- •З. І. Боярська історія держави і права україїни Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни
- •Анотація
- •1.1. Методичні вказівки
- •1 Питання. Античні міста-поліси півдня України. Боспорське царство
- •2 Питання. Держави степовиків. Скіфи. Сармати. Гуни
- •3 Питання. Ранньослов’янська державність
- •1.2. План семінарського заняття
- •1.3. Термінологічний словник
- •1.4. Навчальні завдання
- •1.5. Завдання для перевірки знань
- •1.6. Джерела і література
- •Тема 2 Українська держава і право часів Київської Русі та періоду Галицько-Волинської держави
- •2.1. Методичні вказівки
- •1 Питання. Поява і розвиток Київської держави
- •2 Питання. Суспільний лад Київської Русі
- •3 Питання. Адміністративно-державний устрій Київської Русі
- •4 Питання. Право Київської Русі
- •5 Питання. Суди і процес у Київській Русі
- •6 Питання. Державний устрій і право Галицько-Волинської Русі
- •2.2. План семінарського заняття
- •2.3. Термінологічний словник
- •2.4. Навчальні завдання
- •2.5. Завдання для перевірки знань
- •2.6. Завдання блочно-модульного контролю
- •2.7. Джерела і література
- •Тема 3 Державно-політичний устрій і право в українських землях литовсько-польської доби
- •3.1. Методичні вказівки
- •1 Питання. Державно-політичний устрій і право в українських землях у складі Великого князівства Литовського і Польщі
- •Система управління в українських землях у складі великого князівства литовського
- •Державний лад великого князівства литовського
- •2 Питання. Етапи зближення Литви й Польщі
- •3 Питання. Держава і право в українських землях у складі Речі Посполитої
- •Система управління в українських землях у складі речі посполитої
- •Державний лад речі посполитої
- •4 Питання. Поява українського козацтва
- •3.2. План семінарського заняття
- •3.3. Термінологічний словник
- •3.4. Навчальні завдання
- •3.5. Завдання для перевірки знань
- •3.6. Джерела і література
- •Тема 4 Українська козацько-гетьманська держава і право (іі пол. XVII ст.—XVIII ст.)
- •4. 1. Методичні вказівки
- •1 Питання. Формування, суспільно-політичний та адміністративний устрій Української козацько-гетьманської держави Богдана Хмельницького
- •Державне управління в козацькій державі
- •2 Питання. Правова система Української козацько-гетьманської держави. Суд і процес
- •3 Питання. Юридичне оформлення об’єднання України з Росією
- •4 Питання. Політичні та правові проблеми переходу України під владу Московської держави і Речі Посполитої після смерті Богдана Хмельницького
- •5 Питання. Адміністративно-політичний устрій українських земель у складі Росії. Зміни в суспільних відносинах
- •6 Питання. Конституція Пилипа Орлика 1710 р.
- •7 Питання. Кодифікація та основні риси права України-Гетьманщини. Суд і процес
- •4.2. План семінарського заняття
- •Теми рефератів
- •4. 3. Термінологічний словник
- •4.4. Навчальні завдання
- •4.5. Завдання для перевірки знань
- •4.6. Завдання блочно-модульного контролю
- •4.7. Джерела і література
- •5.1. Методичні вказівки
- •5 Питання. Створення і діяльність Державної Думи в Російській імперії. Західноукраїнські землі в 1905—1917 рр.
- •3 Червня 1907 р. Другу Державну Думу було розпущено. Новий виборчий закон від 3 червня 1907 р. Назвали державним заколотом. За ним надавалися переваги у виборах лише великим землевласникам.
- •5.2. План семінарського заняття
- •5.3. Термінологічний словник
- •5.4. Навчальні завдання
- •5.5. Завдання для перевірки знань
- •5.6. Джерела і література
- •1 Питання. Національна революція в Україні. Створення й діяльність Центральної Ради
- •16 Грудня 1917 року Центральна Рада затвердила законопроект про утворення тимчасового Генерального суду (до скликання Всеукраїнських Установчих зборів).
- •2 Питання. Українська держава за гетьмана п. Скоропадського та Директорії
- •19 Червня 1918 року приймається закон, за яким губернські старости отримують право розпуску таких органів самоврядування, як земські збори і управи, міські думи.
- •3 Питання. Проголошення і діяльність зунр
- •6. 2. План семінарського заняття
- •Теми рефератів
- •6.3. Термінологічний словник
- •6. 4. Навчальні завдання
- •6. 5. Завдання для перевірки знань
- •6.6. Завдання блочно-модульного контролю
- •6.7. Джерела і література
- •7. 1. Методичні вказівки
- •1 Питання. Формування радянської державності в Україні (1917—1920 рр.)
