Проблемні завдання для самостійної роботи.

1. Чим поняття відрізняється від інших форм мислення?

2. Які принципи регулюють відношення іменування?

3. В чому полягає сутність принципів однозначності, предметності і взаємозамінюваності.

4. На якій підставі ми розрізняємо інтенсіональний та екстенсіональний контексти?

5. Які види понять ви знаєте?

6. В чому полягає сутність логічної помилки гіпостазування?

7. Які є типи відношень між порівнянними поняттями?

8. Продемонструйте дію закону оберненого відношення між змістом та обсягом поняття.

9. Що таке обмеження і узагальнення понять?

10. Що таке поділ понять?

11. Які бувають види поділу понять?

12. Що таке визначення? Яке значення має визначення в науці і професійній діяльності?

13. Якими правилами регулюється побудова визначень?

Рекомендована література.

1. Конверський А. Є. Логіка. – К.: Центр учб.літератури, 2008.

2. Хоменко І. В. Логіка. – К.: Центр учб.літератури, 2010.

3. Ряшко В.І. Логіка. – К.: Центр учб.літератури, 2009.

4. Івін О. А. Логіка. – К.: Артек, 1996.

5. Павлов В.І. Логіка. – К.: Центр учб.літератури, 2008.

Тема4. Логічний аналіз суджень. План.

1. Загальна характеристика та структура суджень.

2. Класифікація суджень.

3. Розподіленість термінів у категоричних судженнях.

4. «Логічний квадрат».

5. Логіка висловлювань.

Методичні поради.

Відповідаючи на перше питання, потрібно вказати на відмінність судження від інших форм мислення, зясувати сутність атрибутивних та релятивних суджень. Далі слід зупинитись на структурі суджень, звернувши увагу на логічні змінні та логічні постійні судження, тобто суб’єкт, предикат та зв’язку. Потім слід розяснити специфічність багатомісного предиката в релятивних судженнях. Потрібно, також, звернути увагу на правила, яких необхідно дотримуватись при формулюванні запитань.

При розгляді другого питання увагу потрібно звернути на категоричні судження та їх роль в пізнанні і логічному мисленні. Далі слід розглянути загальні, часткові та одиничні судження (поділ за кількістю, тобто за обсягом суб’єкта); стверджувальні та заперечні судження (поділ за якістю); загальностверджувальні, загальнозаперечні, частковостверджувальні та частковозаперечні (поділ за кількістю і якістю).

В третьому питанні слід звернути увагу на тому, що в логіці винятково важливо знати, яка інформація наявна в судженнях, а яка відсутня і як дана проблема вирішується за допомогою розподіленості термінів. Що таке розподілений і нерозподілений терміни та які правила слід пам’ятати, коли виясняємо розподіленість термінів у категоричних судженнях.

В четвертому питанні розглядаємо характер відношень між загальностверджувальними, загальнозаперечними, частковостверджувальними та частковозаперечними судженнями. Відтак зясовуємо специфіку відношень контрарності, контрадикторності, субконтрарності та підпорядкування в логічному квадраті та правила, які діють при цих відношеннях.

В п’ятому питанні аналізуємо складні судження, їх будову та способи їх утворення за допомогою логічних сполучників (кон’юнкції, диз’юнкції, строгої диз’юнкції, імплікації та еквіваленції), тобто розглядаємо синтаксис логіки висловлювань. Далі будуємо таблиці істинності логіки висловлювань та з’ясовуемо, як за їх допомоги отримується логічне значення складних висловлювань.