Тема № 8. Банкрутство як правовий механізм регулювання господарської діяльності

Вступ

1. Неплатоспроможність суб'єкта підприємництва.

2. Особи, що беруть участь у провадженні справи про банкрутство.

3. Процедури, що застосовуються щодо неплатоспроможного боржника та його майнові активи.

Після вивчення теми студенти повинні знати:

• Суб'єкти банкрутства;

• Мету, зміст та порядок проведення судової процедури розпорядження майном боржника;

• Мету, зміст та порядок проведення судової процедури санації;

• Мету, зміст та порядок укладання судової процедури мирової угоди;

• Мету, зміст та порядок проведення судової процедури ліквідаційної процедури.

Після вивчення теми студент повинен вміти:

• Визначити відмінність таких понять як «неплатоспроможність» і «банкрутство».

• Розкрити зміст досудових процедур відновлення платоспроможності боржника.

• Назвати учасників в справах про банкрутство та визначити правовий статус арбітражного керуючого.

• Визначати загальний порядок порушення справи про банкрутство.

• Розкрити мету, зміст та порядок проведення судових процедур, що застосовуються до боржника в процесі провадження справи про банкрутство.

Тема № 8. Банкрутство як правовий механізм регулювання господарської діяльності

Припинення діяльності суб'єктів господарювання здійснюється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації — за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб — засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених законодавством, — за рішенням суду (ст. 59 Господарського кодексу України). Банкрутство як комплексний правовий інститут складається з норм і матеріального, і процесуального права.

Провадження у справах про банкрутство здійснюється лише спеціалізованими судовими структурами України — місцевими господарськими судами за місцезнаходженням боржника, які є в усіх обласних центрах України, містах Києві та Севастополі. Процесуальні моменти розгляду справ про банкрутство регулюються Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та Господарським процесуальним кодексом України. Поняття «банкрутство» чинне законодавство визначає як визнану судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через з стосування ліквідаційної процедури.

Cуб'єктами банкрутства можуть бути суб'єкти підприємницької діяльності — боржники, неспроможність яких виконати свої грошові зобов'язання встановлені господарським судом Кредиторами можуть бути юридичні і фізичні особи (в тому числі іноземні) незалежно від наявності в них статусу суб'єкта підприємницької діяльності, які мають підтверджені відповідними документами грошові вимоги до боржника за грошовими зобов'язаннями. Залежно від моменту виникнення вимог до боржника кредитори поділяються на конкурсних та поточних.

Державним органом з питань банкрутства в Україні є Міністерство економіки України та його органи в областях, які здійснюють державну політику щодо запобігання банкрутству. Відповідно до своєї компетенції, визначеної Законом, державний орган з питань банкрутства здійснює підготовку та ліцензування арбітражних керуючих, веде єдину базу даних про підприємства, щодо яких порушено справи про банкрутство, організовує проведення експертизи фінансового становища, готує висновки про наявність ознак приховуваного, фіктивного банкрутства або доведення до банкрутства щодо державних підприємств чи підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує відсотків, та виконує інші заходи, спрямовані на створення організаційних, економічних умов для реалізації процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом. Значну роль у процедурах банкрутства відіграють арбітражні керуючі.

Арбітражний керуючий — фізична особа, суб'єкт підприємницької діяльності, який має вищу юридичну або економічну освіту, пройшов в установленному порядку навчання та отримав ліцензію на право роботи по антикризовому управлінню підприємствами, що перебувають у процедурі банкрутства. Поняття досудової санації міститься у ст. 1 Закону, якою вона визначається як «...система заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, які може здійснювати власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, інвестор з метою запобігання банкрутству боржника шляхом реорганізаційних, організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів відповідно до законодавства до початку порушення провадження у справі про банкрутство...».