В роки революції

Людина, що не дуже розбиралась в політиці і в тогочасних політиках, художник Давід прийняв революцію і всіма засобами слугував їй. Він пишепортрети відомих генералів, захісників революційної Франції, її убитих героїв-революціонерів, стає режисером нових, малозрозумілих, революційних свят. Саме Давід чимало зробив для піднесення престижу художника, як фаху, здатного діяльно служити державі,( республіці на той час ), а не вельможним особам.

Бурхливі політичні події втягнули його у самий вир стрімких змін. Давід був членом клубу якобінців( колишній Клуб друзів конституції ), членом Національного Конвенту. Він був серед тих, хто голосував за страту короля Франції без зволікань. Голосування було поіменним і вносилось у протокол.

Але головним полем діяльності Давіда залишалось мистецтво. Саме він стане головою художнього життя Парижу в роки революції. Давід всіляко сприятиме рятуванню художніх скарбів з садиб і палаців емігрантів-аристократів, яких революційний уряд перевів у статус зрадників і конфіскував їх майно.

Давіда як діяча мистецтв налякали випадки руйнації готичних соборів і церков, що покотилися Францією, побиті стародавні вітражі доби середньовіччя, порубані голови скульптур кам'яних королів в соборі Нотр Дам. Колишній королівський палац Лувр, який намагалися зруйнувати, нарешті перетворили на Національний музей, куди почали звозити врятовані картини і малюнки, меблі, гобелени, бронзу, античні скульптури, доля яких вважалася вкрай небезпечною в часи боїв чи народних заворушень в провінціях.

Не забував художник і про колег, що бідували. Давід виступав ходатаєм перед революційним урядом заради матеріальної допомоги митцям, що не поділяли політичних позицій майстра, але залишались відомими фахівцями декоративного чи навіть ужиткового мистецтва, непотрібного революції. Так, старого Жана-Оноре Фраґонара Давід залучив до рятування творів мистецтва. Фрагонар досліджував покинуті садиби аристократів ( вимушенихемігрантів, що рятували своє життя ) і звозив до Національного музея ( тепер Лувр ) покинуті витвори мистецтва. Невідомо, скільки сотен картин врятував саме Фраґонар, ймовірно, не одну... Але історики мистецтва досі дякують тому за тисячі врятованих малюнків старих майстрів, бо первісну колекцію малюнків Лувра скомплектував саме Фраґонар.

Твори Давіда періоду революційного класицизму

• « Ліктори приносять Бруту мертвих синів », 1789, Лувр

• « Автопортрет », 1790

• «Присяга депутатів в залі для гри в м'яч», 1791

• Портрет депутата адвоката Барера, малюнок

• Портрет ле Пеллетьє де Сен-Фаржо́, малюнок

• Портрет Дантона, малюнок

• Портрет Сен-Жюста

• « Портрет генерала Лазаря Гоша », Музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, Київ, Україна

• « Убитий ле Пеллетьє »

• « Смерть Марата », Брюссель, Бельгія

• Королева Марія Антуанетта на шляху до гільотини, малюнок

• оформлення ходи по переносу праху Вольтера у Пантеон в Парижі

• оформлення поховальної ходи убитого ле Пеллетьє

• оформлення поховальної ходи убитого Марата

• оформлення урочистої ходи на честь 1-х роковин захвату королівського палацу революційним народом