- •Опорний конспект лекцій з навчальної дисципліни «історія української культури»
- •6.030509 «Облік і аудит»
- •Опорний конспект лекцій з дисципліни «історія української культури»
- •Тема 1. Предмет та методологічні основи вивчення культури як історичного процесу
- •Література
- •Культура як складний суспільний феномен. Культура і прогрес суспільства
- •2. Формування уявлень про самобутність національної культури
- •3. Світова і національна культури: взаємозв’язок та взаємодія. Періодизація історії української культури
- •Основні концепції етногенезу українців
- •3. Своєрідність та періодизація історії української культури
- •Періодизація історії української культури
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2. Культура на українських землях у найдавніші часи План
- •Література
- •1. Початок формування людської цивілізації на території України. Культура первісних племен.
- •Ранній палеоліт (від появи людини до 150 тис. Років тому)
- •Середній палеоліт (150—35 тис. Років тому)
- •Пізній палеоліт (35—11 тис. Років тому)
- •Мезоліт (10—6 тис. Років тому)
- •Неоліт (VI—IV тис. До н. Є.)
- •Характерні ознаки неолітичної революції
- •Енеоліт (IV—III тис. До н. Є.)
- •Бронзовий вік (II—I тис. До н. Є.)
- •2. Культура кіммерійців, скіфів, греків, сарматів на українських землях
- •3. Язичницька культура давніх слов’ян
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3. Культура Київської Русі
- •Література
- •1. Витоки та спадковість культури Київської Русі
- •2. Матеріальна і духовна культура східних слов’ян
- •Духовна культура
- •3. Поширення християнської культури на українських землях
- •Тема 4. Культура України у хіv- хvіі ст. План
- •Література
- •1. Специфіка життя українців у складі Литви і Польської держави та вплив політичних процесів на культурне життя
- •Загальні наслідки панування орди і Литви на землях Київської Русі
- •2. Вплив гуманізму та Відродження на розвиток української культури
- •3.Розвиток освіти, літератури та мистецтва на українських землях
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5. Культура козацької держави та її трансформація План
- •Література
- •1. Початок колонізації південної України та формування поліетнічного складу населення
- •2. Внутрішній лад, побут та соціальний склад Запорізької Січі
- •Динаміка зростання козацького реєстру у 1572-1649 рр.
- •3. Розвиток літератури, мистецтва та освіти козацької доби
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6. Розвиток культури в Україні у другій половині хvіі-хvііі ст. План
- •Література
- •Білик б.І., Горбань ю.А. Та ін. Історія української та зарубіжної культури: Навчальний посібник /с.М. Клапчук, в.Ф. Остафійчук. – к.: Вища школа, 1999.- 326 с.
- •Крип’якевич і. Історія української культури / і. Крип’якевич. - 3-тє вид. – к.: Либідь, 2000.- 656 с.
- •Києво-Могилянська академія як центр української культури
- •2. Українська література, музика та філософська культура
- •3. Господарське життя, побут та культура Слобідської України
- •4. Архітектура і образотворче мистецтво. Українська церква
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7. Українське національно-культурне відродження ( кінець хvііі- початок хх ст.) План
- •Література
- •Білик б.І., Горбань ю.А. Та ін. Історія української та зарубіжної культури: Навчальний посібник /с.М. Клапчук, в.Ф. Остафійчук. – к.: Вища школа, 1999.- 326 с.
- •Крип’якевич і. Історія української культури / і. Крип’якевич. - 3-тє вид. – к.: Либідь, 2000.- 656 с.
- •Господарське життя та пробудження національної самосвідомості на українських землях
- •2. Становлення і розвиток культурно-освітнього та політичного життя України. Дослідження української історії та фольклору
- •3. Розвиток української літератури, музики, театрального мистецтва
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 8. Становлення і розвиток радянської української культури
- •4. Політико-ідеологічна реакція у післявоєнні роки у сфері культури та освіти
- •Білик б.І., Горбань ю.А. Та ін. Історія української та зарубіжної культури: Навчальний посібник /с.М. Клапчук, в.Ф. Остафійчук. – к.: Вища школа, 1999.- 326 с.
