2.2. План семінарського заняття

1. Поява Київської держави.

1. Суспільство Київської Русі.

1. Адміністративний устрій і управління в Київській Русі.

1. Розвиток права в Київській Русі .

1. «Руська Правда» як пам’ятка з історії розвитку права Київської Русі:

• історичні дослідження, загальна характеристика змісту;

• норми кримінального права;

• інститути цивільного права;

• поняття злочину і система покарань, процес.

1. Суспільно-політичний розвиток Галицько-Волинської Русі.

1. Система управління і розвиток права в Галицько-Волинсь­кій державі.

Теми рефератів

1. Реформи Володимира Великого (Святого) та Ярослава Муд­рого, їх зміст та значення.

1. Органи народовладдя, їх функції і роль у княжій Україні.

2.3. Термінологічний словник

Баскак — спеціальний представник Золотої Орди, який слідкував за повнотою та своєчасністю надходження данини.

Варяги — так на Русі наприкінці VIII—IX ст. називали мешканців Скандинавії — учасників військових походів.

Васалітет — система відносин особистої залежності одних феодалів (васалів) від інших (сюзеренів).

Великий князь — титул князя, який очолював феодальну ієрархію удільних князів Київської Русі.

Вервь — 1) сільська (територіальна) община, яка являла собою спілку індивідуальних господарств, у власності яких знаходилося житло, засоби і продукти праці; 2) орган селянського самоуправління.

Воєвода — воєначальник. У соціальній ієрархії Київської Русі стояв нижче князя і вище боярина.

Волость — у Київській Русі з к. XI ст. територія, підвладна князеві. У XII ст. була тотожня «землі» й означала певну, як правило, велику область.

Вотчина — комплекс феодальної земельної власності (земля, будів­лі, реманент) та пов’язаних з нею прав на феодально залежних селян.

Віра — штраф за вбивство вільного в Київській Русі.

Данина — первинна форма економічної реалізації феодальної земельної власності. Платежі, які збиралися в натуральній, пізніше в грошовій формі (податки).

Десятинна система управління — це родо-племінна система управління ранньодержавних слов’янських об’єднань VI—I пол. IX ст., що грунтувалася на розподілі чоловіків-воїнів на десятки, сотні і т.д.

Домен — феодальна земельна власність.

Князь — у східних слов’ян вождь, воєначальник племені (союзу племен), який обирався з числа родоплемінної знаті. В період раннього феодалізму — голова держави.

Патріархальне рабство — це форма експлуатації, при якій праця рабів не була основою економічного життя, а застосовувалась обмежено.

Церковна десятина — в Київській Русі податок на користь церкви (10% прибутку).

2.4. Навчальні завдання

1. Користуючись текстом посібника і рекомендованою літературою, складіть таблицю головних першоджерел з вивчення історії держави і права княжої України.

1. Користуючись текстом посібника, поясніть взаємозв’язки владних інститутів у Київській Русі, розкрийте їх функції і компетенцію.

1. Складіть схему судового устрою Київської держави.

1. Користуючись текстом посібника і рекомендованою літературою, охарактеризуйте функції церкви в Київській державі. Порівняйте з компетенцією церкви в Галицько-Волинській Русі.

1. На підставі вивчення тексту «Руської Правди» зробіть таблицю покарань, що застосовувалися в Київській Русі.

1. Складіть схему суспільного устрою Галицько-Волинської Русі.

1. Зробіть таблицю відмінностей двірсько-вотчинної системи управління в Київській Русі від родоплемінної (десятинної).

1. Користуючись рекомендованою літературою, зробіть конспект про походження тризуба як державного символу Київської Русі.