- •Тематичний план навчальної дисципліни
- •Тема 1. Основні поняття та закони хімії
- •Рекомендована література
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 2. Будова атома і періодичний закон д.І.Менделєєва.
- •Рекомендована література:
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 3. Основні закони хімічних перетворень
- •Рекомендована література:
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 4. Розчини
- •Рекомендована література:
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 5. Водень
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 6 Галогени та їх сполуки
- •Рекомендована література:
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 7 Халькогени та їх сполуки
- •Рекомендована література:
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 8 Азот, фосфор та їх сполуки
- •Рекомендована література:
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 9 Вуглець, кремній та їх сполуки
- •Рекомендована література:
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 10. Елементи іі а і і а груп та їх сполуки
- •Рекомендована література:
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 11. Елементи ііі а групи.
- •Рекомендована література:
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 12. Біогенні метали побічних підгруп та їх сполуки
- •Рекомендована література:
- •Тестовий контроль засвоєних знань:
Питання для самоконтролю:
-
Дати загальну характеристику металам в залежності від їх місця в періодичній системі.
-
Яка відмінність лужних металів від усіх інших?
-
Особливості реакційної здатності металів другої групи головної підгрупи.
-
Які сполуки кальцію поширені в природі ви знаєте?
-
Що таке твердість води і як її видалити?
Тема 11. Елементи ііі а групи.
( 3 год)
План:
-
Характеристика алюмінію.
-
Амфотерність алюмінію.
-
Сполуки Алюмінію в природі та його роль у техніці.
Студент повинен знати: властивості сполук алюмінію та роль алюмінію в природі і в техніці;
Студент повинен уміти: давати характеристику Алюмінію, як хімічному елементу і як простій речовині;
Рекомендована література:
Басов В.П., Родіонов В.М. Хімія: Навч. посіб. 5 – е вид. – К. : Каравела, 2005. – с.143
Алюміній знаходиться в третій групі головній підгрупі. Три його валентні електрони розміщені на зовнішньому (третьому) енергетичному рівні, в своїх сполуках він завжди тривалентний, тобто не збуджений стан для нього не характерний. Як активний метал, Алюміній віддає на зв'язок три валентні електрони, виявляючи сильні відновні властивості, і набуває стійкого ступеня окиснення +3. Він активно реагує з більшістю неметалів (киснем, галогенами, сіркою, азотом, фосфором, вуглецем та ін.). Особливо висока спорідненість Алюмінію до Оксигену, тому він активно віднімає його у оксидів багатьох металів і неметалів, що на практиці застосовують для їх добування (алюмотермія).
Із воднем алюміній безпосередньо не взаємодіє, але сполуки з Гідрогеном існують, їх використовують як сильні відновники.
У періодичній системі Алюміній межує з типовими металами і неметалами, що дозволяє спрогнозувати амфотерний характер його сполук. Дійсно, як сам алюміній, так і його гідроксид реагують із кислотами та лугами, а солі помітно гідролізують при розчиненні у воді.
Якщо активувати поверхню алюмінію, тобто зняти захисну оксидну плівку (наприклад, зануривши в розчин солі ртуті), алюміній як активний метал буде реагувати з водою, утворюючи нерозчинний гідроксид:
2AI + 6H2O = 2AI (OH) 3↓ + 3H2
Цей же продукт утворюється в процесі взаємодії солі алюмінію з лугом.
Як амфотерний гідроксид алюмінію реагує з кислотами і лугами:
AI(OH)3 + 3HCI = AICI3 + 3H2O
AI(OH)3 + NaOH = Na[AI(OH)4]
При чому в кислих розчинах Алюміній знаходиться у складі тризарядних катіонів, в лужних – входить до складу аніонів (комплексний алюмінат – іон), а в нейтральних – випадає в осад у вигляді гідроксиду.
Оксид алюмінію також є амфотерною сполукою, однак довести це важко, оскільки він за звичайних умов у хімічному плані надзвичайно інертний як до води, так і до розчинів кислот і лугів. Лише за нагрівання оксид алюмінію сплавляється з лугами, а з кислотами практично не взаємодіє. Саме цим пояснюється висока корозійна стійкість алюмінію, який завжди покритий щільною захисною плівкою оксиду. За високої температури оксид алюмінію може реагувати з деякими кислотними оксидами (оксид кремнію, оксид сірки), які знаходяться в конденсованому стані або входять до складу твердих сполук.
Алюміній – найрозповсюдженіший у природі металічний елемент. Вміст його у земній корі близько 8,8% за масою. Він входить до складу численних сполук, переважно алюмосилікатів, які є основою літосфери. Завдяки надзвичайно високій спорідненості Алюмінію з Оксигеном, найпоширенішою його сполукою є оксид (технічна назва глинозем). Оксид алюмінію утворює як власні мінерали (корунд, боксити, рубін – корунд із домішками оксиду хрому, сапфір – корунд із домішками оксиду титану та феруму), так і входить до складу численних силікатних порід, утворюючи з ними дуже складні полікристалічні структури (ортоклаз або польовий шпат, каолініт або біла глина, нефелін, анортит, слюди, кріоліт, цеоліти тощо.)
Із причини високої хімічної активності алюміній у вільному стані в природі не існує і виділити його як просту речовину (метал) довго не вдавалось, оскільки всі природні сполуки Алюмінію надзвичайно тугоплавкі (так, температура плавлення чистого алюмінію 2072°С). Сучасний промисловий спосіб добування алюмінію – електротермічний. Глинозем з домішками деяких солей розчиняється у розплавленому кріоліті. Робоча температура розплаву близько 960°С. Йонно – молекулярний склад його досить складний. Електроди – графітові. При пропусканні електричного струму на катоді виділяється алюміній, на аноді – кисень, який «спалює» графіт з утворенням вуглекислого і чадного газу.
Алюміній – досить легкий і м’який метал (густина 2,7 г/см3, твердість за алмазною шкалою Мопса – 2,6), за електропровідністю не набагато поступається міді. Тому його використовують у чистому вигляді для виробництва електричних кабелів, виготовлення фольги для конденсаторів та побутових нужд, для добування металів (алюмотермія). Але найголовніша галузь використання алюмінію – виробництво легких, корозійностійких сплавів на його основі: дюралюмінію, силуміну, гідроналію, алюмінієвої бронзи, алюмелю та ін. Застосовуються вони, в першу чергу, на транспорті, в літако - та ракетобудуванні. Крім того, сплави алюмінію знайшли широке застосування в будівництві, архітектурі, побуті, легкій та харчовій промисловості (ні сам алюміній, ні його сполуки, як правило, не отруйні і не токсичні). За масштабним виробництвом алюміній зараз посідає друге місце після заліза і чорних металів.
Із складних хімічних сполук Алюмінію найбільше застосовування знаходять: оксид алюмінію (абразивні та шліфувальні матеріали, вогнетриви, хімічно стійка кераміка, штучні рубіни та сапфіри тощо); сульфат алюмінію (коагулянт для водоочищення, реагент для протравлення тканин перед фарбуванням, складова алюмокалієвих та алюмоамонійних галунів тощо), хлорид алюмінію (ефективний каталізатор в органічній хімії для реакцій, коагулянт для очищення води) та багато інших сполук.