- •Опорний конспект лекцій з навчальної дисципліни «історія української культури»
- •6.030509 «Облік і аудит»
- •Опорний конспект лекцій з дисципліни «історія української культури»
- •Тема 1. Предмет та методологічні основи вивчення культури як історичного процесу
- •Література
- •Культура як складний суспільний феномен. Культура і прогрес суспільства
- •2. Формування уявлень про самобутність національної культури
- •3. Світова і національна культури: взаємозв’язок та взаємодія. Періодизація історії української культури
- •Основні концепції етногенезу українців
- •3. Своєрідність та періодизація історії української культури
- •Періодизація історії української культури
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2. Культура на українських землях у найдавніші часи План
- •Література
- •1. Початок формування людської цивілізації на території України. Культура первісних племен.
- •Ранній палеоліт (від появи людини до 150 тис. Років тому)
- •Середній палеоліт (150—35 тис. Років тому)
- •Пізній палеоліт (35—11 тис. Років тому)
- •Мезоліт (10—6 тис. Років тому)
- •Неоліт (VI—IV тис. До н. Є.)
- •Характерні ознаки неолітичної революції
- •Енеоліт (IV—III тис. До н. Є.)
- •Бронзовий вік (II—I тис. До н. Є.)
- •2. Культура кіммерійців, скіфів, греків, сарматів на українських землях
- •3. Язичницька культура давніх слов’ян
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3. Культура Київської Русі
- •Література
- •1. Витоки та спадковість культури Київської Русі
- •2. Матеріальна і духовна культура східних слов’ян
- •Духовна культура
- •3. Поширення християнської культури на українських землях
- •Тема 4. Культура України у хіv- хvіі ст. План
- •Література
- •1. Специфіка життя українців у складі Литви і Польської держави та вплив політичних процесів на культурне життя
- •Загальні наслідки панування орди і Литви на землях Київської Русі
- •2. Вплив гуманізму та Відродження на розвиток української культури
- •3.Розвиток освіти, літератури та мистецтва на українських землях
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5. Культура козацької держави та її трансформація План
- •Література
- •1. Початок колонізації південної України та формування поліетнічного складу населення
- •2. Внутрішній лад, побут та соціальний склад Запорізької Січі
- •Динаміка зростання козацького реєстру у 1572-1649 рр.
- •3. Розвиток літератури, мистецтва та освіти козацької доби
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6. Розвиток культури в Україні у другій половині хvіі-хvііі ст. План
- •Література
- •Білик б.І., Горбань ю.А. Та ін. Історія української та зарубіжної культури: Навчальний посібник /с.М. Клапчук, в.Ф. Остафійчук. – к.: Вища школа, 1999.- 326 с.
- •Крип’якевич і. Історія української культури / і. Крип’якевич. - 3-тє вид. – к.: Либідь, 2000.- 656 с.
- •Києво-Могилянська академія як центр української культури
- •2. Українська література, музика та філософська культура
- •3. Господарське життя, побут та культура Слобідської України
- •4. Архітектура і образотворче мистецтво. Українська церква
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7. Українське національно-культурне відродження ( кінець хvііі- початок хх ст.) План
- •Література
- •Білик б.І., Горбань ю.А. Та ін. Історія української та зарубіжної культури: Навчальний посібник /с.М. Клапчук, в.Ф. Остафійчук. – к.: Вища школа, 1999.- 326 с.
- •Крип’якевич і. Історія української культури / і. Крип’якевич. - 3-тє вид. – к.: Либідь, 2000.- 656 с.
- •Господарське життя та пробудження національної самосвідомості на українських землях
- •2. Становлення і розвиток культурно-освітнього та політичного життя України. Дослідження української історії та фольклору
- •3. Розвиток української літератури, музики, театрального мистецтва
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 8. Становлення і розвиток радянської української культури
- •4. Політико-ідеологічна реакція у післявоєнні роки у сфері культури та освіти
- •Білик б.І., Горбань ю.А. Та ін. Історія української та зарубіжної культури: Навчальний посібник /с.М. Клапчук, в.Ф. Остафійчук. – к.: Вища школа, 1999.- 326 с.
- •Чинники, що гальмували розвиток культури в Україні:
- •2.Формування «пролетарської» революційної культури і науки
- •Головними напрямами діяльності більшовиків у сфері культури були:
- •3.Стан культури в період Другої світової війни
- •4. Політико-ідеологічна реакція у післявоєнні роки у сфері культури та освіти
- •Розвиток музичної культури, образотворчого мистецтва та архітектури у 20-30-х рр.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 9. Українська культура в другій половині 60-80-х рр. Новітня українська культура План
- •1. Вплив тоталітарно-бюрократичної системи на культурне життя і розвиток освіти та науки
- •2. Початок перебудови і культурний процес у другій половині 80-х рр.
