- •6.1. Показники структури покупців
- •Розподіл домогосподарств за кількістю їхніх членів та наявністю дітей у 2000 році
- •6.2. Визначення базових умов для задоволення потреб покупців
- •Потреба дорослої людини у мінеральних елементах та вітамінах
- •6.3. Аналіз диференціації населення за доходами
- •Закінчення схеми 6.3
- •Розподіл населення України за рівнем середньодушових сукупних доходів (витрат) у місяць, IV квартал 2000 року
- •Показники диференціації та концентрації середньодушових сукупних доходів (витрат) населення України, IV квартал 2000 року
- •Основні показники матеріального добробуту населення України в 2000 році
- •6.4. Характеристика поведінки покупців
- •Поведінка покупців як реакція на зміну ціни та її вплив на обсяг реалізації
- •Порівняльна динаміка грошових доходів і витрат населення України за 1996––1999 роки
- •6.5. Статистичні показники результату поведінки покупців
- •Сукупні витрати домогосподарств України залежно від розміру їхнього середньодушового доходу в 2000 році
- •Фрагмент розрахунку коефіцієнту структурних зрушень в попиті домогосподарств України в 2000 році
- •Показники споживання продовольчих товарів в умовних одиницях
- •6.6. Методичні підходи до прогнозування попиту. Теоретичний коефіцієнт еластичності
- •Питання для самоконтролю
- •Тлумачний словник
- •Література
Показники диференціації та концентрації середньодушових сукупних доходів (витрат) населення України, IV квартал 2000 року
Показники диференціації та концентрації середньодушових сукупних доходів (витрат) на місяць |
Значення показників для населення |
||||
у всіх домогосподарствах |
в тому числі, що проживають |
||||
у міських поселеннях |
у сільській місцевості |
||||
у великих містах |
у малих містах |
у міських в цілому |
|||
Децильний коефіцієнт диференціації |
3,717 |
3,510 |
3,526 |
3,519 |
4,004 |
Коефіцієнт концентрації Джині |
0,247 |
0,240 |
0,243 |
0,242 |
0,256 |
Коефіцієнт Джині може бути розрахований не тільки для розподілу доходів, а й щодо інших показників: розподілу майна, витрат, споживання, а також може бути використаний для міжрегіональних та міжнародних порівнянь. За значенням коефіцієнта Джині розрізняють економіки згідно з класифікацією, запропонованою для країн ОЕСР, так:
Коефіцієнт Джині, відсотків |
Характеристика економіки |
33—35 |
Економіка з високим ступенем нерівності в розподілі доходів |
29—31 |
економіка з середнім ступенем нерівності |
24—26 |
економіка з низьким ступенем нерівності |
20—22 |
економіка з дуже низьким ступенем нерівності |
Але деякі країни мають і вище значення коефіцієнта Джині, наприклад для країни ПАР він наближається до 50 %, що свідчить про, мабуть, найбільше у світі розшарування населення за доходами в цій країні. За цією класифікацією Україну слід віднести до країн, де економіка з низьким ступенем нерівності — коефіцієнт Джині за даними табл.6.4 становить 24,7 %, що характерно для постсоціалістичних країн. Оскільки існує низький ступінь нерівності і низький рівень доходів населення України, то і структура попиту (споживчих витрат) не повинна мати різкої диференціації, що проаналізовано в підрозд. 6.5.1.
Система показників диференціації доходів населення дає змогу визначити привабливість країни як експортного ринку. Далі за даними вибіркових обстежень домогосподарств наведено основні показники матеріального добробуту населення України в 2000 році (табл. 6.5).
