Питання для перевірки знань:

1.Еволюційні етапи формування поняття «соціальної безпеки».

2.Наведіть приклади існуючих тлумачень поняття «соціально-економічної безпеки».

3.Чим відрізняється поняття «національної безпеки» та «соціально-економічної безпеки»?

4. Назвіть підходи щодо дослідження природи соціально-економічної безпеки.

5.Що відноситься до соціальних приорітетів в національній безпеці країни?

6. Надайте визначення «безпеці особистості».

7. В чому збіжність понять «загроза соціальній безпеці» та «соці­альний ризик»?

8. Як поняття «соціальної безпеки» коригується з поняттям «соціального захисту»?

9. Назвіть складові соціально-економічної безпеки.

10.Розкрийте розуміння «соціальної безпеки» за Спенсером.

11. Надайте визначення поняттю «соціальний захист».

12. Розкрийте поняття «соціальних інтересі» як інструменту національної безпеки країни.

Тема 2 визначення ролі соціально-економічної безпеки в умовах ринку

2.1Соціально-економічна безпека: сутність й особливості проявлення в ринкових умовах

2.2 Державні стандарти і гарантії в сфері доходів населення

2.3Тіньова економіка як загроза соціально-економічній безпеці держави

2.1Соціально-економічна безпека: сутність й особливості проявлення в ринкових умовах

Україна знаходиться на історичному переломному моменті. Раніше визначені цінності та орієнтири, які існувалі протягом XX сторіччя, не витримали випробування часом. Спроба створити нові закінчилися поразкою. Минуле десятирічча також не продвинуло Україну на шляху духовного і соціально-економічного прогресу. Замість ринкової конкурентоспроможної економіки ми отримали нестабільну економіку, а останнім часом, навіть кризисну економіку. Замість демократії одержали безправність людей і вседозвілля для чиновників, коррупцію та невідповідальність влади за свої непопулярні серед народу дії, прийняття та припинення дії постановчих актів. Замість суспільства де люди займаються саморозвитком і благочинністю - нищенське існування більшої частини громадян.

Відомо, що нияка економіка не може ефективно функціонувати в умовах соціальної напружності. Також, як соціальна напруженість складається із ступеню незадоволення населення рівнєм життя, станом екології, ефективністю влади, впливом кримінальних структур. Треба в першу чергу зняти соціальну напруженість без вирішення економічних питань, від яких залежить і рівень безрабіття, і якість життя.

Як відомо, основним показником економічного піднесення є зростання валового внутрішнього продукту (ВВП). Як свідчать висновки експертів, падіння рівня ВВП як головного індикатора розвитку економіки за останні роки було викликано перш за все падінням виробництва у металургії і торгівлі. Собівартість виробництва сталі в Україні перевищила аналогічний показник в китайській металургії. Це свідчить про низький запас міцності провідних галузей вітчизняної економіки.

Україна суттєво залежить від глобалізаційних коливань на світових ринках сировини. Наприклад, падіння світових цін на чорні метали починаючи з 2006 року на 10,0-20% призвело до зниження обсягів фізичного експорту українських металів[5].

Останні події на ринку енергоносіїв знову поставили перед урядом України питання енергетичної безпеки. Водночас дії уряду у паливно-енергетичному комплексі потребують удосконалення. Про це свідчить, серед іншого, невідповідність національної енергетики вимогам Європейського Союзу, які висуваються до країн - здобувачів статусу асоційованого члена ЄС, зокрема; наявність енергетичної стратегії; високий рівень енергетичної ефективності; створення 90-денного стратегічного запасу нафти і нафтопродуктів; високий рівень ядерної безпеки; високий рівень незалежності державного органу регулювання в енергетичній сфері тощо.

Щодо перелічених вимог найбільш реальною реакцією України є підвищення рівня ядерної безпеки. Щодо іншого, то позитивних зрушень поки що замало. Реальний рівень запасів стратегічного резерву не відомий (не друкується), відповідне законодавство не розроблено, реальні дії щодо енергозбереження - незначні.

Мирова економічна криза, хоча із відставанням (майже на пів року) але ж позначилися і на національній економіці. У цілому тенденції розвитку України та світу практично збігаються, звичайно, з урахуванням різниці масштабів і самого рівня кризи. Та якщо на сьогодні ряд країн світу вже заявили про вихід з економічної кризи, то в нашій країні ще навіть не розроблено та не прийнято ключових заходів, щодо виходу країни з кризи.

Реальні доходи населення України до 2008 року зростали . При цьому зростання було забезпечено не за рахунок розвитку приватного бізнесу, а безпосередньо за рахунок соціальних виплат. Але вже у четвертому кварталі 2008 року частка соціальних трансфертів та інших виплат у суспільних доходах населенняпочала зменшуватися.

Вважається, що підвищення соціальних виплат в Україні призвело до зростання інфляції. Водночас самі по собі соціальні виплати неспроможні вплинути на ціну всіх товарів - наприклад, на нерухомість та автомобілі. Головними причинами інфляції є монополізація окремих галузей економіки та відсутність здорової ринкової конкуренції.

Уповільнення в деяких галузях України темпів економічного зростання, а в інших падіння майже навпіл, можна оцінювати, як перехід вітчизняної економіки до економіч­ної стагнації. Про це також свідчить стрімке уповільнення темпів інвестування в основний капітал, а також відплив інвестиційних ресурсів з інноваційно-орієнтованих галузей промисловості, що закладає ризики подальшого погіршення структури вітчизняної економіки та зниження її конкурентоспроможності. Аграрна політика в останні роки мала характер слабкоскоординованих заходів, спрямованих переважно на розв'язання короткострокових проблем, що не торкалися фундаментальних принципів реформування та функціонування аграрних ринків[6].

Отже, на майбутнє потрібен подальший розвиток довгострокової стратегії економічного відродження країни, що слугуватиме збереженню її соціальної безпеки.

Україна займає 87-місце за інтегральним показником рівня життя -відповідно до 24-го місця у 1991 році. Та все ж найбільш об’єктивними індикаторами успішного впровадження реформ є все ті ж фінансові показники, а соціально-економічні характеристики стану грамадян України, які відображають їх економічну активність, можливість споживання, рівень та якість життя.

Особливості проявлення соціально-економічної безпеки на сучасному етапі розвитку характеризуються змістом основних соціальних проблем.