- •3. Українське національне відродження у 90-х рр. Проблеми української культури в контексті світового розвитку.
- •Питання для самоконтролю
2. Матеріальна і духовна культура східних слов’ян
Основні заняття і суспільні відносини. Основою культури Київської Русі була багатовікова самобутня культурна традиція східнослов'янських племен. Археологічні матеріали свідчать, що до середини I тисячоліття нашої ери в господарському укладі слов'ян давно вже переважало землеробство - підсічно-вогневе в поліській зоні й орне - у лісостепу. Для обробки землі предки сучасних українців застосовували плуг і соху, використовували тяглову силу волів і коней. До цього часу в лісостепу давно переважало двопілля - одне поле засівалося, а друге залишалося під паром. Скотарство, полювання, рибальство і бортництво (лісове бджільництво) для основного населення Русі стали до того часу підсобними, хоч і дуже важливими, промислами. Досить високого рівня досягло до Х віку і ремесло. Виготовленням виробів із заліза і кольорових металів займалися переважно майстри-професіонали. Ковальська справа вважалася заняттям почесним і навіть чаклунським. Розвивалися гончарна справа, ткацтво, вичинка й обробка шкіри, різьблення по каменю і дереву. З льону, конопель і вовни слов'янки ткали чудові сукна і полотна, їм було знайоме складне малюнкове ткання і вишивка. Високим умінням відрізнялися майстри обробки шкір. Недаремно в усній народній творчості склалися оповіді про кожем'як - людей умілих, сильних і відважних. Усього ж дослідники нараховують у названий час в давньоруських містах від шістдесяти до ста різних ремісничих спеціальностей. Спеціалізація при цьому йшла не за матеріалом, а за готовим виробом: мечники, щитники, сідельники, ювеліри займали в містах цілі вулиці. Щоб виготувати свій виріб від початку до кінця, кожний з майстрів повинен був володіти принаймні декількома спеціальностями.
Відбувалося швидке зростання міст. Якщо ще в VI ст. готський історик Йордан писав, що у слов'ян “замість міст ліс і болота”, то в IX ст. скандинави називали Русь Гардарікою - “країною міст”. До початку Х ст. в літописах згадуються понад 20 міст, до ХII ст. - біля 200, а перед татаро-монгольським нашестям - вже більше 300 міст і фортець. Поступовий і неухильний розвиток східних слов'ян обумовив розкладання первісних відносин. Хоч економічною основою суспільства була родова власність общини на землю, все ж мала сім'я найближчих родичів починає відігравати дедалі значнішу роль. Літопис "Повість временних літ" свідчить, що у східних слов'ян переважала парна патріархальна сім'я, багатожонство зустрічалося рідко. Родова община називалася "мир" або "вервь" (вірьовкою відмірювали наділи землі общинникам). За спостереженнями середньовічних західних письменників, крадіжка і обман у слов'ян зустрічалися настільки рідко, що вони не замикали своїх скринь з добром. Члени общини були пов'язані круговою порукою, діяв закон кровної помсти. Пізніше традиційне (звичаєве) право було нелегко замінити державним. Процес впровадження першого писаного закону “Руської правди” (ХІ-ХІІ ст.) супроводжувався численними конфліктами, описаними літописом.
Військова культура. Як і в інших народів, князівська влада у слов'ян на стадії розкладання суспільного ладу і військової демократії підкорялася раді старійшин і загальним племінним зборам. Більшість воїнів йшла у похід піхотою, маючи лук і стріли, невеликі щити та списи. Важкого обладунку, на відміну від середньовічних рицарів, у слов'янських воїнів не було. У бою, як відмічає Прокопій Кесарійський, слов'яни були мужні і безстрашні. У IX-X ст. широко використовуються такі види зброї і спорядження, як важкі мечі, метальні машини (мортири, катапульти), кистені на ланцюгу або ремені, бойові сокири, булави, дротики. Пізніше з'явилася кіннота, використовуються кольчуга, шолом. Вже у VI ст. руські князі мали вітрильно-весельні кораблі, які досягали берегів Візантії. З перетворенням князівської влади у спадкову і її зміцненням дружина поступово стає частиною державного апарату.