Розподіл домогосподарств за кількістю їхніх членів та наявністю дітей у 2000 році

Показник	Усі домогосподарства	У тому числі, які проживають
		у міських поселеннях			у сільській місцевості
		усього	у великих містах	у малих містах
Усього домогосподарств, тис	17679,6	12171,5	6720,1	5451,4	5508,1
Середній розмір домогосподарства, осіб	2,76	2,70	2,70	2,71	2,89
Частка домогосподарств, які складаються з осіб:	Відсотків до підсумку
однієї	20,9	19,9	19,8	20,1	23,2
двох	27,6	28,2	27,5	28,9	26,2
трьох	22,0	24,6	26,0	22,9	16,3
чотирьох	19,0	19,6	19,5	19,7	17,9
п’яти і більше	10,5	7,7	7,2	8,4	16,4
Частка домогосподарств із дітьми у віці, років:	Відсотків до підсумку
до 3	5,2	4,8	4,8	4,9	6,0
до 7	13,7	12,9	12,7	13,0	15,5
до 14	32,8	33,0	32,9	33,1	32,3
до 16	38,8	39,5	39,5	39,4	37,3

^ За матеріалами обстеження умов життя домогосподарств Держкомстатом України.

Застосування принципу поділу суспільства за статусом зайнятості конкретної особи може базуватись на Міжнародній класифікації за станом у зайнятості (1993 р.): 1) підприємці (мають хоча б одного найманого працівника); 2) самозайняте населення (особи, які працюють за свій власний рахунок); 3) наймані працівники; 4) члени виробничих кооперативів; 5) безкоштовно допомагаючі члени сім’ї; 6) працівники, чиє заняття не піддається класифікації.

Застосування принципу поділу суспільства за типом професій може базуватись на Міжнародній класифікації за типом професій (1988 р.): 1) працівники управління, вищі адміністративні кадри, працівники законодавчої та виконавчої влади; 2) інтелектуальні та наукові професії; 3) проміжні професії (техніки, оператори, медперсонал, служителі культу, соціальні працівники); 4) адміністративний та обслуговуючий персонал); 5) торговельні працівники; 6) сільськогосподарські працівники, рибалки, лісники; 7) ремісники та підсобні працівники (будівельники, шахтарі і т. ін.); 8) оператори машин та устаткування; 9) некваліфіковані працівники (двірники, вуличні торгівці, вантажники та ін.); 10) військовослужбовці.

Для соціально-демографічної характеристики домогосподарств використовуються на практиці такі визначення: діти — особи у віці до 18 років, які не перебувають у шлюбі; дорослі — особи у віці 18 років і старші або ті, що перебувають у шлюбі; особи непрацездатного віку (крім дітей) — чоловіки віком від 60 років і старші, жінки від 55 років і старші; особи працездатного віку (крім підлітків у віці 16––17 років) — чоловіки віком 18—59 років, жінки віком 18—54 роки; пенсіонер — особа, яка отримує пенсію і не працює; працююча особа — особа, яка надала ствердну відповідь на запитання «Чи працюєте в даний час?» Працюючі пенсіонери також належать до категорії «працюючі»; непрацююча особа — особа, яка дала заперечну відповідь на запитання «Чи працюєте в даний час?»; особа, яка очолює домогосподарство, (голова домогосподарства) — визначається відповідно до рішення всіх членів домогосподарства.

Розбіжності у природних здібностях людей, освіті, професійному досвіді зумовлюють різні потреби, нерівності в розподілі доходів, у наявності багатства, майна, цінних паперів і т. ін. Вивчення покупців дає змогу отримати інформацію, яка допоможе продавцям: 1) збільшити обсяг реалізації наявним покупцям, тобто збільшити частку ринку; 2) знайти нових покупців; 3) модифікувати наявні товари і розробити нові; 4) з’ясувати, які товари пропонують конкуренти і за якими цінами.

Для розв’язання цих завдань необхідно поєднувати аналіз статистичних даних та спеціальних маркетингових досліджень.