2.3.Облік запасів

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначаються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 “Запаси” (далі – П(С)БО 9).

Згідно з П(С)БО 9 запаси – це активи, які:

• утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;

• перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

• утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

Кожна група в свою чергу поділяється на види запасів (рисунок 2.1).

			Запаси підприємства
	Власні запаси					Запаси, які не є власністю підприємства
		Виробничі запаси					Матеріали, прийняті для переробки
		Незавершене виробництво					Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні
		Готова продукція					Товари на комісії
		Товари
		Тварини на вирощуванні та відгодівлі

Рис. 2.1. Види запасів

Власні запаси підприємства обліковуються на балансових рахунках. До них відносяться:

- виробничі запаси – це придбані або самостійно виготовлені запаси, які підлягають подальшій переробці на підприємстві або утримуються для іншого споживання в ході нормального операційного циклу;

- тварини на вирощуванні та відгодівлі – це дорослі тварини на відгодівлі і в нагулі; тварини, вибракувані з основного стада та прийняті від населення для реалізації; молодняк тварин; птиці; звірі; кролі та сім’ї бджіл;

- незавершене виробництво – це незакінчені обробкою та складанням деталі, вузли і вироби, а також незакінчені технологічні процеси.

Склад запасів на кожному конкретному підприємстві залежить від виду

діяльності підприємства. Якщо для торговельного підприємства основна частина запасів – це товари, то для виробничого – виробничі запаси, незавершене виробництво, готова продукція [7, с.102]..

2.4. Облік виробничих запасів і малоцінних та швидкозношуваних предметів (мшп)

Виробничі запаси – це придбані або самостійно виготовлені запаси, які

підлягають подальшій переробці на підприємстві або утримуються для іншого споживання в ході нормального операційного циклу. Вони поділяються на:

• сировину – придбані або отримані іншим чином (наприклад, вирощені, видобуті) продукти (матеріали), які знаходяться у власності підприємства і призначені для подальшої переробки;

• основні й допоміжні матеріали;

• комплектуючі вироби, покупні напівфабрикати та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва та адміністративних потреб;

• малоцінні та швидкозношувані предмети, які використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року (інструменти, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг тощо).

Придбані, отримані або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю (П(С)БО 9 “Запаси”). Визначення первісної вартості запасів залежить від способу їх надходження на підприємство. П(С)БО 9 розглядає такі способи надходження запасів на підприємство:

• придбані за плату;

• виготовлені на підприємстві;

• внесені до статутного фонду;

• одержані безоплатно;

• придбані в результаті обміну.

Первісна вартість запасів, придбаних за плату, – це собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:

• суми, що сплачується згідно з договором постачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків;

• суми ввізного мита;

• суми непрямих податків у зв’язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству.

У таблиці 2.2 наведені приклади бухгалтерських записів з придбання запасів з оплатою грошовими коштами.

Первісною вартістю запасів, що внесені до статутного капіталу підприємства, є погоджена із засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість. Таким чином, справедлива вартість запасів буде зафіксована в установчих документах підприємства.

Таблиця 2.2

Придбання запасів з оплатою грошовими коштами

№ з/п	Зміст операції	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
1	2	3	4
1.1	Придбані виробничі запаси з оплатою грошовими коштами (на суму договору поставки)	20 “Виробничі запаси”	63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”
		22 “МШП”
1.2	Одночасно на суму ПДВ	641 “Розрахунки за податками”	63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”
2.1	Витрати з доставки і розвантаження запасів стороннім транспортом	20 “Виробничі запаси”	63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”
		22 “МШП”
2.2	Відображена сума ПДВ у складі транспортних витрат	641 “Розрахунки за податками”	63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”
3.1	Придбані і оприбутковані матеріали підзвітними особами	20 “Виробничі запаси”	372 “Розрахунки з підзвітними особами”
		22 “МШП”
3.2	Відображена сума ПДВ	641 “Розрахунки за податками”	372 “Розрахунки з підзвітними особами”
4.1	Сплачено за товари авансом	371 “Розрахунки за виданими авансами”	31 “Рахунки в банках”
4.2	Відображено податковий кредит	641 “Розрахунки за податками”	644 “Податковий кредит”
4.3	Прийняті на склад товари	28 “Товари”	63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”
4.4	Списана сума раніше нарахованого податкового кредиту з ПДВ	644 “Податковий кредит”	63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”
4.5	Відображено зарахування заборгованості	63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”	371 “Розрахунки за виданими авансами”