Таблиця 6.5
Основні показники матеріального добробуту населення України в 2000 році
1 |
Грошові доходи (у середньому на душу населення на місяць), грн |
104,2 |
2 |
Реальні наявні грошові доходи (у середньому на душу населення у місяць), грн |
82,8 |
3 |
Середньомісячна номінальна нарахована заробітна плата зайнятих в економіці, грн |
230,0 |
4 |
Середній розмір призначених місячних пенсій (з урахуванням компенсацій), грн |
68,9 |
5 |
Прожитковий мінімум (у середньому на душу населення у місяць), грн |
270,1 |
6 |
Чисельність населення з грошовими доходами, нижчими за прожитковий мінімум: –– у % до загальної чисельності населення (рівень бідності); –– млн чол. |
80,4 39209,4 |
7 |
Співвідношення відповідної соціально-демографічної групи населення за такими показниками до прожиткового мінімуму, %: — середньодушового грошового доходу; –– середньомісячної нарахованої заробітної плати; –– середнього розміру призначених місячних пенсій |
38,6 85,2 25,5 |
8 |
Децильний коефіцієнт диференціації доходів (співвідношення рівня грошових доходів 10 % найбагатшого та 10 % найбіднішого населення), разів |
2,1 |
9 |
Коефіцієнт Джині, % |
24,7 |
Джерела: Витрати і доходи домогосподарств України у 2000 році (за даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств України) // Статистичний збірник. –– К.: Держкомстат України, 2001. –– Ч. І; Статистичний щорічник України у 2000р. ––К.: Техніка, 2001.
До факторів доходу домогосподарств слід віднести:
1) рівень економічної активності населення, розраховуваний співвідношенням чисельності економічно активного населення у віці 15––70 років до загальної чисельності населення відповідної вікової групи, який у 2000 році становив в Україні 63,5 %;
2) рівень зайнятості, розраховуваний як відношення чисельності зайнятого населення у віці 15––70 років до загальної чисельності населення відповідної вікової групи, який у 2000 році становив в Україні 56,1 %;
3) рівень безробіття, розраховуваний як відношення чисельності безробітного населення у віці 15––70 років до чисельності економічно активного населення відповідної вікової групи, який у 2000 році становив в Україні 11,7 %;
4) випуск послуг, що їх надають підприємства домашніх господарств: а) ринкових послуг (транспорт, торгівля, ділові, побутові, медичні, освітні, юридичні тощо послуги); б) неринкових послуг (домашніх слуг, послуги з проживання у власному житлі і т. ін). Джерелами інформації для оцінювання вартості таких послуг є обстеження зайнятості (робочої сили); дані податкової адміністрації, спеціальні обстеження споживачів;
5) вартість товарів, отриманих з особистого підсобного господарства.
При аналізі рівнів та структури розподілу домогосподарств за доходами важливо враховувати вплив тіньової економіки в суспільстві.
Загальний дохід домогосподарств використовується у вигляді кінцевого споживання та у вигляді заощаджень, а заощадження тією чи іншою мірою виявляються в інвестиціях та здійсненні різних фінансових операцій. Якщо майно домашніх господарств характеризує наявну сукупність матеріальних благ (активів) на конкретний момент і виступає запасом, то доходи можуть створюватися і за рахунок заборгованості. Як і для товару, так і учасника економічного процесу можна скласти баланс його активів та пасивів (табл. 6.6).
Термін «дохід» охоплює оплату праці у грошовій і в натуральній формах, а також дохід від власності. Гроші, які надійшли за певний період, записуються у схемі під назвою «Ресурси». Використання грошей за цей період реєструється під рубрикою «Використання». Таким чином, сума грошей, яка надійшла за певний період, має дорівнювати сумі витрачених грошей. Це правило за методологією СНР називається бюджетною тотожністю, тобто сума потоків «ресурси» має дорівнювати сумі потоків «використання». Закриття рахунку завжди починається з розрахунку підсумку за ресурсами. Ресурси мінус використання показує сальдо операцій між резидентами та рештою світу. Визначивши різницю між сумою ресурсів і сумою використання, дістанемо результат діяльності даного сектору економіки за показником «чисте кредитування («+») або чисте запозичення («–»)».
Таблиця 6.6
Схема балансу активів та пасивів сектору «Домашні господарства»
Використання (активи) |
Ресурси (пасиви) |
Куплено продуктів |
Продано продуктів |
Виплачено доходу |
Одержано доходу |
Виплачено поточних трансфертів |
Одержано поточних трансфертів |
|
Зміна зобов’язань (чисте кредитування («+») або чисте запозичення («–»)) |
Усього |
Усього |