Взаємозв’язок змін змісту праці та потреб

Вплив потреб на виробництво

Безмежність потреб мають різні форми прояву:

1. відтворення потреб (не можна поївши, задовольнити потребу в їжі раз і назавжди).

2. породження нових потреб розвитком суспільства і виробництва.

3. не має межі процесу удосконалення структури потреб, їх облагородження, як не має межі і процес удосконалення людської особистості.

Якщо розглядати потребу в конкретному споживчому благові, то відбувається в процесі споживання цього блага, потреба насичується. Тому кожна додаткова одиниця цього споживчого блага приносить людині менше задоволення, отже має меншу додаткову корисність, ніж попередня. Це означає підпорядкування процесу насичення конкретної потреби в кожен певний момент часу дії закону спадної граничної корисності. Значення цього закону полягає в тому, що він впливає на попит, отже, на поведінку споживача.

Економічні цілі реалізуються за рахунок нової додаткової праці, створюваної зростанням ефективності виробництва. Подвійний результат можна подати за формулою:

E=Uc Ue/T

Де: Е – соціально-економічна ефективність;

Uc, Ue – соціальний та економічний ефект;

Т – суспільний робочий час.

Механізм соціально-економічної ефективності є основою розвитку, переходу:

• від простих до складних потреб;

• від матеріальних до духовних;

• від економічних до політичних.

Отже, до всебічно розвиненої індивідуальності.

Суперечність між необмеженим зростанням соціальних і економічних потреб та обмеженими ресурсами додаткового часу, який може бути спрямований для задоволення їх в кожний певний момент, виступає рушійною силою соціально-економічного розвитку.

Аналіз взаємодії потреб і попиту здійснили представники теоретичної течії, що має назву маржиналізм.

Маржиналізм (marginal - граничний), зародився він у другій половині ХІХ ст. і залишив глибокий слід у світовій економічній науці.

Маржиналісти розробили теорію споживацької поведінки, сутність якої полягає ось у чому:

1. максимально задовольнити особисті потреби;

2. чим вища інтенсивність потреби, тим вищі суб’єктивні оцінки, а тому й більший попит;

3. суб’єктивна оцінка формується на рівні граничної користі.

Правило, за яким можна оптимізувати задоволення потреб полягає в такому розподілі грошового доходу споживача, при якому останній, наприклад, долар, витрачений на придбання кожного виду продукту, приносив би однакову додаткову користь, або (другий закон Госсена):

Дійсне практичне значення потреб полягає у:

1) менеджменті, при розробці теорій мотивації;

2) сучасній маркетинговій діяльності;

3) розробці національної політики.

Виробництво адміністративно-командної системи задовольняло:

1. вузьке коло потреб;

2. уніфіковані потреби.

4. Економічні інтереси – рушійна сила соціально-економічного розвитку. Види економічних інтересів та їх взаємодія

Економічний інтерес – це реальний, зумовлений відносинами власності та принципом економічної вигоди, мотив і стимул соціальних дій щодо задоволення динамічних систем індивідуальних потреб.

Економічні інтереси не тотожні потребам. По-перше, економічні інтереси знаходять своє вираження у поставлених цілях та діях. По-друге, економічний інтерес завжди виражає відповідний рівень і динаміку задоволення потреб. Економічні інтереси мають такі особливості:

а) вони є об’єктивними;

б) вони є матеріальними.