- •Чинники, що гальмували розвиток культури в Україні:
- •2.Формування «пролетарської» революційної культури і науки
- •Головними напрямами діяльності більшовиків у сфері культури були:
- •3.Стан культури в період Другої світової війни
- •4. Політико-ідеологічна реакція у післявоєнні роки у сфері культури та освіти
- •Розвиток музичної культури, образотворчого мистецтва та архітектури у 20-30-х рр.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 9. Українська культура в другій половині 60-80-х рр. Новітня українська культура План
- •1. Вплив тоталітарно-бюрократичної системи на культурне життя і розвиток освіти та науки
- •2. Початок перебудови і культурний процес у другій половині 80-х рр.
- •3. Українське національне відродження у 90-х рр. Проблеми української культури в контексті світового розвитку.
- •Питання для самоконтролю
Бронзовий вік (II—I тис. До н. Є.)
Доба бронзи, що тривала майже тисячу років, позначилася суттєвими змінами у господарському, політичному та культурному житті суспільства.
У цей час на території сучасної України сформувалися три етнокультурні зони, що суттєво відрізнялися типом господарювання, етнічним складом населення та пануючими віруваннями — Степ (ямна, катакомбна, зрубна археологічні культури), Лісостеп та Полісся (тшинецько-комарівська, білогрудівська, бондарихінська археологічні культури).
На теренах степової України домінувало скотарство. У добу бронзи перевага надавалася приселищному типу скотарства. Населення степу знало й культуру землеробства. У лісостеповій зоні були найсприятливіші умови для землеробства. Найпоширенішою стала підсічно-вогняна модель обробітку землі, що полягала у вирубуванні та випалюванні прилеглої до поселень ділянки лісу. З часом у цьому регіоні з´явилося орне землеробство. У бронзову добу у Поліссі головною формою землеробства в цьому регіоні було підсічно-вогняне. Орне землеробство, очевидно, не розвивалося.
Під впливом радикальних змін у господарюванні в добу бронзи відбулися кардинальні зрушення у сфері суспільних відносин:
1) помітно зростала роль чоловіка в землеробстві, скотарстві ;
2) завдяки зростанню продуктивності праці з´явився додатковий продукт, який поступово концентрувався в руках окремих осіб, що спричинило спочатку майнову, а з часом і соціальну диференціацію суспільства;
3) з великосімейної громади виокремилася мала сім´я найближчих кровних родичів (чоловік, дружина, діти);
4) у процесі інтеграції суспільства формувалися союзи племен
5) ускладнювалася суспільна організація, створювалися особливі органи керівництва союзом племен, виокремився стан воїнів.
Отже, бронзовий вік в історії України був динамічним періодом. У суспільному житті відбулося декілька кардинальних зрушень. Завершився перший великий суспільний поділ праці — виокремлення скотарських племен з-поміж інших; почали формуватися етнічні спільноти людей; майнова та соціальна диференціація суспільства дедалі помітніше впливала на історичний процес.
2. Культура кіммерійців, скіфів, греків, сарматів на українських землях
На початку 1 тис. до н.е. територію України заселяли кімерійці (одне із тракійських племен), які активно запозичували здобутки тих народів, які вони приборкали ( одяг, прикраси, ужиткові речі). Вони сприяли поширенню кінського та військового спорядження, яке мало елементи мистецтва: фігурні пряжки, кольчуги, орнаменти з ромбів, квадратів, спіралей з довершеними геометричним стилем. Кіммерійці оволоділи секретами виготовлення зброї з заліза, знали ковальську справу та зварку металів. З асірійських джерел відомо, що на поч. VІІ ст. до н.е. вдерлися у Малу Азію (Фрігія, Лідія), значна частина їх осіла а межах східного Приазов’я.
