- •Опорний конспект лекцій з навчальної дисципліни «історія української культури»
- •6.030509 «Облік і аудит»
- •Опорний конспект лекцій з дисципліни «історія української культури»
- •Тема 1. Предмет та методологічні основи вивчення культури як історичного процесу
- •Література
- •Культура як складний суспільний феномен. Культура і прогрес суспільства
- •2. Формування уявлень про самобутність національної культури
- •3. Світова і національна культури: взаємозв’язок та взаємодія. Періодизація історії української культури
- •Основні концепції етногенезу українців
- •3. Своєрідність та періодизація історії української культури
- •Періодизація історії української культури
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2. Культура на українських землях у найдавніші часи План
- •Література
- •1. Початок формування людської цивілізації на території України. Культура первісних племен.
- •Ранній палеоліт (від появи людини до 150 тис. Років тому)
- •Середній палеоліт (150—35 тис. Років тому)
- •Пізній палеоліт (35—11 тис. Років тому)
- •Мезоліт (10—6 тис. Років тому)
- •Неоліт (VI—IV тис. До н. Є.)
- •Характерні ознаки неолітичної революції
- •Енеоліт (IV—III тис. До н. Є.)
- •Бронзовий вік (II—I тис. До н. Є.)
- •2. Культура кіммерійців, скіфів, греків, сарматів на українських землях
- •3. Язичницька культура давніх слов’ян
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3. Культура Київської Русі
- •Література
- •1. Витоки та спадковість культури Київської Русі
- •2. Матеріальна і духовна культура східних слов’ян
- •Духовна культура
- •3. Поширення християнської культури на українських землях
- •Тема 4. Культура України у хіv- хvіі ст. План
- •Література
- •1. Специфіка життя українців у складі Литви і Польської держави та вплив політичних процесів на культурне життя
- •Загальні наслідки панування орди і Литви на землях Київської Русі
- •2. Вплив гуманізму та Відродження на розвиток української культури
- •3.Розвиток освіти, літератури та мистецтва на українських землях
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5. Культура козацької держави та її трансформація План
- •Література
- •1. Початок колонізації південної України та формування поліетнічного складу населення
- •2. Внутрішній лад, побут та соціальний склад Запорізької Січі
- •Динаміка зростання козацького реєстру у 1572-1649 рр.
- •3. Розвиток літератури, мистецтва та освіти козацької доби
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6. Розвиток культури в Україні у другій половині хvіі-хvііі ст. План
- •Література
- •Білик б.І., Горбань ю.А. Та ін. Історія української та зарубіжної культури: Навчальний посібник /с.М. Клапчук, в.Ф. Остафійчук. – к.: Вища школа, 1999.- 326 с.
- •Крип’якевич і. Історія української культури / і. Крип’якевич. - 3-тє вид. – к.: Либідь, 2000.- 656 с.
- •Києво-Могилянська академія як центр української культури
- •2. Українська література, музика та філософська культура
- •3. Господарське життя, побут та культура Слобідської України
- •4. Архітектура і образотворче мистецтво. Українська церква
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7. Українське національно-культурне відродження ( кінець хvііі- початок хх ст.) План
- •Література
- •Білик б.І., Горбань ю.А. Та ін. Історія української та зарубіжної культури: Навчальний посібник /с.М. Клапчук, в.Ф. Остафійчук. – к.: Вища школа, 1999.- 326 с.
- •Крип’якевич і. Історія української культури / і. Крип’якевич. - 3-тє вид. – к.: Либідь, 2000.- 656 с.
- •Господарське життя та пробудження національної самосвідомості на українських землях
- •2. Становлення і розвиток культурно-освітнього та політичного життя України. Дослідження української історії та фольклору
- •3. Розвиток української літератури, музики, театрального мистецтва
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 8. Становлення і розвиток радянської української культури
- •4. Політико-ідеологічна реакція у післявоєнні роки у сфері культури та освіти
- •Білик б.І., Горбань ю.А. Та ін. Історія української та зарубіжної культури: Навчальний посібник /с.М. Клапчук, в.Ф. Остафійчук. – к.: Вища школа, 1999.- 326 с.
