Тестові завдання

При виборі правильної відповіді необхідно враховувати, що правильних відповідей може бути декілька, а деякі варіанти передбачають невірність всіх відповідей).

1. Розробку національних стандартів здійснює:

   1. Верховна Рада;

   2. Міністерство Фінансів;

   3. Методологічна рада з бухгалтерського обліку;

   4. Уряд.

2. За організацію бухгалтерського обліку на підприємстві відповідає:

   1. власник підприємства;

   2. головний бухгалтер;

   3. керівник підприємства;

   4. фірма, яка проводить аудит (перевірку) підприємства

3. Підприємство самостійно має право:

   1. обирати форму бухгалтерського обліку;

   2. розробляти систему та форми управлінського обліку;

   3. обирати податкову адміністрацію, в яку буде надавати податкову звітність;

   4. розробляти систему документообігу та план рахунків.

4. Оприлюднення фінансової звітності обов’язково для:

   1. відкритих акціонерних товариств;

   2. товариств з обмеженою відповідальністю;

   3. банків;

   4. посередницьких компаній;

   5. фондових бірж;

   6. пенсійних фондів.

5. У повноваження головного бухгалтера входить:

   1. дотримання строків подання фінансової звітності;

б) перевірка наявності на первинних документах всіх реквізитів та їх підпис;

в) отримання у банку грошей на видачу заробітної плати;

г) контроль за правильним відображенням операцій на рахунках бухгалтерського обліку;

Контроль знань

1. Що розуміють під раціональною організацією бухгалтерського обліку?

2. Які державні органи регулюють організацію обліку в Україні?

3. Що таке облікова політика і як вона оформлюється?

4. Обов’язки і відповідальність головного бухгалтера.

5. Права головного бухгалтера.

Перелік використаних джерел

1. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", прийнятий Верховною Радою України 16 липня 1999 р. №196- 14.

2. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємстві організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від ЗО листопада 1999 р, №291.

3. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну України від ЗО листопада 1999 р. №291.

4. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку №1-29, затверджені наказами Міністерства фінансів України.

5. Білуха М.Т. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. - К., 2000. - 692с.

6. Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку: Підруч. для вузів. - Житомир: ЖІТІ, 2000. - 640с.

7. Грабова Н.М. Теорія бухгалтерського обліку: Навч. посіб./ За ред. М.В.Кужельного. -К.: АСК, 2001. -334с.

8. Кужельний М.В., Линник В.Г. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. - К.: КНЕУ, 2001. - 334с.

9. Швець В.Г. Теорія бухгалтерського обліку: Навч. посіб. - К.: Знання - Прес, 2003.-444с.

Глосарій

Активи – ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

Амортизація — систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Баланс — звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'я­зання і власний капітал

Бухгалтерський облік – процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття управлінських рішень.

Валюта звітності - грошова одиниця України.

Валютний курс — встановлений Національним бан­ком України курс гронової одиниці України до грошо­вої одиниці іншої країни.

Витрати — зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які при­зводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Власний капітал — частина в активах підприєм­ства, що залишається після вирахування його зобов'­язань.

Господарська операція – дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства.

Грошові кошти — готівка, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання.

Група основних засобів — сукупність однотипних за технічними характеристиками, призначенням та умовами використання необоротних матеріальних активів.

Гудвіл — перевищення вартості придбання над част­кою покупця у справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів та зобов'язань на дату придбання.

Дата балансу — дата, на яку складений баланс під­приємства. Звичайно датою балансу є кінець остан­нього дня звітного періоду.

Дебітори — юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми гро­шових коштів, їх еквівалентів або інших активів.

Дебіторська заборгованість — сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.

Доходи — збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винят­ком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Еквіваленти грошових коштів — короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвер­туються у певні суми грошових коштів і які характери­зуються незначним ризиком зміни вартості

Економічна вигода – потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів.

Збиток — перевищення суми витрат над сумою до­ходу, для отримання якого були здійснені ці витрати.

Звичайна діяльність — будь-яка основна діяльність підприємства, а також операції, що її забезпечують або виникають внаслідок її проведення.

Зменшення корисності — втрата економічної ви­годи в сумі перевищення залишкової вартості активу над сумою очікуваного відшкодування.

Знос основних засобів — сума амортизації об'єкта основних засобів з початку його корисного ви­користання.

Зобов’язання – заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої у майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють економічні вигоди.

Користувачі фінансової звітності (далі — користу­вачі) - фізичні або юридичні особи, які потребують інфор­мації про діяльність підприємства для прийняття рішень.

Курсова різниця — різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валют­них курсах.

Монетарні статті — статті балансу про грошові кош­ти, а також про такі активи і зобов'язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів.

Надзвичайна подія — подія або операція, яка відрізняється від звичайної діяльності підприємства, та не очікується, що вона повторюватиметься періодично або в кожному наступному звітному періоді.

Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку – нормативно-правовий акт, затверджений Міністерством фінансів України, що визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам.

Нематеріальний актив — немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований та утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного опера­ційного циклу, якщо він перевищує один рік) для вироб­ництва, торгівлі, і адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам.

Об'єкт основних засобів — це: закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього; конструктивно відокремлений предмет, при­значений для виконання певних самостійних функцій, відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, при­ладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комп­лекс — певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно; інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частини такого активу, що контролюється підприємств ом.

Облікова політика – сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.

Оборотні активи — грошові кошти та їх еквівален­ти, що не обмежені у використанні, а також інші акти­ви, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати Балансу.

Операційна діяльність — основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інве­стиційною чи фінансовою діяльністю.

Операційний цикл — проміжок часу між придбан­ням запасів для здійснення діяльності та отриманням коштів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг.

Основна діяльність — операції, пов'язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною метою створення підприємства і забезпечують основну частку його доходу.

Первинна вартість — історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, спла­чених (переданих), витрачених для придбання (ство­рення) необоротних активів.

Первинний документ – документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Прибуток — сума, на яку доходи перевищують по­в'язані з ними витрати.

Принцип бухгалтерського обліку— правило, яким слід керуватися при вимірюванні, оцінці та реєстрації господарських операцій і при відображенні їх резуль­татів у фінансовій звітності.

Стаття — елемент фінансового звіту, який відповідає критеріям, установленим цим Положенням (стандартом).

Строк корисного використання (експлуатації) — очікуваний період часу, протягом якого необоротні ак­тиви будуть використовуватися підприємством або з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством обсяг продукції (робіт, послуг).

Сумнівний борг — поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує не­впевненість її погашення боржником.

Суттєва інформація — інформація, відсутність якої може вплинути на рішення користувачів фінансової звітності. Суттєвість інформації визначається відповід­ними Положеннями (стандартами) бухгалтерського об­ліку та керівництвом підприємства.

Фінансова діяльність — діяльність, яка призводить до змін розміру і склад/ власного та позикового капіта­лу підприємства.

Фінансова звітність – бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітних період.

Фінансові інвестиції — активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора.

Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборго­ваності — сума поточної дебіторської заборгованості за вирахуванням резерву сумнів­них боргів.

63