- •1. Поняття деонтології, становлення системи деонтологічних знань.
- •2. Юридична деонтологія – сутність та зміст предмета.
- •3. Завдання юридичної деонтології.
- •5. Зміст юридичної практики.
- •6. Методологія юридичних наук.
- •7. Функції юридичних наук.
- •8. Класифікація юридичних наук.
- •9. Мораль і право – характеристика співвідношення.
- •10. Процес соціального регулювання.
- •11. Регулятивна функція моралі.
- •12. Поняття моралі, моральна діяльність, моральні відносини та моральна свідомість.
- •13. Принципи загальнолюдської моралі та їх відображення в юридичної діяльності.
- •14. Психологічна культура юриста.
- •15. Особливості психологічних аспектів роботи юриста.
- •16. Типи професійно-психологічної мотивації юристів.
- •17. Негативні морально-психологічні якості юриста.
- •18. Загальна характеристика юридичних спеціальностей.
- •19. Поняття юридичної освіти.
- •20. Система юридичної освіти в Україні.
- •21. Форми і методи навчання в системі юридичної освіти.
- •22. Поняття професійної культури.
- •23. Поняття соціального конфлікту.
- •24. Основні різновиди соціальних конфліктів.
- •25. Конфлікти в професійної діяльності юриста.
- •26. Поняття та зміст службового обов’язку.
- •27. Естетична культура юриста.
- •28. Політична культура юриста.
- •29. Інформаційна культура юриста.
- •30. Духовна культура юриста.
- •31. Поняття професійної деформації юриста.
- •32. Причини виникнення професійної деформації юриста, загальна характеристика.
- •33. Суб’єктивні причини виникнення професійної деформації юриста.
- •34. Об’єктивні причини виникнення професійної деформації юриста.
- •35. Шляхи подолання професійної деформації юриста.
- •36. Морально-психологічна служба в правоохоронних органах.
- •37. Моральний кодекс працівників правоохоронних органів: необхідність та актуальність.
- •38. Правова естетика та естетична культура юриста.
- •39. Форма прояву естетичної культури юриста.
- •40 Службовий етикет юриста.
- •41. Зовнішній вигляд юриста. Форма, атрибути, символіка.
- •42. Вимоги до дизайну в юридичних установах.
- •43. Естетичні вимоги до оформлення правових документів.
- •45. Дисциплінарна відповідальність юриста.
- •46. Принцип політичного плюралізму юриста
- •47. Рівні політичної культури юриста.
- •48. Суспільні об’єднання юристів.
- •49. Присяга юриста-практика.
- •50. Міжнародні стандарти професійної діяльності юриста.
- •51. Поняття компетентності як показник професійної майстерності юриста.
- •52. Основні вищі навчальні та наукові установи України: їх призначення та функції.
- •53. Юрист як посадова особа.
32. Причини виникнення професійної деформації юриста, загальна характеристика.
33. Суб’єктивні причини виникнення професійної деформації юриста.
34. Об’єктивні причини виникнення професійної деформації юриста.
Зовнішні фактори — це недоліки системи політичної та економічної організації суспільства. Вони виступають як середовище, в якому має функціонувати право, а також як визначальні фактори соціального життя, які зрештою впливають на всі види соціальних відносин, у тому числі на правові відносини в правоохоронній сфері. Застої виробництва, безробіття, затримки з виплатою заробітної плати тягнуть руйнування бюджетних сфер (правоохоронна, освіта, медицина), негаразди в політичній системі призводять до чергових "чисток" або реформ правоохоронних структур, що також негативно впливає на ставлення співробітників до своїх обов'язків, професії в цілому. Так, серед зовнішніх факторів соціального життя — можливих причин деформації моральної свідомості слід назвати:
• соціальну нестабільність; • кризу соціальних, ідейних та моральних ідеалів; • корумпованість владних структур; • казусність системи законодавства, низький рівень якості нормативно-правових актів, суперечності в офіційному тлумаченні законів, невиконання законів; • низький рівень соціальної та правової захищеності співробітників правоохоронних органів; • переважання негативних оцінок у висвітленні діяльності правоохоронних органів; • низький соціальний престиж роботи правоохоронних структур; • виконання співробітниками не властивих їм функцій.
Внутрішні фактори пояснюються недоліками самої правоохоронної системи, до яких слід віднести негативні традиції, стереотипи мислення, аморальні критерії оцінки, правопорушення самих співробітників, що в результаті також призводить до дефектів правової свідомості. Такі дефекти можна поділити на три групи: відображення, ставлення та мотивації. Відповідно до першої групи відносять правову недбалість, до другої — правовий нігілізм, до третьої — несприйняття особою приписів правових норм та вимог моралі.
35. Шляхи подолання професійної деформації юриста.
Профілактика професійної деформації представляє собою сукупність попереджувальних заходів, орієнтованих на зниження ймовірності розвитку передумов і проявів професійної деформації.
Робота з профілактики професійної деформації включає в себе заходи як психологічного, так і непсихологічних організаційно-управлінського, виховного характеру.
До приватних завдань, що вирішуються в процесі профілактики професійної деформації працівників органів правопорядку, слід віднести:
1. Вироблення у співробітників професійного імунітету і високої культури в роботі;
2. Розвиток морально-психологічної стійкості та ділової спрямованості у всіх працівників органів правопорядку;
3. Формування у працівників установки на проходження у роботі кодексу професійної честі;
4. Вдосконалення стилю і методів управління персоналом;
5. Формування оптимального морально-психологічного клімату в службах і підрозділах органів правопорядку.
Різні автори пропонують різні шляхи профілактики та подолання професійної деформації.
О.П. Шамонін у своїй роботі «Професійна деформація особистості як актуальна проблема соціології девіантної поведінки та соціології професій» пропонує можливі шляхи подолання професійної деформації особистості:
1. Необхідно мати професійну підготовленість до майбутньої професійної діяльності;
2. Необхідно вміти спілкуватися з різними соціальними типами людей, а також виходити зі складних життєвих ситуацій та негараздів;
3. Своєчасно вирішувати свої особисті та професійні проблеми, "не переносити" роботу на будинок, захищати рідних і близьких від негативного впливу професійно деформованої особистості фахівця;
4. Постійно підвищувати рівень професійної компетенції та професійної майстерності, професіоналізм, оскільки це, з одного боку, надає впевненість у своїх силах і значить правильність обраного шляху рішення, а, з іншого боку, свідчить про те, що професіонал у меншій мірі стикається з проблемами професійної деформації особистості 1.
Скабеліна Л.А. пропонує наступні варіанти шляхи профілактики та професійної реабілітації:
- Психологічне просвітництво. "Попереджений - значить озброєний". Знаючи ознаки професійної деформації, адвокат на ранніх стадіях може їх помітити і зуміти призупинити їх подальший розвиток;
- Психологічна діагностика та індивідуальне консультування. Консультація фахівця допоможе встановити стадію емоційного вигорання, виробити індивідуальну стратегію її подолання, що враховує особливості конкретної ситуації;
- Тренінги професійного та особистісного зростання адвокатів. Нові можливості для вирішення самих різних психологічних проблем надають сьогодні різні види психологічних тренінгів.