В бухгалтерському обліку надходження запасів від засновників в рахунок їх внеску до статутного капіталу буде відображено записом:

Дебет 20 “Виробничі запаси”

Дебет 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”

Дебет 28 “Товари”

Кредит 46 “Неоплачений капітал”

Первісною вартістю запасів, одержаних підприємством безоплатно, визнається їх справедлива вартість.

Згідно з П(С)БО 9 оцінка запасів при їх відпуску у виробництво, продаж та іншому вибутті здійснюється одним із таких методів:

1. ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;

2. середньозваженої собівартості;

3. собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);

4. собівартості останніх за часом надходження запасів (ЛІФО);

5. нормативних затрат;

6. ціни продажу.

В Наказі про облікову політику підприємства сказано, що оцінку вибуття сировини, матеріалів, інших виробничих запасів і готової продукції необхідно здійснювати методом середньозваженої собівартості.

Оцінка за середньозваженою собівартістю проводиться по кожній одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці запасів.

Вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів (МШП), що передані в експлуатацію, виключається зі складу активів (списується з балансу) з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцем експлуатації і відповідальними особами протягом строку їх фактичного використання.

Передача МШП в експлуатацію відображається в бухгалтерському обліку записом:

Дебет 23 “Виробництво” або відповідний рахунок обліку витрат класу 9

Кредит 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”

При поверненні МШП з експлуатації на склад робиться запис:

Дебет 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”

Кредит 719 “Інші доходи від операційної діяльності”

Одним з видів вибуття запасів є втрата запасів від надзвичайних подій або інші втрати, які відносяться на відповідні витрати.

Якщо очікується відшкодувати втрати запасів за рахунок винних осіб, то до прийняття рішення про конкретних винуватців для обліку втрат та нестач від псування цінностей використовується позабалансовий рахунок 072 “Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей”. Зменшення цих сум на рахунку 072 відображається після встановлення конкретних винуватців з одночасним записом:

Дебет 375 “Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків”

Кредит 716 “Відшкодування раніше списаних активів”

Запаси відображаються в бухгалтерському обліку і звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.

Чиста вартість реалізації запасів – очікувана ціна реалізації запасів вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію.

Запаси відображаються за чистою вартістю реалізації, якщо на дату балансу їх ціна знизилася або вони зіпсовані, застаріли, або іншим чином втратили первісно очікувану економічну вигоду.

Чиста вартість реалізації визначається по кожній одиниці запасів вирахуванням з очікуваної ціни продажу очікуваних витрат на завершення виробництва і збут (п.26 П(С)БО 9) [9, с.157]..

Сума, на яку первісна вартість запасів перевищує чисту вартість їх реалізації, та вартість повністю втрачених (зіпсованих або тих, що не вистачає) запасів списуються на витрати звітного періоду. Одночасно суми нестач і втрат від псування цінностей до прийняття рішення про конкретних винуватців зараховуються на позабалансовий рахунок. Після встановлення осіб, які мають відшкодувати втрати, належна до відшкодування сума зараховується до складу дебіторської заборгованості (або інших активів) і доходу звітного періоду з одночасним списанням такої заборгованості з позабалансового рахунку.

Якщо чиста вартість реалізації тих запасів, що раніше були уцінені та є активами на дату балансу, надалі збільшується, то на суму збільшення чистої вартості реалізації, але не більше суми попереднього зменшення, проводиться дооцінка запасів з визнанням іншого операційного доходу (П(С)БО 9, П(С)БО 6).

Таблиця 2.3