- •Чинники, що гальмували розвиток культури в Україні:
- •2.Формування «пролетарської» революційної культури і науки
- •Головними напрямами діяльності більшовиків у сфері культури були:
- •3.Стан культури в період Другої світової війни
- •4. Політико-ідеологічна реакція у післявоєнні роки у сфері культури та освіти
- •Розвиток музичної культури, образотворчого мистецтва та архітектури у 20-30-х рр.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 9. Українська культура в другій половині 60-80-х рр. Новітня українська культура План
- •1. Вплив тоталітарно-бюрократичної системи на культурне життя і розвиток освіти та науки
- •2. Початок перебудови і культурний процес у другій половині 80-х рр.
- •3. Українське національне відродження у 90-х рр. Проблеми української культури в контексті світового розвитку.
- •Питання для самоконтролю
3. Українське національне відродження у 90-х рр. Проблеми української культури в контексті світового розвитку.
Після здобуття Україною незалежності в 1991 р. почався новий етап розвитку українського суспільства. Україна стала суверенною демократичною державою, почалися радикальні реформи. Головною особливістю сучасного періоду можна вважати його перехідний характер. Ми можемо говорити про те, що в суспільстві склалася нова соціокультурна ситуація, яка характеризується іншими соціально-економічними умовами, формами власності, характером стосунків між людьми, соціальною структурою, системою цінностей.
У 1999 р. в більш ніж 60% середніх навчальних закладів викладання здійснювалося державною мовою, за винятком декількох регіонів. У системі середньої освіти зникла одноманітність. З'являються авторські школи. Особливий розвиток отримали нові види середніх навчальних закладів з ранньою профілізацією - гімназії, ліцеї. Діє програма державної підтримки обдарованих дітей. В 2000 р. почато перехід на 12-річну середню освіту. Однак соціальне розшарування населення все частіше додає системі освіти по суті становий характер. Державні школи зазнають фінансових труднощів, вчителям нерегулярно виплачується зарплата. Практично зникла система професійного навчання, оскільки промисловість неспроможна фінансувати ПТУ. Масово закрилися дитячі садки. Реформується система вищої освіти. Для підвищення її рівня введена система акредитації. Найбільші навчальні заклади отримують статус Національних. Наприклад, Національний Київський університет ім. Тараса Шевченка, Національний університет “Києво-Могилянська академія”. Крім державних, з'являється велика кількість комерційних вузів. Внаслідок цього кількість різного роду інститутів, академій, університетів зросла майже вдвічі.
Попри фінансові та ін. труднощі розвивається українська наука. Україна бере участь у найбільших міжнародних програмах століття, наприклад, космічних програмах “Морський старт”, “Глобалстар”. А також у космічних програмах “Спектр”,“Марс-96”, “Шатл-97”, “Океан”, “Природа”. Погіршення умов життя і роботи стало головною причиною того, що в 1992-1996 рр. за кордон виїхали тисячі наукових співробітників.
З'явилося розділення культури на елітарну і масову. Україна зіткнулася з таким явищем, як американізація культури, що особливо відчувається в кінематографі (виробництво власних фільмів значно скорочене), популярної музики, літератури. Для багатьох людей відвідування театрів, музеїв, бібліотек, тим паче які-небудь поїздки стали недоступними. У зв'язку зі значним скороченням життєвого рівня (за рівнем життя Україна займає 95-е місце в світі, а понад половина населення живе нижче межі бідності), погіршенням медичного обслуговування, зростанням вартості ліків, ускладненням екологічної обстановки спостерігається збільшення захворюваності, смертності, зниження народжуваності.
