- •В.Г.Клименко основи океанології
- •Історія вивчення Світового океану
- •1 .Походження і розвиток океанів
- •Геологічна будова дна Світового океану
- •2. Світовий океан та його частини
- •Основні морфометричні характеристики океанів
- •Дно світового океану
- •3.1. Рельєф дна Світового океану
- •Підводна окраїна материків
- •Перехідна зона
- •Ложе океану
- •Серединно-океанічні хребти
- •Особливості будови дна Тихого океану
- •Особливості будови дна Атлантичного океану
- •Особливості будови дна Індійського океану
- •Особливості будови дна Північного Льодовитого океану
- •3.2. Донні відкладення в океанах і морях
- •4. Хімічні та фізичні властивості океанічної води
- •Склад морської води
- •Солоність морської води
- •Стратифікація поля солоності
- •Зміна солоності морської води протягом часу
- •Визначення солоності морської води
- •Водний баланс Світового океану
- •4.2. Фізичні властивості морської води Густина морської води
- •Температурний режим океану
- •3. За віком морський лід поділяється на:
- •Дрейф льоду
- •Поширення льоду
- •Оптичні властивості морської води
- •Колір моря
- •Швидкість звуку (у м/с) в морській воді при різній солоності і температурі
- •5. Водні маси
- •6. Рівень Світового океану
- •7. Динаміка вод світового океану
- •7.2. Течії в океані
- •Течії Атлантичного океану
- •Течії Тихого океану
- •Течії Індійського океану
- •Течії Північного Льодовитого океану
- •7.3. Припливи та відпливи
- •8. Взаємодія океану і атмосфери
- •10. Природні ресурси світового океану
- •Мінеральні ресурси
- •Біологічні ресурси
- •11. Проблеми забруднення вод світового океану Екологічні проблеми морів та океанів
- •Охорона вод Світового океану
- •12. Програма курсу
- •1. Місце і значення навчальної дисципліни
- •2. Вимоги до студентів
- •Рельєф дна Світового океану
- •3. Загальний зміст Модуль 1
- •Модуль 2
- •Література
Колір моря
На географічних картах моря та океани синього кольору. У дійсності їх колір має багато відтінків: зеленуватий, сіруватий, жовто-бурий, червонуватий, білий та ін. Деякі моря отримали назву завдяки кольору води, наприклад, Червоне море — завдяки червонувато-коричневому відтінку води внаслідок значної кількості зоо- і фітопланктону. Води Жовтого моря забарвлюють значні маси лесу, що приносяться річкою Хуанхе.
Колір морської води та зміни її забарвлення залежать від багатьох причин. Колір води визначається вибірковим розсіюванням і поглинанням природного світла молекулами води та завислими у ній частинками неорганічного і органічного походження.
Моря й океани мають переважно синій колір з тієї ж причини, що й небо: внаслідок властивостей самої води та атмосфери. Море освітлюється сонячним світлом, а воно, як відомо, являє собою поєднання променів усіх кольорів з різною довжиною хвилі.
Сонячне світло падає на поверхню моря у вигляді прямих променів і розсіяного світла. Частина світлового потоку при цьому відбивається від поверхні води, частина заломлюється і потрапляє до води. Розподіл енергії поміж вказаними частками світлового потоку залежить від висоти Сонця. Коли Сонце знаходиться в зеніті, поверхня моря відбиває 2% променів падаючого світлового потоку, а 98% поглинає вода. При зменшенні висоти Сонця співвідношення змінюється, і частка відбитого світла зростає, майже до 100%, коли Сонце схиляється до горизонту. Світло з глибиною одночасно розсіюється і поглинається, в результаті чого ослаблюється.
Величина ослаблення світла в морській воді пов’язана з вибірковістю процесів поглинання і розсіювання сонячного світла. Вибірковість виражається в тому, що короткі хвилі — фіолетові і синя частини спектра — розсіюються сильніше, а поглинаються слабкіше, ніж довгі хвилі — червона та інфрачервона частини спектра. Розсіяні сині та інші промені потім відбиваються уверх. Таким чином, промені світла, що йдуть з-під поверхні води, і їх бачить людина, — це розсіяні у воді та відбиті промені, які забарвлюють воду у відповідний колір. Яскравість їх залежить від переважаючого кольору спектра.
У морській воді багато різноманітних домішок, які впливають на процеси молекулярного поглинання і розсіювання світла та змінюють колір води. Більш крупні завислі частинки розсіюють переважно зелені та інші довгохвильові промені.
Сині води відрізняються малою кількістю домішок, життя в них розвинуто слабкіше, і вони характерні для відкритих вод океанів і глибоких морів. Зелені відтінки мають води шельфів більшості морів і великих відкритих просторів океану. В цих водах є багато домішок, вони відрізняються хорошою продуктивністю, а також в них розташовані райони промислового лову риби. Якщо вода містить значну кількість частинок ґрунту, то вона має жовтий колір, а після шторму стає коричневою, тому що з дна піднімаються частинки ґрунту.
Колір моря постійно змінюється і залежить не тільки від оптичних властивостей води, але й від погодних умов, від освітленості та стану моря. У тиху ясну погоду, коли море спокійне, воно здається блакитним, як небо. Невеликий вітерець — поверхня моря засяяла міріадами золотих бліків. Коли вітер посилюється, піднімаються невеликі хвилі, небо затягують сірі хмари, море швидко сіріє.
Океани та моря мають свої відтінки кольорів: темно-синій — Індійський, Атлантичний і Тихий океани, темно-блакитний — Середземне море, зеленуватий — Карибське, жовтуватий — Балтійське моря.
Поширення звуку в океані. Вчення про поширення звукових хвиль в океані називається акустикою моря. Швидкість звуку в океані може коливатися від 1400 до 1550 м/с (табл. 4.8).
Таблиця 4.8