- •Опорний конспект лекцій з навчальної дисципліни «історія української культури»
- •6.030509 «Облік і аудит»
- •Опорний конспект лекцій з дисципліни «історія української культури»
- •Тема 1. Предмет та методологічні основи вивчення культури як історичного процесу
- •Література
- •Культура як складний суспільний феномен. Культура і прогрес суспільства
- •2. Формування уявлень про самобутність національної культури
- •3. Світова і національна культури: взаємозв’язок та взаємодія. Періодизація історії української культури
- •Основні концепції етногенезу українців
- •3. Своєрідність та періодизація історії української культури
- •Періодизація історії української культури
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2. Культура на українських землях у найдавніші часи План
- •Література
- •1. Початок формування людської цивілізації на території України. Культура первісних племен.
- •Ранній палеоліт (від появи людини до 150 тис. Років тому)
- •Середній палеоліт (150—35 тис. Років тому)
- •Пізній палеоліт (35—11 тис. Років тому)
- •Мезоліт (10—6 тис. Років тому)
- •Неоліт (VI—IV тис. До н. Є.)
- •Характерні ознаки неолітичної революції
- •Енеоліт (IV—III тис. До н. Є.)
- •Бронзовий вік (II—I тис. До н. Є.)
- •2. Культура кіммерійців, скіфів, греків, сарматів на українських землях
- •3. Язичницька культура давніх слов’ян
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3. Культура Київської Русі
- •Література
- •1. Витоки та спадковість культури Київської Русі
- •2. Матеріальна і духовна культура східних слов’ян
- •Духовна культура
- •3. Поширення християнської культури на українських землях
- •Тема 4. Культура України у хіv- хvіі ст. План
- •Література
- •1. Специфіка життя українців у складі Литви і Польської держави та вплив політичних процесів на культурне життя
- •Загальні наслідки панування орди і Литви на землях Київської Русі
- •2. Вплив гуманізму та Відродження на розвиток української культури
- •3.Розвиток освіти, літератури та мистецтва на українських землях
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5. Культура козацької держави та її трансформація План
- •Література
- •1. Початок колонізації південної України та формування поліетнічного складу населення
- •2. Внутрішній лад, побут та соціальний склад Запорізької Січі
- •Динаміка зростання козацького реєстру у 1572-1649 рр.
- •3. Розвиток літератури, мистецтва та освіти козацької доби
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6. Розвиток культури в Україні у другій половині хvіі-хvііі ст. План
- •Література
- •Білик б.І., Горбань ю.А. Та ін. Історія української та зарубіжної культури: Навчальний посібник /с.М. Клапчук, в.Ф. Остафійчук. – к.: Вища школа, 1999.- 326 с.
- •Крип’якевич і. Історія української культури / і. Крип’якевич. - 3-тє вид. – к.: Либідь, 2000.- 656 с.
- •Києво-Могилянська академія як центр української культури
- •2. Українська література, музика та філософська культура
- •3. Господарське життя, побут та культура Слобідської України
- •4. Архітектура і образотворче мистецтво. Українська церква
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7. Українське національно-культурне відродження ( кінець хvііі- початок хх ст.) План
- •Література
- •Білик б.І., Горбань ю.А. Та ін. Історія української та зарубіжної культури: Навчальний посібник /с.М. Клапчук, в.Ф. Остафійчук. – к.: Вища школа, 1999.- 326 с.
- •Крип’якевич і. Історія української культури / і. Крип’якевич. - 3-тє вид. – к.: Либідь, 2000.- 656 с.
- •Господарське життя та пробудження національної самосвідомості на українських землях
- •2. Становлення і розвиток культурно-освітнього та політичного життя України. Дослідження української історії та фольклору
- •3. Розвиток української літератури, музики, театрального мистецтва
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 8. Становлення і розвиток радянської української культури
- •4. Політико-ідеологічна реакція у післявоєнні роки у сфері культури та освіти
- •Білик б.І., Горбань ю.А. Та ін. Історія української та зарубіжної культури: Навчальний посібник /с.М. Клапчук, в.Ф. Остафійчук. – к.: Вища школа, 1999.- 326 с.
- •Чинники, що гальмували розвиток культури в Україні:
- •2.Формування «пролетарської» революційної культури і науки
- •Головними напрямами діяльності більшовиків у сфері культури були:
- •3.Стан культури в період Другої світової війни
- •4. Політико-ідеологічна реакція у післявоєнні роки у сфері культури та освіти
- •Розвиток музичної культури, образотворчого мистецтва та архітектури у 20-30-х рр.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 9. Українська культура в другій половині 60-80-х рр. Новітня українська культура План
- •1. Вплив тоталітарно-бюрократичної системи на культурне життя і розвиток освіти та науки
- •2. Початок перебудови і культурний процес у другій половині 80-х рр.
