- •Безпека життєдіяльності (Модуль 1 Безпека життєдіяльності. Модуль 2 Цивільна оборона)
- •Тема 12 Державне керування і нагляд за бжд …………………………
- •Модуль 1. Безпека життєдіяльності
- •Тема 1. Основні поняття і визначення бжд
- •1.1 Функції, мета і завдання бжд
- •1.2 Об'єкти вивчення бжд і сталий розвиток суспільства
- •Тема 2. Система «людина-техніка-середовище»
- •2.1 Фізіологічні особливості людини
- •2.2 Психологічні особливості людини
- •Тема 3. Ознаки виникнення небезпеки. Джерела і типи небезпеки
- •3.1 Поняття небезпеки і небезпечних ситуацій (ризиків)
- •3.2 Класифікація небезпек
- •3.3 Загальні поняття аналізу і оцінки ризиків
- •3.4 Види аналізу небезпек (рівня ризиків)
- •Тема 4. Негативні фактори навколишнього середовища
- •4.1 Шкідливі фактори виробничої сфери й побуту
- •4.2 Хімічні й біологічні фактори небезпек
- •4.3 Психофізіологічні фактори небезпек
- •Тема 5. Надзвичайні ситуації мирного і воєнного часу
- •5.1 Основні визначення
- •5.2 Загальна класифікація нс
- •5.3 Структура класифікації нс в Україні
- •5.4 Особливості надзвичайних ситуацій воєнного часу
- •Тема 6. Засоби захисту людини від негативних факторів
- •6.1 Засоби індивідуального і колективного захисту від
- •Засоби колективного захисту на виробництві
- •Засоби індивідуального захисту персоналу
- •Засоби захисту від шуму й вібрації
- •Радіаційна безпека
- •Основні захисні заходи від поразки електричним струмом
- •Захист від електромагнітних випромінювань
- •6.2 Захист населення від хнр та біологічний захист
- •6.3 Захист населення на побутовому рівні
- •Контрольні питання до модулю 1
- •Модуль 2. Цивільна оборона
- •Тема 7. Основи законодавства україни в сфері цивільного захисту
- •7.1 Основні положення міжнародного права з питань захисту людей
- •7.2 Цивільна оборона України
- •7.3 Єдина система Цивільного захисту
- •7.4 Режими функціонування єдсз Режим повсякденного функціонування
- •Режим підвищеної готовності
- •Режим надзвичайної ситуації
- •7.5 Керування єдсз
- •7.6 Організація Цивільного захисту на об'єктах
- •Тема 8. Організація захисту населення
- •8.1 Принципи захисту населення і територій у випадку
- •8.2 Оповіщення і інформування. Спостереження і
- •8.3 Інженерний захист
- •Укриття в захисних спорудах
- •8.4 Здійснення заходів щодо евакуації населення
- •8.5 Медичний захист населення
- •Біологічний захист
- •Захист населення від інфекційних хвороб
- •Тема 9. Моделювання сценаріїв виникнення надзвичайних ситуацій і оцінка обстановки
- •9.1 Оцінка радіаційної обстановки
- •Дози і рівні опромінення
- •Радіаційно-небезпечні об'єкти
- •Оцінка радіаційної обстановки
- •Оцінка радіаційної обстановки при аварії на аес
- •Оцінка радіаційної обстановки при застосуванні сучасних засобів поразки
- •9.2 Оцінка інженерної обстановки
- •Оцінка інженерної обстановки на об'єкті господарської діяльності
- •Оцінка інженерного захисту робітників та службовців огд
- •9.3 Прогнозування і оцінка пожежної обстановки на об'єктах
- •9.4 Оцінка хімічної обстановки в нс
- •Класифікація хнр по ступені впливу на організм людини
- •Прогнозування і оцінка хімічної обстановки при аваріях на хно
- •Тема 10. Радіаційно-хімічний захист населення в надзвичайних ситуаціях
- •10.1 Загальні положення
- •10.2 Організація дозиметричного і хімічного контролю
- •10.3 Режими радіаційного захисту і порядок введення їх у дію
- •10.4 Засоби індивідуального захисту від хнр Засоби індивідуального захисту органів дихання
- •Засоби захисту шкірних покривів
- •Тема 11. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- •11.1 Аварійно-рятувальні і інші невідкладні роботи при ліквідації нс
- •11.2 Особливості проведення арінр арінр при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного характеру, пов'язаних з руйнуваннями будинків і споруджень
- •Арінр при виникненні надзвичайних ситуацій, пов'язаних з викидом (виливом) небезпечних хімічних речовин
- •Арінр при виникненні надзвичайних ситуацій на транспорті
- •Асндр при виникненні надзвичайних ситуацій природного характеру
- •Арінр при бактеріологічному (біологічному) зараженні
- •11.3 Правила безпеки при проведенні аварійно рятувальних і
- •11.4 Життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях
- •11.5 Захист сільськогосподарських тварин
- •Проведення протиепізоотичних заходів
- •11.6 Захист запасів продовольства в надзвичайних ситуаціях
- •Завчасні заходи щодо захисту запасів продовольства
- •11.7 Спеціальна обробка
- •Тема 12. Державне керування і нагляд за бжд
- •12.1 Заходи щодо забезпечення безпеки техносфери Державна стандартизація
- •Державна експертиза
- •Державний нагляд і контроль
- •Ліцензування певних видів діяльності
- •Декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки
- •Сертифікація продукції
- •12.2 Заходи щодо поліпшення екологічної обстановки і раціональному природокористуванню Раціональне розміщення потенційно небезпечних виробництв
- •Системи екологічної експертизи
- •Розробка цільових природно-охоронних програм
- •Створення національної і регіональної систем моніторингу навколишнього середовища
- •Нормування діяльності об'єктів підвищеної небезпеки
- •Контрольні питання до модулю 2
- •Література
Дози і рівні опромінення
Мірою вражаючої дії радіації є доза опромінення. Для обліку особливостей джерел радіації і їхніх впливів на різні об'єкти використають деякі різновиди дози опромінення.
