- •Опорний конспект лекцій з навчальної дисципліни «історія української культури»
- •6.030509 «Облік і аудит»
- •Опорний конспект лекцій з дисципліни «історія української культури»
- •Тема 1. Предмет та методологічні основи вивчення культури як історичного процесу
- •Література
- •Культура як складний суспільний феномен. Культура і прогрес суспільства
- •2. Формування уявлень про самобутність національної культури
- •3. Світова і національна культури: взаємозв’язок та взаємодія. Періодизація історії української культури
- •Основні концепції етногенезу українців
- •3. Своєрідність та періодизація історії української культури
- •Періодизація історії української культури
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2. Культура на українських землях у найдавніші часи План
- •Література
- •1. Початок формування людської цивілізації на території України. Культура первісних племен.
- •Ранній палеоліт (від появи людини до 150 тис. Років тому)
- •Середній палеоліт (150—35 тис. Років тому)
- •Пізній палеоліт (35—11 тис. Років тому)
- •Мезоліт (10—6 тис. Років тому)
- •Неоліт (VI—IV тис. До н. Є.)
- •Характерні ознаки неолітичної революції
- •Енеоліт (IV—III тис. До н. Є.)
- •Бронзовий вік (II—I тис. До н. Є.)
- •2. Культура кіммерійців, скіфів, греків, сарматів на українських землях
- •3. Язичницька культура давніх слов’ян
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3. Культура Київської Русі
- •Література
- •1. Витоки та спадковість культури Київської Русі
- •2. Матеріальна і духовна культура східних слов’ян
- •Духовна культура
- •3. Поширення християнської культури на українських землях
- •Тема 4. Культура України у хіv- хvіі ст. План
- •Література
- •1. Специфіка життя українців у складі Литви і Польської держави та вплив політичних процесів на культурне життя
- •Загальні наслідки панування орди і Литви на землях Київської Русі
- •2. Вплив гуманізму та Відродження на розвиток української культури
- •3.Розвиток освіти, літератури та мистецтва на українських землях
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5. Культура козацької держави та її трансформація План
- •Література
- •1. Початок колонізації південної України та формування поліетнічного складу населення
- •2. Внутрішній лад, побут та соціальний склад Запорізької Січі
- •Динаміка зростання козацького реєстру у 1572-1649 рр.
- •3. Розвиток літератури, мистецтва та освіти козацької доби
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6. Розвиток культури в Україні у другій половині хvіі-хvііі ст. План
- •Література
- •Білик б.І., Горбань ю.А. Та ін. Історія української та зарубіжної культури: Навчальний посібник /с.М. Клапчук, в.Ф. Остафійчук. – к.: Вища школа, 1999.- 326 с.
- •Крип’якевич і. Історія української культури / і. Крип’якевич. - 3-тє вид. – к.: Либідь, 2000.- 656 с.
- •Києво-Могилянська академія як центр української культури
- •2. Українська література, музика та філософська культура
- •3. Господарське життя, побут та культура Слобідської України
- •4. Архітектура і образотворче мистецтво. Українська церква
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7. Українське національно-культурне відродження ( кінець хvііі- початок хх ст.) План
- •Література
- •Білик б.І., Горбань ю.А. Та ін. Історія української та зарубіжної культури: Навчальний посібник /с.М. Клапчук, в.Ф. Остафійчук. – к.: Вища школа, 1999.- 326 с.
- •Крип’якевич і. Історія української культури / і. Крип’якевич. - 3-тє вид. – к.: Либідь, 2000.- 656 с.
- •Господарське життя та пробудження національної самосвідомості на українських землях
- •2. Становлення і розвиток культурно-освітнього та політичного життя України. Дослідження української історії та фольклору
- •3. Розвиток української літератури, музики, театрального мистецтва
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 8. Становлення і розвиток радянської української культури
- •4. Політико-ідеологічна реакція у післявоєнні роки у сфері культури та освіти
- •Білик б.І., Горбань ю.А. Та ін. Історія української та зарубіжної культури: Навчальний посібник /с.М. Клапчук, в.Ф. Остафійчук. – к.: Вища школа, 1999.- 326 с.
- •Чинники, що гальмували розвиток культури в Україні:
- •2.Формування «пролетарської» революційної культури і науки
- •Головними напрямами діяльності більшовиків у сфері культури були:
- •3.Стан культури в період Другої світової війни
- •4. Політико-ідеологічна реакція у післявоєнні роки у сфері культури та освіти
- •Розвиток музичної культури, образотворчого мистецтва та архітектури у 20-30-х рр.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 9. Українська культура в другій половині 60-80-х рр. Новітня українська культура План
- •1. Вплив тоталітарно-бюрократичної системи на культурне життя і розвиток освіти та науки
- •2. Початок перебудови і культурний процес у другій половині 80-х рр.
- •3. Українське національне відродження у 90-х рр. Проблеми української культури в контексті світового розвитку.
- •Питання для самоконтролю
Питання для самоконтролю
-
Які особливості колонізації південних українських земель, Правобережної та Лівобережної України?
-
Які етнічні групи оселилися на території України у ХVІ – ХVІІ ст.?
-
Охарактеризувати соціальний устрій України у ХVІ – ХVІІ ст.?
-
Які особливості має архітектура та фортифікаційне будівництво на українських землях напередодні Хмельниччини?
-
Які традиції та культуру має козацтво Запорізької Січі?
-
Як «козацьке барокко» втілює у себе елементи європейського мистецтва?
