6.2. Визначення базових умов для задоволення потреб покупців

Потреби — передумова виробництва товарів і послуг і формування споживчого ринку. Існують, як відомо за А. Маслоу, потреби фізіологічні; потреби в самозбереженні; потреби в любові; потреби в повазі; потреби в самоствердженні. Фізіологічні потреби (харчування, одяг, житло) є, зазвичай, першочерговими.

Для оцінювання фізіологічних потреб населення в економічній практиці використовується нормативний метод, в основу якого покладено визначення потреб у товарах та послугах згідно з науковими уявленнями про рівень їх споживання. З цією метою використовуються два типи еталонів: раціональний бюджет, який базується на раціональних нормах, та прожитковий, або гарантований, мінімум матеріальної забезпеченості, що відповідають верхньому та нижньому рівням добробуту населення України.

Стосовно продовольчих товарів визначено, що для нормального функціонування організму людини потрібна енергія в середньому на добу 2500 ккал, у тому числі для чоловіка — 2700 ккал, для жінки — 2100 ккал. Критична маса за світовим рівнем — 2000 ккал, тобто норми калорійності залежать від статі, віку людини, професії (груп фізичної активності), і перебувають у межах від 2500 до 4500 ккал. В Україні в середньому на добу на душу населення рекомендовано ВАТ УкрНДІ харчування 2775 ккал, фактично було у 2000 р. — 2559 ккал.

Велика калорія (ккал) — це кількість теплоти, яка витрачається на нагрівання 1 кг води на 1С. У міжнародній практиці з 1978 року замість калорії використовується термін «джоуль». Одна ккал дорівнює 4,1868 кДж. Потреба в енергії для людини задовольняється за рахунок білків, жирів, вуглеводів. При згорянні в організмі людини 1 г білків чи 1 г вуглеводів утворюється 4,1 ккал, а при згорянні 1 г жиру утворюється 9,3 ккал.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.2000р. №656 «Про затвердження наборів продуктів харчування, наборів непродовольчих товарів та наборів послуг для основних соціальних і демографічних груп населення» встановлені такі норми калорійності та вмісту білків, жирів та вуглеводів для працездатних і непрацездатних осіб на добу:

норма калорійності для працездатних осіб — 2790,8 ккал;

норма калорійності для непрацездатних осіб — 2008,9 ккал;

вміст білків: норма для працездатних осіб — 87,1 г;

норма для непрацездатних осіб — 58,6 г;

вміст жирів: норма для працездатних осіб — 98,4 г;

норма для непрацездатних осіб — 65,7 г;

вміст вуглеводів: норма для працездатних осіб — 388,1 г;

норма для непрацездатних осіб — 295,8 г.

Скільки потрібно білка, наприклад, конкретній людині? Потрібно поділити свою масу в кілограмах на коефіцієнт 1,4 — це і буде денна норма білка, виражена у грамах (наприклад, 76 кг : 1,4 = 54 г білка на добу). Сучасні раціональні норми калорійності передбачають надходження щонайменше 20 % енергії за рахунок тваринного походження і 80 % — за рахунок рослинного походження.

ВАТ УкрНДІ харчування рекомендує такий середньодушовий нормативний рівень споживання в середньому на добу, кг на рік: м’ясо та м’ясопродукти — 83; молоко та молокопродукти — 395; яйця (шт.) — 291; риба та рибопродукти — 20,1; цукор — 38; олія та інші рослинні жири — 13,4; картопля — 124; овочі та баштанні — 161; плоди, ягоди, виноград, горіхи — 90; хліб і хлібні продукти — 101.

Мінеральні речовини надходять в організм з повітрям, водою та харчуванням. В організмі людини виявлено понад 80 хімічних елементів. Ще в 1916 році В. І. Вернадський писав, що елементний склад усіх живих організмів перебуває в тісному взаємозв’язку зі складом земної поверхні і вперше поділив неорганічні речовини внутрішнього середовища організму на макроелементи, мікроелементи та ультрамікроелементи.

Потребу дорослої людини в мінеральних елементах та вітамінах унаочнює табл. 6.2. Зауважимо, що представники нетрадиційної медицини вважають ці норми заниженими в десятки і сотні разів. Концентрація мікроелементів в живих організмах 0,001—0,00001 %, ультрамікроелементів — 0,00001 % та нижча. При цьому 15 із них (залізо, йод, мідь, цинк, кобальт, хром, молібден, нікель, ванадій, селен, марганець, миш’як, фтор, кремній, літій) визнані есенціальними, тобто життєво необхідними, чотири інших — кадмій, свинець, олово, рубідій — є кандидатами на есенціальність.

Вітаміни людина не виробляє, а має отримувати їх з рослинною їжею. Нестача їх в організмі призводить до захворювань, авітамінозів (див. табл. 6.2).

Таблиця 6.2