- •2 Питання. Соціалістична державність і право в Україні (1921—1929 рр.)
- •3 Питання. Державність і право України в 30—35 рр. Хх ст.
- •7.2. План семінарського заняття
- •7.3. Термінологічний словник
- •7.4. Навчальні завдання
- •7.5. Завдання для перевірки знань
- •7.6. Джерела і література
- •8.1. Методичні вказівки
- •1 Питання. Держава і право України в 1936—1940 рр.
- •2 Питання. Державність і право західноукраїнських земель між двома світовими війнами
- •3 Питання. Державно-правовий статус українських земель у період II світової війни
- •4 Питання. Держава і право України в повоєнні роки і період десталінізації (1945—I пол. 1960-х рр.)
- •5 Питання. Держава і право України в період неототалітарного режиму (середина 1960-х — середина 1980-х рр.)
- •6 Питання. Держава і право України періоду перебудови (1985—1991 рр.)
- •8.2. План семінарського заняття
- •8.3. Термінологічний словник
- •8.4. Навчальні завдання
- •8. 5. Завдання для перевірки знань
- •8. 6. Джерела і література
- •Додатки
- •Русская Правда Пространной редакции (по Троицкому списку)
- •3. ...Если кто злоумышленно убьет княжа мужа, а убийцу (люди) искать не будут, то виру 80 гривен платит вервь, в которой найден убитый; если же убитый простолюдин, то 40 гривен.
- •Народе український і всі народи України!
Тема 4 Українська козацько-гетьманська держава і право (іі пол. XVII ст.—XVIII ст.)
-
Формування, суспільно-політичний та адміністративний устрій Української козацько-гетьманської держави Богдана Хмельницького.
-
Правова система Української козацько-гетьманської держави. Суд і процес.
-
Юридичне оформлення об’єднання України з Росією.
-
Політичні та правові проблеми переходу України під владу Московської держави і Речі Посполитої після смерті Богдана Хмельницького.
-
Адміністративно-політичний устрій українських земель у складі Росії. Зміни в суспільних відносинах.
-
Конституція Пилипа Орлика 1710 р.
-
Кодифікація та основні риси права України-Гетьманщини. Суд і процес.
4. 1. Методичні вказівки
1 Питання. Формування, суспільно-політичний та адміністративний устрій Української козацько-гетьманської держави Богдана Хмельницького
В даному питанні студенти повинні розкрити історичні передумови національно-визвольної війни українського народу, що вибухнула навесні 1648 р., і початку періоду відродження української державності.
Слід наголосити, що прийняті у Речі Посполитій «Статті для заспокоєння руського народу» 1632 р., а також «Ординація війська Запорозького реєстрового» 1638 р. не зупинили, а навпаки, сприяли подальшому наступу польських феодалів. Тому напередодні народно-визвольної війни соціально-економічні, політичні та національно-релігійні суперечності в Україні значно загострилися.
Слід зазначити, що війна українського народу за своєю суттю і рушійними силами була антикріпосницькою, антифеодальною, а за політичною спрямованістю — народно-визвольною.
У ході війни, незважаючи на різні кінцеві цілі, практично всі соціальні верстви України об’єдналися проти спільного ворога — Речі Посполитої. Визвольна боротьба українського народу певною мірою мала інтернаціональний характер, у ній брали участь представники 23 націй і народностей.
Особливо яскраво антифеодальний характер війни проявився після Зборівського договору 1649 р., умови якого не сприйняли селяни і рядове козацтво, яке не потрапило до реєстру. Всі вони за умовами договору мусили переходити у підданство до польських панів.
7 серпня 1649 р. у Зборові відбулися українсько-польські переговори, де козацька старшина висунула 18 вимог. 8 серпня 1649 р. була обнародувана «Декларація його королівської милості війську Запорозькому», яка отримала назву Зборівська угода.
Цим нормативним актом встановлювалося, що:
-
кордони українсько-козацької території по лінії Дністер-Ямпіль-Брацлав-Вінниця-Погребище-Паволоч-Коростишів-Горностайпіль-Димер-Дніпро-Остер-Чернігів-Ніжин-Ромни;
-
реєстр війська запорозького 40 тис. чоловік із підтвердженням усіх попередніх вольностей;
-
на козацькій території не було присутності коронного війська;
-
всі посади в Україні повинні були обіймати особи православної віри;
-
київський митрополит отримав місце в сенаті;
-
єзуїти не мали права проживати в українських містах;
-
питання про Берестейську унію виносилося для обговорення на засідання польського сейму.
