Тема № 3. Обмеження монополізму та захист від недобросовісної конкуренції

Вступ

1. Характеристика антимонопольно – конкурентного законодавства.

2. Загальна характеристика монополізму, форми зловживання монопольним становищем.

3. Загальне поняття та форми недобросовісної конкуренції.

4. Відповідальність за порушення антимонопольно – конкурентного законодавства.

Пiсля визначення теми студенти повиннi знати:

- Антимонопольне законодавство і його значення

- Правове регулювання економічної конкуренції. Природні монополії;

- Монопольне становище на ринку та зловживання ним;

- Антиконкурентні узгоджені дії;

- Недобросовісна конкуренція та ії види;

- Порушення правил конкуренції оранами влади;

- Державний контроль за дотриманням антимонопольного законодавства: форми, методи;

- Відповідальність за порушення законодавства про економічну конкуренцію;

- Розгляд справ про порушення антимонопольного законодавства.

Пiсля вивчення теми студенти повиннi вмiти:

- Дати поняття, ознаки та види монопольного (домінуючого) становище суб'єкта господарювання;

- Визначати які дії вважаються антиконкурентними;

- Розкрити зміст таких понять як недобросовісна конкуренція та дії, що визнаються недобросовісною конкуренцією;

- Охарактеризувати санкції за порушення антимонопольного законодавства.

Тема № 3. Обмеження монополізму та захист від недобросовісної конкуренції

Законодавство, яке регулює суспільні відносини, які виникають у зв'язку з недобросовісною конкуренцією, обмеженням монополізму містяться в таких нормативно-правових актах: Конституції України, Господарському кодексі, а також в Законі України "Про захист економічної конкуренції" від 11.01.2001 р., Законі України "Про захист від недобросовісної конкуренції" від 7.06.1996 р., Законі України "Про Антимонопольний Комітет", а також такі норми містяться у ряді підзаконних нормативно-правових актів: Постанові Кабінету Міністрів від 28.02.2002 р. № 219 "Про затвердження Порядку надання Кабінету Міністрів України дозволу на узгоджені дії, концентрацію суб'єктів господарювання", розпорядження Антимонопольного Комітету України "Про затвердження Тимчасових правил розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства України від 19.04.1994 р. № 5-р, "Про затвердження положення про порядок подання заяв до Антимонопольного комітету про попереднє отримання дозволу на концентрацію суб'єктів господарювання" від 19.02.2002 р. № 33-р, "Про затвердження положення про порядок подання заяв до Антимонопольного комітету" від 19.02. 2002 р.№ 26-р та ін.

Суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо: на цьому ринку у нього немає жодного конкурента; не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.

Зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. 

Узгодженими діями є укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання.

Узгодженими діями є також створення суб'єкта господарювання, об'єднання, метою чи наслідком створення якого є координація конкурентної поведінки між суб'єктами господарювання, що створили зазначений суб'єкт господарювання, об'єднання, або між ними та новоствореним суб'єктом господарювання, або вступ до такого об'єднання.

Антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.

Визначення поняття "недобросовісної конкуренції" наведено у ст. 1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", згідно з якою недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності.

Дії, що визнаються недобросовісною конкуренцією, можуть бути поєднані у три основні групи дій:

1 - неправомірне використання ділової репутації підприємців;

2 - створення перешкод у конкуренції;

3 - незаконний збір, розголошення та використання комерційної таємниці.

1. Неправомірне використання ділової репутації включає в себе:

- неправомірне використання чужих позначень, рекламних матеріалів, упаковки;

- неправомірне використання товару іншого виробника;

- копіювання зовнішнього вигляду виробу;

- порівняльна реклама.

2. Дискредитацією підприємця є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних з особою чи діяльністю господарюючого суб'єкта (підприємця), які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації підприємця.

До дискредитації можна віднести такі дії:

1. Купівля-продаж товарів, виконання робіт, надання послуг із примусовим асортиментом. 

2. Схилення до бойкоту підприємця. 

3. Схилення постачальника до дискримінації покупця (замовника). 

4. Схилення підприємця до розірвання договору з конкурентом. 

5. Підкуп працівника постачальника. 

6. Підкуп працівника покупця (замовника). 

7. Досягнення неправомірних переваг у конкуренції. 

Третім видом дій, що визнаються законодавством недобросовісною конкуренцією є незаконний збір, розголошення та використання комерційної таємниці.

3. Незаконний збір комерційної таємниці - це добування протиправним способом відомостей, що відповідно до законодавства України становлять комерційну таємницю, якщо це завдало чи могло завдати шкоди підприємцю.

Розголошення комерційної таємниці - є ознайомлення іншої особи без згоди особи, уповноваженої на те, з відомостями, що відповідно до чинного законодавства України становлять комерційну таємницю, особою, якій ці відомості були довірені у встановленому порядку або стали відомі у зв'язку з виконанням службових обов'язків, якщо це завдало чи могло завдати шкоди підприємцю.

Неправомірне використання комерційної таємниці - це впровадження у виробництво або врахування під час планування чи здійснення підприємницької діяльності без дозволу уповноваженої на те особи неправомірно здобутих відомостей, що становлять відповідно до законодавства України комерційну таємницю.

Порушення антимонопольного законодавства тягне за собою накладання Антимонопольним комітетом штрафів, а також адміністративну, цивільну та кримінальну відповідальність.