- •Методика навчання і тренування з гімнастики
- •План викладу
- •1. Навчання і тренування як єдиний педагогічний процес.
- •2. Принципи навчання і тренування гімнастичних вправ.
- •2.1. Принципи навчання.
- •2.2. Принципи спортивного тренування.
- •3. Сутність процесів навчання й тренування.
- •4. Формування рухових навичок у гімнастиці.
- •5. Основні фази становлення рухових навичок.
- •5.1. Створення уявлення.
- •5.2. Розучування вправ.
- •5.3 Удосконалення і закріплення гімнастичних вправ.
- •5.4. Збереження вивчених вправ.
- •6. Методи навчання.
- •4. Змагальний метод.
- •7. Методичні прийоми.
- •4. Прийоми полегшення:
- •5. Прийоми ускладнення:
- •8. Особливості методики навчання юних гімнастів.
- •9. Зміст тренування.
- •9.1. Фізична підготовка.
- •9.2. Технічна підготовка.
- •9.3. Тактична підготовка.
- •9.4. Психологічна підготовка.
- •9.5. Теоретична підготовка.
- •10. Періодизація тренування.
- •10.1. Олімпійський цикл.
- •10.2. Річний цикл тренування.
- •1. Підготовчого періоду.
- •2. Змагального періоду.
- •3. Перехідного періоду.
- •10.3. Мікро цикли підготовки.
- •11. Планування тренувального навантаження.
- •12. Документи планування і обліку навчально-тренувальної роботи з спортивної гімнастики.
- •Примірна форма навчального плану для одного циклу
- •13. Література до теми.
6. Методи навчання.
Метод навчання – це спосіб рішення завдань за допомогою реалізації засобів.
В навчально-тренувальному процесі зі спортивної гімнастики використовують наступні методи навчання:
1. Методи розповіді (спеціалізовані):
а) інструктування – точне, ємне пояснення завдань;
б) вказівки – лаконічний спосіб оперативного управління діями;
в) команди – наказовий спосіб оперативного управління діями;
г) супроводжувальні пояснення – лаконічні направляючі коментарії;
д) зауваження – це висловлення, що схвалюють або не схвалюють дії під час виконання завдань;
е) оціночні судження – оцінка виконання вправи з поясненням помилок, причин удач та невдач;
є) використання зовнішньої й внутрішньої мови самих учнів:
- усні повідомлення – звіти, заїмо пояснення, само проказування, само прикази, само оцінки тощо;
- ідеомоторні вправи – відтворення рухових дій з концентрацією уваги на вирішальних моментах;
- емоціональний настрій на попередню дію за допомогою живих хвилюючих образів;
- аутогенне тренування – прийоми само вселяння.
2. Методи наочності:
а) показ рухової дії – являє собою предмет вивчення й удосконалення;
б) демонстрація наочних аналогів (моделей, копій, подоб) – відображають структуру, біомеханіку, умови виконання вправи;
в) демонстрація графічних й аналогічних наочних посібників (малюнків, схем, фотографій, контурограм тощо) в статичному положенні;
г) предметно-модельна й макетна демонстрація елементів техніки фізичних вправ за допомогою муляжей-моделей людського тіла або ситуацій, що виникають при виконанні фізичних вправ;
д) кіно й відео магнітофонна демонстрація – динамічне положення тіла гімнаста в швидкому й повільному темпі, стоп-кадр;
е) введення в обстановку дії наочних орієнтирів – предметних або символічних;
є) застосування звукових сигналів;
ж) застосування тренажерів.
3. Методи практичної дії.
3.1. Метод цілісного розучування вправ (в початковій гімнастиці) – шляхом розучування вправ у цілому.
При розучувані вправи використовують:
а) підвідні вправи;
б) прийоми цілісного розучування вправи:
- самостійне виконання вправи;
- виконання вправи з направляючою допомогою – допомога надається в основних діях;
- уповільнену проводку;
- швидку направляючу проводку;
- виконання вправи на тренажерах.
3.2. Метод розчленованого розучування (підвищити доступність вправи при розучуванні) – шляхом розучування вправ по частинам.
При розучувані вправи використовують наступні правила:
а) виконання вправи без зміни її структури;
б) повинні бути охвачені усі фази цілої вправи;
в) розучувати лише тільки ті фази вправи, що можуть бути під контролем гімнаста або тренера;
г) при виконанні частини вправи якомога менше сторонньої рухової інформації.
Прийоми розучування вправи розчленованим способом:
- засвоєння основних положень;
- тимчасова фіксація положення;
- проводка в обраній фазі руху;
- імітація руху;
- зміна вихідного й кінцевого положень руху.
3.3. Метод сполученої вправи – цілісне виконання руху в умовах додаткових навантажень, що розвивають фізичні якості без зміни структури руху.
3.4. Метод вибіркової спрямованої вправи – вплив на ті чи інші рухові якості й окремі функціональні системи організму за допомогою спеціальних вправ.
3.5. Метод варіативної (змінної) вправи – спрямована зміна факторів, що впливають (швидкість, темп, ритм, траєкторію, тривалість, зміна інтервалів відпочинку, додаткове обтяження тощо) по ходу виконання вправи.
3.6. Метод інтервальної вправи – система чергування навантаження з нормованими інтервалами відпочинку.