Експозиційна доза характеризує здатність гама- і рентгенівського випромінювання іонізувати навколишнє середовище. Експозиційна доза визначається тільки для повітря. У практичному застосуванні використаються позасистемні одиниці виміру експозиційної дози: Р (рентген), мР (мілірентген), мкР (мікрорентген).
Еквівалентна доза – поглинена доза в органі або тканині D, помножена на відповідний коефіцієнт якості для даного випромінювання Q.
,
Одиницею виміру еквівалентної дози є Дж/кг, що має спеціальне найменування зіверт (Зв).
Коефіцієнт якості Q – безрозмірний коефіцієнт, що визначає залежність несприятливих біологічних наслідків опромінення людини.
Гранично допустима доза (ГДД) - найбільше значення індивідуальної еквівалентної дози за рік, що при рівномірному впливі в плині 50 років не викличе в стані здоров'я персоналу (категорія А) несприятливих змін, що виявляють сучасними методами; ГДД є основною дозовою межею для осіб категорії А
Границя дози (ГД) - гранична еквівалентна доза за рік для обмеженої частини населення (категорії Б); межа дози встановлюється менше ГДД для запобігання необґрунтованого опромінення цього контингенту людей; межа дози контролюється по усередненій для критичної групи дозі зовнішнього випромінювання і рівню радіоактивних викидів і радіоактивного забруднення об'єктів зовнішнього середовища; є основною дозовою межею для осіб категорії В
Допустимі рівні - нормативні значення надходження радіоактивних речовин в організм, зміст радіоактивних речовин в організмі, їхня концентрація у воді і повітрі, потужності дози, щільності потоку і т.п., розраховані зі значень основних дозових меж ГДД і ГД
Допустима концентрація (ДК) - відношення ГДД радіоактивної речовини до обсягу V або повітря, з якими воно надходить в організм людини протягом року.
Контрольні рівні - річне надходження радіонукліда в організм, зміст радіонукліда в організмі, потужність дози, щільність потоку, концентрація радіонукліда в повітрі (а для категорії Б і в воді), забруднення поверхні, установлювані з метою обмеження опромінення персоналу і населення. Контрольні рівні встановлюються окремо для категорій А и Б
Радіаційно-небезпечні об'єкти
Серед потенційно небезпечних виробництв особливе місце займають радіаційно-небезпечні об'єкти (РНО). Вони, як відомо, становлять особливу небезпеку для людей і навколишнього середовища і вимагають притримування специфічних заходів попередження і захисту. У зв'язку з тим, що небезпека схована від органів почуттів людини, необхідно при всіх видах робіт на РНО обертати на це особливу увагу, щоб не допустити поразки (зараження) людей через їхню непоінформованість і недостатню захищеність. До типових РНО ставляться: атомні електростанції (АЕС), підприємства по виготовленню і переробці ядерного палива і похованню радіоактивних відходів, науково-дослідні і проектні організації, що працюють із ядерними реакторами, ядерні енергетичні установки на об'єктах транспорту і ін.
Радіаційні аварії – це аварії з викидом (виходом) радіоактивних речовин (радіонуклідів) або іонізуючих випромінювань за межі, непередбачувані проектом для нормальної експлуатації радіаційно-небезпечних об'єктів, у кількостях більше встановленої границі їхньої безпечної експлуатації. Виробництво, транспортування, зберігання і використання радіоактивних матеріалів строго регламентуються спеціальними правилами.
Наслідки аварій і руйнування об'єктів з ядерними компонентами характеризуються, насамперед, масштабами радіоактивного забруднення навколишнього середовища і опромінення населення. Вони залежать від: геофізичних параметрів атмосфери, що визначають швидкість поширення викиду; розміщення людей, тварин, сільськогосподарських угідь, житлових і виробничих будівель у зоні аварії; здійснення захисних заходів і ряду інших факторів.
Радіаційні аварії на РНО можуть бути двох видів:
- викид радіонуклідів у навколишнє середовище здійснюється внаслідок аварії або теплового вибуху і руйнування РНО;
- аварія відбувається внаслідок ланцюгової ядерної реакції. У цьому випадку зараження навколишнього середовища буде таким же, як і при наземному ядерному вибуху.
Найнебезпечнішими із всіх аварій на РНО, є аварії на АЕС. Характер і масштаби радіоактивного забруднення місцевості залежать від характеру вибуху (теплового або ядерний), типу реактора, ступеня його руйнування, метеорологічних умов і рельєфу місцевості. У ядерних реакторах на теплових нейтронах як паливо використається слабко збагачений природний уран-235.
Такі реактори розділяються на: водо-водяні енергетичні реактори (ВВЭР-1000), у яких вода є одночасно і теплоносієм і сповільнювачем і реактори великої потужності канальні (РБМК-1000, РБМК-1500), у яких графіт застосовується як сповільнювач, а вода - теплоносій, циркулює через активну зону.