Тема 6. Розвиток культури в Україні у другій половині хvіі-хvііі ст. План
1. Києво-Могилянська академія як центр української культури.
2. Українська література, музика та філософська культура
3. Господарське життя, побут та культура Слобідської України.
4. Архітектура і образотворче мистецтво. Українська церква у ХVІІ-ХVІІІ ст.
Література
-
Хижняк З.І. Києво-Могилянська академія. Суспільно-політичні передумови виникнення вищої школи на Україні/ З.І. Хижняк. - К.:Знання, 1991.- 80 с.
-
Львовский университет.1661-1986/ В.П. Чугаев, С.А. Марчук и др.- Львов: Изд-во при Львовском ун-те, 1986.- 146 с.
-
Посохова Л.Ю. Харківський колегіум. ХVІІІ- перша половина ХІХ ст./ Л.Ю. Посохова. - Х.: Бізнес Ін форм, 1999.- 168 с.
-
Хижняк З.И. Киево-Могилянская академія/ З.И. Хижняк. -К.: Вища школа,1988.-268 с.
-
Білик б.І., Горбань ю.А. Та ін. Історія української та зарубіжної культури: Навчальний посібник /с.М. Клапчук, в.Ф. Остафійчук. – к.: Вища школа, 1999.- 326 с.
-
Крип’якевич і. Історія української культури / і. Крип’якевич. - 3-тє вид. – к.: Либідь, 2000.- 656 с.
-
Історія світової та української культури: Підручник для вищих закладів освіти/ В.А. Греченко, І.В. Чорний, В.А. Кушнерук, В.А. Режко. - К.: Літера ЛТД, 2006. - 480 с.
Ключові терміни і поняття: Києво-Могілянська академія, ректор, префект, ліценціат, бакалавр, магістр, полемічна література, літописи, драматургія,вертеп, українське бароко
-
Києво-Могилянська академія як центр української культури
Важливим осередком освіти і культури в Україні став Києво-Могилянський колегіум (академія), який відкрився у 1632 р. шляхом об’єднання Київської братської школи і Лаврської школи, яку заснував П. Могила. Це був перший вищий навчальний заклад на території України, Росії і Білорусії, який поєднав візантійсько-слов’янські і європейські освітні традиції. Так, викладалися сім «вільних наук», відкривалися вищі класи - поетики, риторики, філософії і астрономії, було введено викладання теології, що було дозволено тільки вищим школам.
У 18 ст. структура академій і колегіумів, які діяли в Україні, повністю відповідала європейським зразкам функціонування вищих навчальних закладів. На чолі закладу був ректор, який контролював навчальний процес, відвідував заняття, наглядав за діяльністю викладачів, відав фінансовими і господарчими справами. Допомагав ректору префект, який наглядав за поведінкою учнів. Процес навчання теж був аналогічним усім європейським університетам. Так, протягом 2-3 років студенти вивчали філософію Аристотеля в теологічній християнській інтерпретації, в обмеженому об’ємі надавалися знання з історії, географії, грецької мови. Потім студенти отримували протягом 4 років богословську підготовку, опановуючи засади схоластики і догматизму на латині. Негативним моментом навчання було постійне заучування догм, що робило процес навчання досить непродуктивним. Не допускалися будь-які сумніви і обговорення стосовно змісту і розуміння догматичних положень. Ті, хто наважувався це зробити, вважалися інакодумцями-єретиками і терпіли жорсткі утиски. Таким чином, студенти вивчали слов'янські, латинську, грецьку та західноєвропейські мови, історію, географію, математику, астрономію, природознавство, богослов'я. Фіналом навчання було здобуття наукових ступенів – ліценціата, бакалавра, магістра і доктора наук. Випускники вузів ставали освіченими фахівцями, які стояли на сторожі захисту інтересів церкви і зміцнювали позиції державної монархічної влади.
Студенти вчилися дискутувати і відстоювати свої погляди. Вони пробували сили в ораторському мистецтві, намагалися дохідливо і ясно висловлювати власні думки.
Поступове просування ідей Відродження і Просвітництва відбилися й на характері української вищої освіти. Розвиток науки, підготовка вчених стало основним завданням в діяльності усіх вищих навчальних закладів як Європи, так й України. Так, у навчанні пропагувалися ідеї європейських вчених-гуманістів Е. Роттердамського, Я. Коменського, праці співвітчизників І.Гізеля, С. Яворського, Ф. Прокоповича. В основу філософських курсів були покладені системи Лейбніца, Вольфа, Ф. Аквінського та ін. Характерною ознакою розвитку і високого статусу вищих навчальних закладів в Україні був притік студентів з різних держав. Так, у Київській академії з ХVІІІ ст. вчилися студенти з Молдавії, Валахії, Болгарії, Греції та ін. Зміцнювалися зв’язки науковців-українців з європейськими вченими. Так, І. Гізель листувався з І. Гербінієм, ректором протестантських шкіл Стокгольма, Риги, Вільно. Українські науковці мали зв’язки з німецькими філософами Х. Вольфом, Х. Томазіусом, А. Франке та ін. [6,с.239,247]. Зазнавала значних труднощів шкільна освіта на Правобережжі та західноукраїнських землях. Тут поступово приходили у занепад братські, а натомість відкривалися католицькі та уніатські навчальні заклади. Певні зрушення на правобережних українських землях відбулися лише після проведення польським урядом шкільної реформи. У краї було відкрито ряд нових навчальних закладів, налагоджено підготовку педагогічних кадрів.