5. Проблеми при прогнозуванні нтп

Прогнозування - ризиковане заняття для будь-якої людини, яка взяла на себе роль пророка. Його підстерігають такі небезпеки, як невизначеність і ненадійність наявних даних, складність взаємодії прогнозів з «реальним світом», його власна людська схильність приймати бажане за дійсне, емоційний характер людського мислення, а також схильність перекручувати «факти»,які піддаються різному тлумаченню, під заздалегідь складену схему. Випливають звідси недоліки притаманні всім формам прогнозування. Крім того, ряд небезпек, з якими повинен вважатися прогнозист, пов'язаний з особливим характером процесу появи винаходів і нововведень (і, можливо, особливими якостями самих людей, які спеціалізуються на прогнозуванні в цій галузі). Деякі з цих недоліків заслуговують більш чітких визначень і коротких пояснень.

1. Відсутність необхідної уяви і (або) дерзання. Від цього недоліку дуже страждає робота комісії, складених з видатних експертів, багато з яких інстинктивно воліють зайву обережність (особливо по відношенню один до одного), навіть якщо вони усвідомлюють небезпеку такого підходу і намагаються бути гранично об'єктивними.

2. Надмірна захопленість. В історії відомо чимало випадків, коли пророки або винахідники залишалися невизнаними сучасниками і співвітчизниками; слава приходила до них потім, причому зазвичай з інших країн. У результаті в даний час деякі люди схильні надто переоцінювати подібні факти і стверджувати, що по суті «не важливо, наскільки фантастичними можуть здаватися наші очікування, дійсність все одно їх перевершить». Артур Кларк так говорить з цього приводу:

«Все, що теоретично можливо, обов'язково здійсниться на практиці, як би не були великі технічні труднощі, - потрібно тільки дуже захотіти. Фраза: «Ця ідея фантастична!» - Не може служити аргументом проти будь-якого задуму. Мало не всі досягнення науки і техніки за останні півстоліття спочатку були фантастичні, і у нас немає ніякої надії передбачити майбутнє, якщо ми не приймемо за вихідну посилку те, що вони й надалі будуть обов'язково «фантастичними».

4. Абсолютизація деяких специфічних конструктивних рішень замість екстраполяції узагальнених показників якості (макрозмінних).

5. Неточність розрахунків.

6. Випадковості і невизначеності, властиві імовірнісним процесам. Крім зазначених вище недоліків, слід також враховувати те, що темпи науково-технічного прогресу часто до певної міри залежать від принципово непередбачуваних чинників і подій: щасливому випадку або збігу, позараптовим осяянням або примхи якої-небудь людини. В історії відомо чимало прикладів, коли якась невелика випадкова подія призводила до серйозних наслідків, абсолютно не схожих з тим, що передбачалося.

6. Взаємозв’язок прогнозування нтп з іншими сферами

Науково-технічне прогнозування повинно здійснюватися на міждисциплінарній основі, враховувати взаємодію циклів в одній і тій же, суміжних і віддалених областях. В науково-технічному розвитку спостерігається взаємодія слідуючи один за одним хвилеподібних коливань наукових, інноваційних і технічних циклів. Падіння ефективності застосовуваної техніки ініціює пошук нових наукових ідей і технічних рішень, за якими слідує інноваційний бум і масове оновлення поколінь машин.

При цьому накладаються один на одного, визначаючи неоднакову амплітуду хвилеподібних коливань, коротко-, середньо-, довгострокові науково-технічні цикли, які завершуються технічними переворотами, зміною технологічних поколінь. Науково-технічні цикли тісно переплітаються і резонують з хвилеподібними коливаннями в суміжних сферах економіки (зміни темпів економічного росту, припливи і відпливи інноваційної активності), освіті і власне людині (зміни поколінь робітників, революції в освіті), екології (цикли розробки корисних копалин, розвиток біологічних систем).

До деформації нормального стану науково-технічних циклів можуть привести циклічні процеси у віддалених сферах природних ресурсів, політичні рішення і т. д. Тому в основі роботи по прогнозуванню повинні бути покладені міжгалузевий підхід, ширина поглядів, тісна взаємодія учених різних спеціальностей. Тільки так можна вияснити і передбачити у майбутньому ритми нерівномірного розвитку даної області. В прогнозі потрібно враховувати взаємодію циклічної динаміки по вертикалі, починаючи від індивідуальних періодів в житті окремих ідей, моделей техніки, технологічного вдосконалення підприємств. На галузевому рівні на циклічні коливання мають вплив зміни поколінь техніки, зрушення в структурі виробництва.

Особливо гострою є проблема співвідношення НТП і збереження природного середовища, яке є єдино можливим середовищем життя людини.

Нова техніка і технологія, досягнення медицини, засоби масової інформації докорінно змінюють умови життя людей (рис. 6.1). Однак все частіше постає питання про бажані, небажані та непередбачені наслідки науково-технічного прогресу.

Рисунок 6.1. Схема впливу науково-технічного прогресу на природокористування

Таким чином, науково-технічне прогнозування повинно опиратися на виявлення, вимірювання і передбачення динаміки розвитку науки і техніки у взаємозв’язку з циклічними коливаннями в суміжних і віддалених сферах, у вертикальних і горизонтальних площинах. Прогнозування розвитку галузі є лише однією з ланок в цій складній системі, що стає особливо очевидним в період криз.