У спеціальному привілеї король підтвердив усі попередні права та вольності козацтва. Таким чином, укладанням Зборівської угоди відбулося правове визнання української державності на території трьох воєводств — Київського, Чернігівського і Брацлавського. Будівничими цієї держави стали українська шляхта і козацька старшина.
Ознаками Української козацько-гетьманської держави були: наявність власної території, незалежна публічна влада, наявність фінансово-податкової системи, права і судочинства.
Необхідно зазначити, що при формуванні Козацької держави враховувався досвід військової полково-сотенної організації Запорозької Січі, яка була перенесена на визначені території і стала єдиною політично-адміністративною, військовою і судовою владою в Україні. Публічна влада складалася з трьох урядів: генерального, очолюваного гетьманом, полкового і сотенного, який у свою чергу у військовому відношенні поділявся на курені по 20-30 козаків у кожному. Генеральний уряд був вищим розпорядчим, виконавчим і судовим органом держави. Вищим органом влади формально вважалася військова рада. Але вона не була постійнодіючим органом і скликалася для вирішення найважливіших питань: ведення війни, обрання генерального уряду тощо.
Гетьман України був правителем України, главою генерального уряду. Він мав широкі державновладні повноваження — законодавчі, виконавчі, судові, скликав ради.
Вища судова інстанція — Військова (козацька) рада.
Уряд складався з генеральної старшини, яка очолювала окремі галузі управління. Наприклад, за військові справи і матеріальне забезпечення відповідали генеральний обозний, осавул, хорунжий.
Генеральний обозний був другою посадовою особою в державі після гетьмана. Генеральний бунчужний охороняв знаки гідності гетьманської влади; генеральний писар опікувався зовнішніми відносинами, генеральний суддя очолював найвищий судовий орган, який був апеляційною інстанцією для полкових і сотенних судів, а справами скарбниці відав генеральний підскарбій.
В адміністративному відношенні Україна за часів Богдана Хмельницького поділялася на полки. Так, за Зборівською угодою 1649 р. встановлювалося 9 полків на правому березі і 7 на лівому, 272 сотні. 1650 року було вже 20 полків. Полки поділялися на сотні з селами та містечками. Здійснювали управління відповідно полкові та сотенні уряди. У великих містах здійснювали управління магістрати, в малих привілейованих — отамани. У звичайних містах управляли виборні городові, а в селах — сільські отамани.
За Зборівською угодою козацький реєстр встановлювався у 40 тис., а в цілому за період 1648—1654 рр. українська армія сягала 300 тис.
Козацьке військо мало чітку організацію і складалося з полків (полк — від 5 до 20 тис. козаків), полк поділявся на сотні (від 200 до 250 козаків), а сотні — на курені (до 30 чол.).
В часи Козацької держави військова служба була безкоштовною. Козаки жили за рахунок визволених колишніх королівських і панських земель. Частина цих земель залишалася для загальновійськових потреб, так звані «рангові» землі діставала козацька старшина, а деякі землі призначалися для утримання артилерії. Військо сплачувало державні податки, які визначав державний скарб (казна). Військовими доходами відала генеральна скарбова канцелярія, очолювана генеральним підскарбієм. У його підпорядкуванні були комісари в полках і комісарські десятники в сотнях.
Необхідно звернути увагу на те, що з визволенням України з-під влади Речі Посполитої та утворенням самостійної держави її фінансова політика набула суверенного характеру. Так, податки збиралися з селян і міських жителів, козаки від податків звільнялися.
Податками також відав генеральний підскарбій. Значні доходи державі давали податки з меду, горілки, пива, різних промислів. Товари, імпортовані в Україну, обкладалися ввізним митом.
У ході формування української державності українська мова стає державною мовою. Нею писалися не лише внутрішні акти і документи, вона була у вжитку й у міжнародних відносинах.
Міжнародні зв’язки Козацької України були достатньо широкими: з Росією, Туреччиною, Кримом, Трансільванією, Молдавією, Венецією, Валахією, Швецією, Угорщиною. Сам хід визвольної війни вимагав таких зв’язків. Є свідчення про визнання України Австрією, Персією, Францією, Англією.
Зазначимо особливості української державності: виборність органів публічної влади, значна роль колективних органів (військових рад). Саме в цих особливостях були закладені основи республіканської форми правління.
Схема 1