- •3. Українське національне відродження у 90-х рр. Проблеми української культури в контексті світового розвитку.
- •Питання для самоконтролю
Основні концепції етногенезу українців
1) теорія “споконвічності” - українці існують стільки, скільки взагалі існує людина сучасного типу, тобто від 30-40 тис. до 2-3 млн. років;
2) теорія автохтонності (М.Грушевський), згідно з якою етнічну основу українців складало населення пізнього палеоліту, яке проживало на території України, а росіяни і білоруси мали свою окрему етнічну основу і територію проживання;
3) теорія “єдиної колиски” (яка була загальноприйнятою в СРСР у 30-80-і рр. ХХ ст.): зародження і розвиток трьох близьких слов'янських народів з єдиної древньоруської народності;
4) теорія “незалежного розвитку окремих східнослов'янських народів”, тобто українців, росіян, білорусів, яка набула поширення останнім часом.
Український етнос остаточно сформувався на рубежі XVI-XVII ст., причому каталізаторами цього процесу стали загроза фізичного знищення з боку Степу (утворення Кримського ханства - васала Османської імперії), національний гніт польської шляхти і внутрішня зрада еліти - перехід аристократії до католицтва і укладення церковної унії. На хвилі національної боротьби зросла й національна самосвідомість. Остання виявилася на побутовому рівні в усвідомленні своєї приналежності до “руського народу”, а на вищому, ідеологічному рівні - у боротьбі за національні права, за православ'я, за створення національних державних інститутів і атрибутів.
Складність етнічної історії українців відбилася і в різноманітності самоназв (етнонімів), назв з боку інших народів, а також назв країни і держави. З моменту зародження українського етносу ключовим було поняття Русь. Причому в різні періоди домінували такі його варіанти:
VI-XI ст. - Русь;
з 1395 р. - Мала Русь;
у XVII-XVIII ст. - Малоросія;
XIX ст. - початок ХХ ст. - Україна-Русь.
В етнічній історії українців можна виділити три ключові етнооб'єднуючі самоназви:
1) слов'яни (словени);
2) руси (руські, роси, русичі, русини);
3) українці (козаки).
Серед причин, які обумовили зменшення питомої ваги україномовного населення в Україні протягом ХХ ст. домінуюче місце займає русифікація, яка супроводжувала процес створення “радянського народу”.
3. Своєрідність та періодизація історії української культури
Традиції і побут українського народу, які мають багато загальнонаціональних рис, на сьогодні зберігають ряд територіальних особливостей, що зумовлені:
- характером історичного розвитку окремих реґіонів України; - природно-географічними умовами; - взаємозв'язками з іншими народами.
З історико-етнографічної точки зору на території України можна виділити такі культурно-історичні зони: 1. Середнє Придніпров'я (Надднiпрянщина); 2. Подiлля; 3. Слобожанщина і Полтавщина; 4. Полiсся; 5. Прикарпаття (Галичина); 6. Волинь; 7. Закарпаття. 8. Буковина; 9. Південь.
Найважливішою ознакою кожного народу є мова. Більшість українців розмовляють українською мовою, яка сформувалася на основі територіальних елементів давньоруської мови (хоча є й інші думки). Як вважає більшість дослідників, приблизно з другої половини ХII сторіччя починають виявлятися окремі відмінні риси української, російської і білоруської мов. Загалом процес формування розмовної української мови продовжувався до XVII ст. На ранньому етапі розвитку української народності в її мові зберігалися традиції літературної мови Київської Русі.
З XVIII ст. в українській літературній мові все більше розповсюджуються елементи, які базуються на живій народній мові. При цьому українська мова зберігала внутрішнє розділення на діалекти (середньопридніпровський, поліський, подільський, закарпатський тощо). Основою сучасної української літературної мови на рубежі XVIII-XIX ст. став середньопридніпровський (полтавсько-київський) діалект. У зв'язку з тим, що західноукраїнські землі перебували у складі Австро-Угорщини, літературна мова в цих областях мала ряд істотних особливостей, але була зрозуміла і жителям Східної України. Такі основні особливості розвитку українського етносу - дуже складного процесу, багато з проблем якого все ще залишаються суперечливими.