Скіфська культура. На зміну кимерійцям наприкінці 8-7 ст. до н.е. прийшли скіфи (скити) як утворення місцевих (нащадків трипільців) і кочових іранських племен. Збереглася велика кількість скіфських могильників і городищ. Багато відомостей про скіфів залишили античні автори, особливо Геродот. Опис скіфських племен є в одному з творів Гіппократа. Скіфи–землероби отримували добрі врожаї пшениці, яка конкурувала на грецькому ринку з єгипетською. Високо цінувалися скіфські коні. У свою чергу, греки ввозили до Скіфії вино, кераміку, ювелірні вироби. Торгівля йшла через грецькі колонії: Ольвію (поблизу сучасного Миколаєва), Херсонес (Севастополь), Пантікапей (Керч) та інші. У похованнях скіфів знаходять чудові вироби прикладного мистецтва: прикраси, парадну зброю, кінську збрую, посуд. Як єдине політичне об`єднання степова Скіфія припинила існування у 4-3- ст. до н.е., коли скіфів витісняють споріднені з ними кочовики іранського походження – сармати, які панували до 2 ст. н.е. На зміну їм прийшли кочівники роксолани (алани).
У 3 ст. на території України розселяються готи , а у 4 ст. племена турко-фіно-монгольського (ймовірно, з території північного Китаю) чи урало-алтайського походження (науковцями не встановлено їх первинне походження) гуни знищують аланів (близько 370 р.) та просуваються аж до Карпат, витіснивши готів у Крим і Таврію. У середині 5 ст. гуни на чолі з легендарним ватажком Аттілою відійшли на захід, а в Україну прийшли нові кочові орди – болгари, потім авари (обри). Близько 6 ст. з`явились слов`яни.
Сарматія. У ІІІ ст. до н.е. під тиском войовничих племен сарматів Велика Скіфія втрачає провідні позиції і розпадається на окремі державні утворення. Сармати панували у Причорномор’ї майже 600 років. У ІІ-І ст.. до н.е. вони розселилися на просторах від Дону до Дніпра. Головний політичний центр – м. Танаїс у гирлі Дону. Характерно: рабовласницький устрій, монархія на чолі з царями, обкладання даниною покорених народів, воєнні пограбування, контроль за торгівлею. Війна і грабіжництво – це почесна і престижна справа. Наводили жах на на античний світ до ІІІ ст.. н.е. Вторгнення готів, понім гунів припиниди існування Сарматії.
Грецькі колонії. Осілі та кочові племена, які населяли Північне Причорномор`я, вступаючи у торгівельні і військово-політичні відносини з античними державами Середземномор`я, зазнали впливу античної рабовласницької цивілізації, особливо завдяки грецькій колонізації причорноморських земель та утворенню там грецьких міст-колоній. Перше поселення з`явилось у 7 ст. до н.е. на невеликому острові Березань біля гирла Дніпро-Бузького лиману. У 6 ст. до н.е. було засновано Ольвію (тепер на території Миколаївської області), Феодосію (у Криму), Пантікапей (сучасний Керч); в останній чверті 1 ст. до н.е. засновано Херсонес (сучасний Севастополь), Тіру (Білгород-Дністровський Одеської області), Керкінітиду (Євпаторія), Німфей (Керч), та ін. Розквіту вони досягли у 5-4 ст. до н.е. та проіснували до 4-5 ст. н.е. Вже у 30-х рр.3 ст. н е. почався їх економічний занепад і соціально-політичний розклад, що посилився внаслідок навали готів і гунів та просунення слов`ян до берегів Чорного моря і на Балкани. У 4 ст. припинила існування як місто-держава Ольвія, а Херсонес перейшов під владу Візантійської імперії і як м.Корсунь був знищений навалою Золотої Орди у середині 15 ст.
Грецькі міста-колонії були рабовласницькими полісами (містами-державами). Державний устрій грецьких міст Причорномор`я був аналогічний політичному устрою античних полісів Греції. За формою правління у 5-2- ст. до н.е. більшість з них були демократичними республіками, а з 1 ст до н е.- аристократичними республіками. Вищий орган державної влади – Народні збори, в яких брали участь лише повноправні громадяни міста (чоловіки-уродженці) віком з 25 р. Вивозили з України худобу, рибу, мід, віск, футра, вовну та збіжжя, привозили сюди вино, оливу, матерії, металеве знаряддя, розмальований, глиняний й металевий посуд, всяку галантерію а навіть... нагробні памятники.