МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ОЛЕСЯ ГОНЧАРА

ФАКУЛЬТЕТ УКРАЇНСЬКОЇ Й ІНОЗЕМНОЇ ФІЛОЛОГІЇ ТА МИСТЕЦТВОЗНАВСТВА

КАФЕДРА УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ЗАТВЕРДЖЕНО: УЗГОДЖЕНО:

Проректор Декан факультету

з науково-педагогічної української й іноземної

роботи філології та

мистецтвознавства

_______________Чернецький С.О. ____________Попова І.С.

«_____»___________2012р. «_____»___________2012р.

Програма

ДЕРЖАВНОГО ІСПИТУ З ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Напрям 6.020303 – Філологія (українська мова та література)

Дніпропетровськ 2012

Загальні положення

Пропонована програма з історії української літератури містить перелік питань із основних розділів літературознавчих курсів, а також списки рекомендованої літератури та критерії оцінювання знань та вмінь претендентів на навчання за освітньо-професійними програмами магістра, спеціаліста.

Цей стандарт використовується при атестації фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр

спеціальності 6.030500 Українська мова і література

напряму підготовки 6.020303 Філологія (українська мова та література)

освітнього рівня базова вища освіта

кваліфікаціï молодший фахівець галузі освіти,

з узагальненим об’єктом діяльності властивості мови, знакова система та словесність, процес навчання.

Фахівець підготовлений до роботи за видом економічної діяльності:

Клас 80. "Освіта".

Клас 80.21 – "Загальна середня освіта".

Бакалаври здатні виконувати професійну роботу:

33 – молодший фахівець галузі освіти.

Бакалаври можуть обіймати первинну посаду

викладач загальноосвітнього навчального закладу.

Державний іспит з історії української літератури передбачає перевірку засвоєння літературознавчих дисциплін, розуміння органічного зв’язку між ними; спільні та специфічні риси шляхів розвитку духовної культури від найдавніших часів до сьогодення, знання провідних творів усної народної творчості, формування наукового світогляду, діалектичного підходу до оцінки зразків різних жанрів української народнопоетичної творчості, фольклорно-літературних взаємозв’язків та ролі УНТ у процесі формування національної самосвідомості й збереження національної культури; розкриття художньої природи письменства як одного з родів мистецтва; розкриття специфіки літературного процесу, що виявляється в боротьбі різних ідейних напрямків та ідейно-естетичних течій;ознайомлення з теоретичними працями про методологічні принципи літературознавчої науки.

У результаті вивчення дисциплін фахівець повинен знати:

що таке фольклор, особливості усної народної творчості як виду мистецтва слова, визначення фольклорних жанрів, взаємозв'язок з художньою літературою та історією українського народу;

історію розвитку, напрямки та школи фольклористики;

основні художні засоби усної народної творчості (постійний епітет, заперечне порівняння, метафора, алегорія, гіпербола, риторичне запитання, поетичний паралелізм);

відомих українських кобзарів та піснетворців;

найвизначніших українських фольклористів;

особливості періодизації української літератури;

особливості давньої української літератури;

літературознавчу термінологію;

літературні напрямки, стилі в української літератури;

методику аналізу прозових та поетичних творів української літератури;

індивідуальні стилі та індивідуальні творчі манери письменників;

основні напрямки розвитку сучасної літератури;

ідейно-естетичні, художньо-стильові особливості творів української літератури кінця ХХ – початку ХХІ століття;

Підготовлений фахівець повинен вміти:

визначати органічні взаємозв’язки української літератури з іншими дисциплінами;

самостійно аналізувати фольклорні твори, застосовуючи знання з теорії літератури;

характеризувати героїв як носіїв певних морально-етичних цінностей, національно-етичного ідеалу, української ментальності;

орієнтуватися в художніх напрямах та течіях української літератури кінця ХХ – початку ХХІ століття;

аналізувати на мікро- та макрорівні художні твори різних жанрів;

орієнтуватися в базових засадах теорії та історії віршування;

розрізняти засоби образотворення, психологізації, композиційні прийоми, засоби художньої виразності поетичного тексту у творах української літератури різних періодів;

розглядати особливості сучасної української літературної критики, головні тенденції її розвитку та школи.