-
Методи прогнозування нтп
Основними методами, які застосовуються в науково-технічному прогнозуванні є:
-
методи аналогій, в тому числі метод порівняння з зарубіжними аналогами;
-
методи екстраполяції;
-
методи експертних оцінок;
-
методи “дерева цілей” і матриць-цілей засобів;
-
методи статистичних залежностей і моделювання;
-
методи обробки техніко-економічної, проектної, реферативної і патентної інформації;
-
нормативний метод.
В науково-технічному прогнозуванні поширеними є також нетрадиційні методи, які ґрунтуються, наприклад, на творчій уяві, інтуїції як вищій формі передбачення. Метод творчої уяви у видозміненому, формалізованому вигляді знаходить своє відображення в різноманітних методах.
При розробці варіантів розвитку визначається система заходів, які забезпечують умови їх реалізації. Такими заходами можуть бути: розвиток або прискорення фундаментальних досліджень, створення передумов для скорочення термінів проектування, промислових випробувань і доведення дослідних зразків, використання патентів і ліцензій, імпорт необхідного обладнання, розвиток суміжних галузей з метою отримання видів обладнання, матеріалів і т. д.
Методом прямих техніко-економічних розрахунків або за допомогою коректуючи індексів, які відображають вплив нової техніки і технології на питомі затрати ресурсів, проводиться оцінка впливу основних напрямів науково-технічного прогресу на зміну показника ресурсоємкості. Укрупнена оцінка впливу науково-технічного прогресу на ріст виробництва може бути проведена на основі багатофакторних кореляційних моделей. Міра впливу технічного прогресу в цьому випадку визначається через зміни частини продукції, отриманої за рахунок росту сукупної продуктивності живої і уречевленої праці, в загальному прирості продукції галузі за прогнозований період.
Найбільш поширеними методами прогнозування науково-технічного прогресу є методи математичної систематики (екстраполяція) і експертних оцінок. Об’єкт прогнозування може розвиватися в часі двома шляхами: еволюційно і стрибкоподібно. Для еволюційних процесів найбільше підходять методи математичної статистики, для стрибкоподібних – методи експертних оцінок.
Статистичний опис руху в часі явищ і процесів здійснюється за допомогою динамічних (часових) рядів. Рівні цих рядів формуються під впливом множини постійно діючих факторів. В залежності від природи цих факторів, тривалості, сили і результативності впливу відбувається варіювання рівнів динамічного ряду в часі. Завданням прогнозу часових рядів є пошук закономірностей, які характеризують часовий ряд на стадії спостереження і екстраполяції цієї закономірності. Процес розробки прогнозу з використанням цієї закономірності.
Процес розробки прогнозу з використанням статистичних методів полягає в обробітку математичними методами наявних статистичних даних про еволюцію досліджуваного об’єкту прогнозування, отримання залежностей, які пов’язують процес еволюції в часі, визначення на основі сформованих моделей стану об’єкта в деякий заданий проміжок часу в майбутньому (екстраполяція) і аналізі результатів прогнозу.
При розробці прогнозів великомасштабних об’єктів при довготерміновому прогнозуванні, при невизначеності середовища функціонування об’єкту, при дефіциті часу або екстремальних ситуаціях, при відсутності необхідної статистичної інформації в практиці розробки прогнозів науково-технічного прогресу використовуються методи експертних оцінок. Суть цих методів полягає в отриманні необхідних об’єктивних даних про розвиток досліджуваного об’єкту від спеціалістів по різноманітних проблемах з подальшим їх обробітком з використанням апарату математичної статистики. В науково-технічному прогнозуванні можна виділити індивідуальні і колективні експертні оцінки.