2.2. Принципи спортивного тренування.

Єдність поглибленої спеціалізації й спрямованості до найвищих досягнень.

Принцип поглибленої спеціалізації проявляється в виокремленні етапу спеціалізованої підготовки з урахуванням віку й рівня готовності гімнастів; в застосуванні сугубо спеціалізованих засобів тренування (програмні елементи, з’єднання вправ, комбінації, спеціальна фізична й функціональна підготовка).

Принцип спрямованості до найвищих досягнень виражається в вимогах, що передбачені в правилах змагань до змісту вправ.

Тренування будується з урахуванням ближньої або дальньої перспективи. В перспективному плані визначається програма-максимум для кожного гімнаста й колективу. Максимум проявляється в труднощах освоєних вправ. В об’ємі тренувальних навантажень. «Межа» для новачка – програма наступного спортивного розряду, а для МС – модельні вправи гімнаста майбутнього.

Єдність загальної й спеціальної підготовки.

Загальна підготовка – це всебічна підготовка гімнаста, як єдиний процес навчання, виховання й підвищення функціональних можливостей.

Спеціальна підготовка – це граничний розвиток будь-якої якості гімнаста, засвоєння надскладного елементу при підвищенні загального рівня підготовленості.

Важливим методичним питанням є баланс засобів загальної й методичної підготовки на різних етапах становлення спортивної майстерності. По мірі підвищення майстерності кількість засобів загальної підготовки зменшується, а спеціальної підготовки – збільшується.

Даний принцип дозволяє розглядати в єдності такі конфронтуючі явища як, наприклад: ЗФП – СФП, об’ємний матеріал – класифікаційна програма, багатоборство – спеціалізація на окремих видах, загальна працездатність – спеціальна витривалість.

Безперервність тренувального процесу.

Становлення рухових навичок вимагає постійного повторення, а накопичення рухового багажу – систематичності, тому необхідно проводити круглорічні й багаторічні тренування.

Для успішного впровадження безперервних занять необхідне своєчасне відновлення функцій організму (відпочинок й відновлювальні заходи).

В результаті систематичних занять наступає стан тренованості, що являє собою показник пристосованості організму до певних навантажень.

Гімнасти, які бажають досягти високих результатів тренуються щодня й навіть двічі на день. Безперервні заняття дозволяють оволодівати новими вправами й збільшувати навантаження. При цьому формується фігура гімнаста, рельєф мускулатури, постава. Гімнасти швидше відновлюються, економніше витрачають енергію.

Перерви призводять до розтренованості.

Єдність поступовості зростання навантаження й тенденції спрямованості до максимальних результатів.

На фоні безперервних занять необхідно поступово нарощувати навантаження: оволодівати все більш важкими елементами, з’єднаннями вправ, комбінаціями, підвищувати об’єм й інтенсивність, що характерно для багаторічної підготовки гімнастів.

Періодично необхідно застосовувати високі навантаження, що є близькими до «граничних» можливостей гімнастів у вигляді «ударного» мікро циклу тренування.

Максимальні навантаження можливі при систематичному нарощуванні тренованості в діапазоні оптимальних навантажень для даного гімнаста. В цьому і полягає єдність поступовості й тенденції до максимальних навантажень.

Принцип поступового нарощування навантажень побудований на властивості «зверх відновлення» - організм відновлює затрати й зверх затрати енергії з перевищенням до робочих можливостей.

Хвильоподібність динаміки тренувальних навантажень.

Найбільш раціонально будувати тренувальний процес (як в одному занятті так і в мікро циклі) з урахуванням хвильоподібної динаміки тренувального навантаження із зміною об’єму й інтенсивності, що пов’язано з процесами стомлення й відновлення.

Хвилі бувають:

- малі хвилі – тижневе навантаження;

- середні хвилі – декілька тижневих навантажень, що складають етап підготовки в періоді;

- великі хвилі – піврічна й річна динаміка навантажень.

Циклічність тренувального процесу.

Необхідно багаторазово повторювати ситуації для створення міцних рухових навичок, для досягнення певного рівня тренованості. Для цього й використовують цикли, які бувають:

- малий цикл – тренувальний день, що складається з повторень вправ на всіх видах багатоборства;

- мікро цикл – від декількох днів до тижня тренувальних занять;

- мезо цикл – декілька мікро циклів, що складають етап підготовки в будь-якому періоді;

- макро цикл – декілька мезо циклів , що охвачують значні проміжки часу (півроку й рік).

Всі ці цикли повторюються неодноразово й вони не ізольовані один від одного.