апеляційних судів із виїздом на місця та наступним розглядом результатів вивчення на засіданні президій цих органів;

- з огляду на результати вжити заходів стосовно підвищення рівня здійснення правосуддя;

- підтримати практику тих апеляційних судів, які відповідно до рекомендацій Верховного Суду створили із найдосвідченіших суддів мобільні робочі групи з метою надання ними місцевим судам практичної та методичної допомоги…

5. Головам вищих спеціалізованих, апеляційних і місцевих судів:

з метою забезпечення однакового навантаження на суддів та унеможливлення впливу на них із боку осіб, які займають адміністративні посади, вжити заходів щодо розподілу судових справ у порядку черговості їх надходження чи в іншому порядку, який забезпечував би об’єктивність розподілу…

7. Головам апеляційних і місцевих судів:

- постійно узагальнювати стан організації роботи судів, звертаючи особливу увагу на дотримання ними строків розгляду судових справ. Спрямувати зусилля на викорінення фактів тяганини, приділяючи особливу увагу своєчасному розгляду кримінальних справ щодо підсудних, які тримаються під вартою;

- проаналізувати стан здійснення правосуддя у 2004 р., вивчити причини, що призвели до скасування та зміни судових рішень, і вжити ефективних заходів щодо недопущення судових помилок, їх своєчасного виявлення та виправлення, підвищення якості правосуддя, забезпечення належного судового захисту прав і свобод людини та громадянина;

- систематично проводити навчання й семінарські заняття із суддями та працівниками апарату судів, залучаючи до цієї роботи науковців, найдосвідченіших суддів апеляційних, вищих спеціалізованих судів, а також Верховного Суду. Практикувати проведення семінарів із найбільш актуальних питань, що виникають у правозастосовчій діяльності судів регіону;

- запроваджувати в судах спеціалізацію суддів із розгляду окремих категорій справ (справ про злочини, вчинені неповнолітніми, справ, що випливають із адміністративних правовідносин, про поновлення на роботі, про відшкодування шкоди тощо);

- забезпечити висвітлення в засобах масової інформації ролі та значення судів, завдань, які стоять перед ними, й існуючих проблем. Із метою збереження прозорості судочинства надавати засобам масової інформації можливість своєчасно інформувати громадськість про діяльність судів і відповідно до норм чинного законодавства висвітлювати судові процеси та транслювати судові засідання;

- забезпечити своєчасне звернення до виконання судових рішень, котрі набрали законної сили.

8. Головам апеляційних судів:

- організаційно забезпечити надходження до апеляційних судів і розгляд ними найбільш складних та резонансних судових справ; виключити з практики безпідставне повернення судових справ на новий розгляд до судів першої інстанції та на додаткове розслідування;

- постійно практикувати направлення до місцевих судів суддів (робочі групи) для надання практичної та методичної допомоги, вживати відповідних заходів стосовно суддів, які допускають постановлення судових рішень низької якості та тяганину при розгляді судових справ.

9. Головам судів усіх рівнів та радам суддів:

- забезпечити повну й всебічну перевірку скарг громадян на діяльність судів і неналежне виконання суддями своїх професійних обов’язків, порушення ними присяги й етичних норм;

- не залишати без реагування виявлені порушення, допущені суддями, зокрема ініціювати питання про притягнення винних до дисциплінарної відповідальності…

11. Раді суддів та радам суддів загальних судів:

- спрямувати свої зусилля на створення сприятливіших умов діяльності судів;

- здійснювати надійний захист суддів від втручання в їх судову діяльність…

13. Державній судовій адміністрації:

- …запровадити реєстр судових рішень зі створенням у комп’ютерній мережі відповідної бази даних і забезпечити в установленому законом порядку доступу до неї;

- у першому півріччі 2005 р. розробити та передати на затвердження Ради суддів нормативів середньомісячного навантаження на одного суддю місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів і Верховного Суду”.

Висновок:

Є і несуттєві порушення закону, до яких відносяться ті порушення, які не позбавляють суд можливості перевірити достовірність використаних доказів, можуть бути усунуті в судовому засіданні і не заважають встановити об`єктивну істину у справі.