- •Теми 1.2-1.3 соціальні та організаційні особливості навчання у вищих навчальних закладах
- •1. Особливості соціальної діяльності студентів у вищих навчальних закладах
- •3. Гігієна розумової праці
- •4. Бюджет часу студентів
- •Наукова організація праці студентів
- •3. Форми організації навчального процесу
- •4. Робота з науковою книжкою, джерелом мудрості та знань
4. Робота з науковою книжкою, джерелом мудрості та знань
Студент і книжка – поняття нероздільні.
Для студент книга – нерозлучний супутник, основне знаряддя праці.
Є наукові і художні книжки.
В наукових подаються знання про галузь знань яка досліджується (педагогіку або психологію).
Як знайти потрібну книжку?
Науковий абонемент бібліотеки
Бібліографічний відділ (від гр. biblion – книга і grapho – описую) орієнтує у книжковому світі. Веде облік і систематизує друковані твори з усіх галузей знань, складає бібліографічні покажчики, картотеки й каталоги. Перший поверх нового корпусу (№2).
1) Алфавітний каталог – використовується коли є список необхідної літератури. (Порядок розміщення праць видатних педагогів: а)зібрання творів, б)про їх діяльність).
2) Систематичний (або тематичний) каталог – коли відсутня література до теми у студента. Включає рубрики усіх галузей знань.
Наприклад:
-
Психологія 88.
-
Соціальна психологія.
-
Дитяча психологія;
Що необхідно розуміти під культурою читання?
Це уміння:
-
швидко знаходити потрібні книжки, тобто знати основи бібліографії;
-
швидко створити правильне уявлення про зміст і особливості книжок, які треба опрацювати в першу чергу, а які досить тільки переглянути (В кожній книжці є резюме (або анотація) – що характеризує її короткий зміст);
-
не бездумне запам’ятовування прочитаного, а знаходження у змісті основного, найважливішого;
-
творче ставлення до прочитаного, його критичний аналіз, зіставлення з відомим;
-
уміння знаходити способи роботи з книжкою в залежності від її змісту (застосування найдоцільніших форм записів, їх вміла систематизація, зберігання і використання);
-
вільне користування довідковою літературою (енциклопедією, педагогічними і психологічними словниками тощо);
-
бережливе ставлення до книжки;
-
знання техніки читання.
Швидке читання дає змогу з найменшими витратами часу прочитати багато. Виробили вміння швидко читати письменники, зокрема О.Бальзак. Він умів схоплювати за хвилину до 4 тис. слів.
Процес читання уповільнюється якщо:
а) читаємо за буквами, складами й словами;
б) коли рухаємо губами і язиком;
в) коли про себе тихо виголошуємо кожне слово і прислухаємося до нього. (Швидкість такого читання 120-150 слів за хвилину).
Пришвидшене читання засноване тільки на зоровому сприйнятті тексту. При цьому треба навчитися охоплювати зором зразу цілі групи слів, об’єднані єдиним змістом.
Коли в тексті зустрічаються незнайомі слова або прізвища, не потрібно зразу звертатись до довідників. Доцільніше занотувати незрозуміле і продовжувати читати (у подальшій розповіді його значення часто розкривається).
Коли на обрану вами тему є ряд публікацій, опрацьовувати їх слід не в хронологічній послідовності, а починаючи з найновішої. Тоді попередні видання досить буде тільки переглянути, щоб знайти відповідь на окремі питання, адже автори завжди зважають на те, що зроблено їх попередниками.
Чимало залежить від умілої організації роботи з книгою, від правильного чергування читання і відпочинку (фізіологічні і гігієнічні норми).