1 листопада 1991 р. Верховна Рада України прийняла Декларацію прав національностей України, в якій гарантувалися рівні економічні, політичні , соціальні та культурні права усім народам, національним групам, що проживають на її території. Крім того, парламент прийняв Закон «Про національні меншини в Україні», спрямований на національно-культурний розвиток. Зник державний контроль, який багато років тяжів над творчою інтеліґенцією. Розширилися можливості гастрольної діяльності. Однак багато театрів, творчих колективів через скорочення державного фінансування виявилися у складній ситуації. Відбувається, з одного боку, усвідомлення необхідності їх підтримки органами влади, в тому числі місцевої, з іншого боку, йде пошук спонсорів, меценатів. Прикладом може служити Донецький оперний театр ім. А.Солов'яненка, художнім керівником якого є В.Писарєв. Тут не припиняються прем'єри спектаклів, з успіхом проходять зарубіжні гастролі, організовуються національні і міжнародні фестивалі.
Після розпаду Радянського Союзу Україна зробила спробу цивілізовано вирішити проблему повернення культурних цінностей в рамках міждержавного механізму СНД. За її ініціативою 4 лютого 1994 р. в Мінську глави 11 держав-членів СНД підписали угоду “Про повернення культурних цінностей”. Однак російський парламент денонсував підпис Президента Б. Єльцина під угодою і оголосив її нечинною. З січня 1993 р. почала діяти Національна комісія з питань повернення в Україну культурних цінностей при Кабінеті Міністрів України. Фактом її створення держава підтвердила свою турботу за національну спадщину, привернула увагу української громадськості та Уряду до проблеми збагачення своєї культури. Стурбованість українських установ та організацій дискримінаційним характером закону Російської Федерації про культурні цінності, переміщені в роки другої світової війни, була дипломатичними каналами офіційно доведена до відома голови Державної комісії РФ по реституції культурних цінностей тодішнього міністра культури Російської Федерації Є. Сидорова.
Під егідою ЮНЕСКО проведено міжнародні наради в Чернігові (1994 р.) “Проблема повернення національно-культурних пам’яток, втрачених або переміщених під час другої світової війни”, у Києві (1996 р.) “Правові аспекти реституції культурних цінностей: теорія і практика”, організовано українсько-російський “круглий” стіл (1997 р.), присвячений цій проблемі. В ході ділових творчих дискусій були прийняті відповідні резолюції, де відзначалося, що справедливе вирішення проблеми повернення пам’яток культури країнам їх походження є важливою сферою міжнародного співробітництва і що лише на засадах доброї волі та тісної спільної праці можливе подолання руйнівних наслідків для національних культур незаконного відчуження і втрат культурних цінностей. Впливові міжнародні форуми з цієї проблеми, як, скажімо, конференція у Нью-Йорку (1994 р.), в Будапешті (1993 р.), у Мінську (1992, 1997 рр.) дали відчути, що культурні цінності є основою розвитку сучасної цивілізації й важливим елементом формування свідомості народів.
У 2000 р. був прийнятий Закон України «Про охорону культурної спадщини». На підставі цього Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. № 878 затверджено Список історичних населених місць України (міста та селища міського типу). Він налічує 401 населений пункт із цінною історико-культурною спадщиною12. Наразі існуючі видання про пам’ятки архітектури й містобудування, зокрема, чотиритомник «Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР» (1983–1986 рр.), включають лише пам’ятки місцевого й національного значення13. Так само складено й Довідник Державного реєстру національного культурного надбання «Пам’ятки архітектури і містобудування України» (подарункове видання 2000 року). Щоправда, в останньому вже присутні загальні відомості про архітектурно-містобудівну спадщину кожної області та міст Києва й Севастополя. Наприклад, про Київ сказано, що найціннішими в ньому є пам’ятки епохи Київської Русі, доби Гетьманщини (українське Відродження і бароко), часів класицизму й історизму. Архітектурна спадщина радянського періоду визначається найпрестижнішими урядовими будівлями.